Після завершення осінньої частини чемпіонату наставник луганців чітко визначив масштаби необхідної клубові роботи на трансферному ринку і деталізував завдання: Зоря, за словами, коуча, потребує підсилення в центрі оборони, флангах півзахисту та в атаці. Висновки Юрія Вернидуба не стали сюрпризом, адже прорахувати такі кадрові плани клубу було нескладно. У центрі захисту все навантаження лягало на Сівакова та Форстера, оскільки хід із запрошенням Ткачука не виправдав себе, а розраховувати на Чечера тренерський штаб не наважувався навіть тоді, коли випадав хтось із пари основних центрбеків. Відтак на цій позиції в критичних моментах з’являвся Гречишкін. На флангах півзахисту все ще простіше – Петряку та Караваєву альтернативи просто не було. А щодо пошуку нападника, то варто просто згадати: кожного трансферного вікна це було і продовжує бути головним завданням клубу. Щоправда, масштаби проблеми з вістрям були різні – спочатку шукали форварда для підсилення конкуренції, а після відходу Будківського – оскільки грати на цій позиції в тому ж стилі на такому ж рівні було просто нікому. Власне, висловлювання Вернидуба про те, що за наявності сильного нападника результати Зорі, зокрема і в Лізі Європи, були би суттєво кращими, підштовхує до висновку, що і Бонавентуре, і Кулач на вістрі – вимушений крок не від хорошого життя.

"Події, що розгорталися впродовж останніх тижнів зроблять саме нинішню зиму найважчою в питанні комплектації складу за багато останніх років"

Загалом, ці кадрові плани Зорі, безсумнівно – досить глобального розмаху. Та й осінь показала, наскільки бідною є насправді основна обойма команди, а тому переоцінити необхідність підсилення складу просто неможливо. Однак події, що розгорталися впродовж останніх тижнів та прямо зачіпали інтереси луганського клубу, найімовірніше, зроблять саме нинішню зиму найважчою в питанні комплектації складу за багато останніх років. Адже, озвучуючи кадрові завдання, Юрій Вернидуб не знав, що за тиждень йому зателефонує Олександр Караваєв та скаже: "Хочу в Фенербахче". І сам тренер сприятиме, аби цей перехід відбувся – в інтересах футболіста. Так само наставник навряд чи враховував той факт, що перемовини Шахтаря з Тайсоном щодо продовження контракту з бразильцем зайдуть, фактично, у глухий кут. За таких умов донецький клуб змушений серйозно задуматися над тим, чи варто утримувати Тайсона (котрий за часів Фонсеки є не більш, ніж гравцем найближчого резерву) тепер, якщо саме нинішня зима – останній шанс заробити хоч якісь кошти на продажу футболіста. Влітку вінгер зможе вже підписати попередню угоду з новим клубом, адже його контракт із Шахтарем чинний до кінця 2017 року. До того ж, днями йому виповниться 29, про що абсолютно точно пам’ятають боси донецького ФК.  Відтак, цілком очевидним є той факт, що Петряк автоматично стає головним кандидатом на те, щоби потенційно змінити Тайсона, і для Зорі існує реальна загроза того, що це може статися вже найближчим часом. Навіть якщо Петряк залишиться тепер, щонайменше, луганський клуб вкотре відчує на собі вже нині весь "кайф" роботи, побудованої на орендованих футболістах. Вкотре доведеться залежати не від себе, а від інтересів Тайсона, його агентів, Паулу Фонсеки та Шахтаря в цілому.

Суха ж статистика свідчить, що в чемпіонаті команда забила 29 м’ячів, і при цьому за системою гол+пас Караваєв набрав 10 балів (6+4), а Петряк – 9 (4+5). Та якщо хтось вирішить, що потенційна втрата двох ключових флангових гравців – єдина позапланова проблема Зорі, то це буде помилкою. Так, складно оминути увагою, що Любеновичу влітку виповниться 36, але саме він є третім гравцем зразка осінньої частини за сумарною кількістю голів та результативних передач, і жоден інший гравець Зорі, окрім загаданої трійки, не зумів за цією системою набрати більше трьох балів. Також зрозуміло, що більше Вернидуб не покладатиметься на Ярмаша, а також навряд чи раптом зробить серйозну ставку на Чечера. Соболь, цілком імовірно, також перебереться в турецький чемпіонат, Каменюка ще впродовж кількох місяців буде заліковувати травму, Форстер, принаймні за чутками, користується популярністю на трансферному ринкові, а той-таки Пауліньо наразі є чи не найбільшим розчаруванням з одним забитим м’ячем у 23 поєдинках сезону в трьох турнірах. І все це – на тлі скандалу між керівниками Зорі та наставником Шахтаря щодо орендованих футболістів…

"Своїм потенційним новачкам клуб зможе гарантувати груповий раунд Ліги Європи. Однак у разі невдалої кампанії третя сходинка може й не дістатися Зорі"

Відтак нинішня зима вимагає як ніколи якісної роботи, передусім, від Юрія Вернидуба. Якщо з його тренерським хистом принаймні в Україні все давно зрозуміло, то тепер настав час проявити себе, як менеджер найвищого ґатунку. Раніше наставник неодноразово доводив свій рівень і в цій сфері діяльності (згадуємо численних підписаних вільних агентів чи нікому невідомих талантів, які ставали зірками чемпіонату: від Болі до Форстера), однак так само траплялися й помилки, яких було чимало саме останнім часом. Схоже, саме цієї зими на Зорю чекає перезавантаження, і кожна помилка на трансферному ринку віддалятиме луганців від двох топ-клубів. З одного боку, якісно укомплектуватися на ринку вільних агентів може допомогти той факт, що своїм потенційним новачкам клуб зможе гарантувати груповий раунд Ліги Європи. Однак у разі невдалої кампанії (причин може бути – хоч греблю гати) третя сходинка може й не дістатися Зорі. Може, у це й складно повірити, але ймовірна втрата лідерів точно не мине безслідно й цього разу – можете не сумніватися.

Радісно, що трансферна робота вестиметься в умовах зменшення кількості орендованих футболістів – сам Вернидуб заявив про це публічно, хоча й сподівався, що суттєві пертурбації відбуватимуться лише влітку, коли закінчаться угоди про оренду з гравцями, чиї контракти належать Шахтарю. Однак саме цей факт змушує видозмінювати команду ще більше, шукаючи новачків самостійно і у великій кількості. Для сучасної Зорі, яка звикла позичати у сусіда, це все-таки – складний шлях. Тим паче масштаби роботи, яку потрібно виконати якісно, справді вражають.

Анатолій Волков, Football.ua