"Гадаю, глядачам сподобалася гра. Вона була динамічна, з результативним переворотом. Ми грали проти дуже кваліфікованою команди, гравці якої вже знають, що робитимуть з м’ячем, коли його отримають. У них вже є рішення, а це говорить про кваліфікацію нашого суперника. Для нас більше значення мав характер, дух, яким гордимося ми і хочемо, щоб ним гордилися і наші фанати. Наша команда грає до кінця, не зважаючи на результат. У нас є підтримка один одного, а це зміцнює колектив. І взагалі, ця гра продовжила позитивну тенденцію, що в нас існує. Ми заслужили набагато більше, але продовжуємо рухатися вперед. Тож я дякую команді за цю гру", — сказав наставник львів’ян на післяматчевій пресс-конференції. 
"Ми скористалися тим фактором, який був в Металіста. У грі проти Трабзонспора наш суперник програв на останніх секундах, ми знаємо наскільки це впливає на команду. Ми це пройшли в матчі з запорізьким Металургом. Після таких поєдинків не можеш 4 ночі спати. Бо прикро! Тож сьогодні треба було дати темп грі. Високий темп. Бо Металіст не мав часу для відновлення. Однак нам не вдалося так почати і темпу не було, ще й два голи пропустили. Але я все одно дуже горджуся своїми футболістами, підтримую їх навіть тоді, коли важко. Я розумію наших фанатів, які хочуть, щоб команда вигравала. Але спершу треба пройти важкою дорогою, щоб досягнути успіху. А я певен, що успіху ми досягнемо". 
"Ми граємо кожен матч, як фінал Ліги чемпіонів. На Динамо будемо налаштовуватися як на останній матч в кар’єрі. Я дуже хочу побачити повний стадіон..."
"Ви бачите кінцевий результат. Гол Балажіца приніс команді велику радість та впевненість, бажання працювати далі. Сьогодні не був досконалий матч, вже завтра ми проведемо аналіз і будемо працювати над помилками. Не можемо втекти від того, що Балажіц став кращим бомбардиром команди і це парадокс. Але треба зрозуміти, що футболісти шукають себе, вони ще не зіграні. Треба час, щоб зігратися. Знаєте, я зараз спілкуюся з відомими тренерами, які тренують іспанські клуби і грають у Лізі чемпіонів. Вони мені кажуть: "Спокійно, це не спринт на 100 метрів, це марафон. Для того, щоб налагодити гру в захисті, треба рік. А ще треба налагодити діагональну страховку, гра у фазі атаки через трикутники... Це ще довше", — резюмував Ігор Йовічевіч.