Наш сайт уже повідомляв, що український спеціаліст Ігор Яворський призначений головним тренером ФК Атомік Селектс (Торонто). Президент канадського клубу Ігор Прокіпчук в ексклюзивному інтерв’ю нашому сайту розповів, що Ігор Петрович візьметься за свої обов’язки уже 1 лютого, тож ми поспілкувалися з українським тренером напередодні його від’їзду за океан.

– Ігорю Петровичу, наразі ви вже знаєте завдання, можливості того клубу, до роботи в якому стаєте?

– Так, я вже там встиг побувати, бачив інфраструктуру, із президентом нашого клубу я вже давно знайомий. Як каже Ігор Прокіпчук, ми будемо ставити серйозні завдання. Але наразі сиджу, можна сказати, «на валізах», бо чекаю, поки мені відкриють робочу візу.

Наразі сиджу, можна сказати, «на валізах»

– З ким будете працювати – Атомік Селектс орієнтується на місцевих чи українських футболістів?

– Будуть різні – і місцеві, і наші, і з інших країн. Будемо обирати гравців не за паспортом, а дивитимемося, хто підходить нам по рівню гри. Звичайно, мені хотілося б запросити й українських футболістів…

– …Уже називалися імена добре знайомих вам за спільною роботою в Ниві Яневича, Лазорика, Мельника…

– Чесно скажу, навіть і не знаю, звідки преса брала ці прізвища. Я їх прекрасно знаю, вони хороші футболісти, але поки що інформація мені не зрозуміла. Взагалі, відверто кажучи, по складу ще нічого напевно не можу сказати, бо ми тільки розпочинаємо нашу роботу.

– У якій лізі виступатиме наступного сезону Атомік Селектс?

– Це буде перша ліга Канади.

– Лише за останні роки в канадських збірних різних вікових категорій грали етнічні українці Ігор Писанюк та Роман Дуткевич. На вашу думку, в українській діаспорі Канади є гравці, які могли б зіграти у вашій новій команді? Будете вести пошук і в цьому напрямку?

– Звичайно! Якщо хочеш зробити хорошу команду – треба мати й хороший підбір виконавців. Діаспора наша в Канаді досить велика, і я думаю, що реально знайти там хороших футболістів, та й клуб наш утримувати на хорошому рівні. У всякому випадку, саме про це й говорять керівники клубу. Я хочу, щоб моя команда грала в хороший футбол, який би приносив задоволення вболівальникам. Я бачив кілька матчів канадських команд, тому уже можу приблизно судити про стиль їхньої гри. Мені хочеться, щоб мої підопічні грали інакше – сповідуючи європейський, більш технічний футбол. А канадський футбол більш, я би сказав, силовий – вони серйозно ставляться до фізичних якостей футболістів, а також вимагають боротьби на кожному клаптику поля. Нашим, можливо, буде важко через особливості місцевого клімату, але за своїм рівнем вони можуть бути успішними в тутешньому чемпіонаті. Для них це також виклик – довести, що вони хороші футболісти.

– Наразі вже відомо, хто буде працювати у вашому тренерському штабі?

Хочеться запросити моїх багаторічних колег, друзів, з якими я давно вже працюю

– Поки що ні. Звісно, хочеться запросити моїх багаторічних колег, друзів, з якими я давно вже працюю. Але на сьогодні це питання ще відкрите, бо все впирається в робочі візи. Як воно буде – визначимося, коли я ще раз прибуду туди на місце, зважу всі «за» і «проти». Людина, яка захоче працювати в Канаді, також повинна бути певна, що там все на солідному рівні. Планується мати й свою молодіжну, дитячо-юнацьку команду. Хотілося б зробити хороший симбіоз молодості й досвіду, щоб канадські діти могли отримати нові уроки футболу й побачити добре поставлений навчально-тренувальний процес. Тому будемо старатися.

– Розкажіть, будь-ласка, про Ігоря Прокіпчука. Коли ви познайомилися з нинішнім президентом ФК Атомік Селектс?

– Досить давно, ще коли він грав воротарем футбольної команди Сокіл (Львів). Ще в 1977 році він виїхав у Канаду, відбувся, як особистість, і там. А відновили ми з ним зв’язок, коли я їздив на товариський матч ветеранів, присвячений Євро-2012. Серед ветеранів українського футболу туди був запрошений і я, Анатолій Цибрій. Ми поїхали, подивилися, як люди живуть. Зустрілися й з Ігорем. З того часу постійно тримаємо контакт. Він приїздив в Тернопіль на турнір українських діаспор, де грали команди зі всього світу. Прокіпчук любить футбол, сам був футболістом. Це освічена, культурна людина з амбіціями. Разом із друзями хоче зробити хорошу команду. А я, з точки зору моєї професійності, зроблю все, щоб цей клуб процвітав і виховував хороших гравців.

– Тренерам за кордоном навіть важче, ніж футболістам, адже їм треба донести свою думку до гравців. Як будете долати мовний бар’єр?

– Звичайно, на початках буде важко, але мову ми вже трішки вчимо, декілька слів знаємо:) Те, що стосується моєї професійної діяльності, я вже більш-менш можу розтлумачити англійською. Коли я їздив у Канаду днів на сім, то спілкувався з місцевими юними футболістами, тренував їх – ми знайшли порозуміння. А тим більше, що серед них багато дітей українських діаспорян, а в керівництві нашого клубу – українці, тож я матиму чудових перекладачів:) Запрошення в Канаду було для мене несподіваним, але нічого – беруся за науку.

Артур Валерко, Football.ua