Перед надважливою грою Шахтаря проти мюнхенської Баварії ми вирішили згадати, як склалися для “гірників” попередні матчі проти німецького гранда.

Вперше Шахтар зустрічався з баварцями за часів, які вже вважалися кризовими. Втрата Криму та частини Донбасу, падіння курсу долара до 27, небажання бразильських збірок рівня Вілліана їхати до України підрубали амбіції Ріната Ахметова. Як наслідок, влітку 2014-го “гірники” обійшлися парою внутрішніх трансферів: Марлос та Асеведо приїхали з Металіста, за яким вже відверто лунав дзвін. Посилення, м'яко кажучи, непогане, але скромне на тлі трансферів Фреда, Тайсона та Бернарда, які приїхали протягом одного 2013-го.

Баварія, звісно ж, мислила зовсім іншими категоріями. Требл 2013-го року при абсолютно фантастичній грі ставили питання: а чи можна цю команду в принципі посилити? Це завдання, втім, взявся вирішувати не хтось, а Хосеп Гвардіола, під якого першого ж літа купили Гьотце і Алькантару, а друге – Левандовскі, Алонсо, Берната, Бенатію. Не все ладилося ідеально, і у півфіналі ЛЧ-2013/14 баварці вилетіли від Реалу, але до лютого наступного року команда у статусі навіть не еліти, а супереліти. З першого 21 туру Бундесліги, який передував грі з “гірниками”, Баварія виграла 16 – та й у всьому світі їй було 2-3 рівних суперника.

Шахтар, водночас, навіть чемпіонат України почав програвати. Команді треба було звикати до нового життя, у всіх її проявах: і новачки вже не рівня збірної Бразилії, і тренуватися доводиться не в “Кірші”. До лютого 2015-го “гірники” вже на дуже багато відсотків втратили титул: програли Зорі, Динамо, Металургу, не змогли обіграти Дніпро... При цьому з групи з Атлетиком, Порту та БАТЕ вийшли впевнено, і навіть за перше місце боролися, в ендшпiлі програвши його “драконам”.

При цьому співвідношення сил було таким, що Гвардіола на передматчевій прес-конференції говорив як про важливу проблему про недооцінку. Казав, але сам же залишив на лавці Роберта Левандовського. Він, у дебютному сезоні, і справді був не такий вже й монструозний: 8 голів і 4 асисти за 19 стартових турів – для просто нападаючого це занадто багато, для Роберта це занадто мало.

Але без нього Баварія видала на львівському становищі щось дуже сіре та нецікаве. Хибну дев'ятку грав Томас Мюллер, і з ним захист Шахтаря впорався. Можливо, з креативом у мюнхенців було б краще, але Лам був травмований, у середині другого тайму ще й Хабі Алонсо отримав червону картку в ювілейному сотому матчі в ЛЧ. Шахтар із радістю зберіг нулі, після матчу тренери говорили таке:

Гвардіола: “Ми мали багато гольових моментів. Хочеться наголосити, що ми не дозволили Шахтарю створювати небезпечні ситуації. Настанови на сьогоднішню зустріч були наступними: контролювати швидкі контратаки футболістів Шахтаря, особливо Тайсона, Тейшейру, Косту. Нам це вдалося. Ці гравці швидкі, можуть створювати гольові моменти. Дуже задоволений тим, що ми не дозволили їм сьогодні зробити це. Три-чотири моменти у матчі Ліги чемпіонів – це вже добре. Сьогодні у Мюллера Роббена були шанси. Я задоволений цим поєдинком”.

Луческу: Баварія приїхала до нас до Львова з великим ентузіазмом після рахунку 8:0 у поєдинку з Гамбургом. Це змусило нас бути більш уважними та організованими у оборонних діях. І менше уваги приділяти атаці. А коли ми все ж таки йшли вперед, нашим суперникам доводилося фолити. Це призвело до жовтих карток, і до вилучення. Жаль лише про те, що у чисельній більшості ми не показали свій футбол. Замість контролювати м'яч і обігравати суперника, який був у меншості, ми чомусь стали грати довгими передачами. Це стосується наших захисників. Такі передачі не завжди були зручними, тож нашим атакуючим гравцям доводилося приймати м'яч у не дуже комфортних умовах”.

Шахтар — Баварія 0:0
Шахтар: П'ятов, Срна, Ракицький, Кучер, Шевчук, Фред, Фернандо, Коста (Марлос, 77), Тейшейра, Адріано (Гладкий, 89), Тайсон (Нем, 84)
Баварія: Нойер, Рафінья, Боатенг, Бернат, Алаба, Алонсо, Рібері, Гетце (Левандовскі, 74), Швайнштайгер, Роббен, Мюллер (Бадштубер, 69)

За три тижні, які пройшли між матчами, Баварія просто знищила Падерборн 6:0, обіграла Кельн 4:1 і Ганновер 3:1. Левандовскі, який у цих матчах набрав “3+1” за системою “гол плюс пас”, забронював для себе місце в основі й на гру ЛЧ. Шахтар у чемпіонаті розірвав Ворсклу 3:0, але також зіграв із Металістом 2:2. Перед грою у відповідь Гвардіола сказав, що в Бундеслізі “гірники” б боролися за перемогу, але весь хід матчу спростовував ці слова.

Звичайно, все вирішив фол Кучера, який зрубав Гьотце на самому початку гри. Пенальті там був, але рішення арбітра Коллума дати в комплекті з ним ще й червону картку для наступних поколінь уболівальників зустрічатиме навіть не незгоду, а, швидше, нерозуміння. На жаль, 2015-го ще діяла норма подвійного покарання: вилучення за позбавлення явної гольової можливості навіть у комплекті з пенальті було стандартом.

Далі Баварія просто куражилася. Відсутність двох найважливіших гравців творення Гвардіола вирішив ромбом: Швайнштайгер в опорній зоні, Роббен і Рібері ближче до центру, Гьотце як плеймейкер (рідкісний матч, коли він міг просто творити красу, не думаючи про оборону) під Мюллером і Левандовськi – та ще й Алаба та Рафінья на флангах. Пост-фактум думається, що проти такої, ультраатакуючої схеми Шахтар мав шанси на контратаках – але для цього потрібно, звичайно, грати в рівних складах.

А так вийшов один із найкрасивіших матчів для Баварії Гвардіоли. Боатенг забив другий після того, як Пятов відбив удар Левандовського з воротарської лінії; Швайнштайгер відзначився гольовим пасом на Левандовськи зі своєї половини поля; забив навіть Бадштубер, який в інших 176 матчах за Баварію відзначився лише одного разу. Баварія забила сім, встановивши для Шахтаря найбільшу розгромну єврокубкову поразку в його історії.

Луческу після матчу кляв усіх, включаючи себе:

“Я боявся одного, і це сталося: пенальті чи вилучення у перші десять хвилин. У такій ситуації на полі мають бути бійці. На жаль, їх не виявилося. Ми програвали усі єдиноборства, показали безхарактерність.

У перерві попереджав своїх гравців, що зараз зрівняти рахунок буде дуже складно, але треба боротися за свій імідж, за імідж команди. На жаль, не вийшло. Травму отримав Срна, і, поки його випускали на полі, ми пропустили ще один гол. А потім команди вже на полі не було.

Те, як ми пропускали після контратак, неймовірно. Не можна в чисельній меншості так розкриватися та отримувати такі моменти біля своїх воріт. Для мене це найсоромніша поразка у кар'єрі”.

І, звичайно, не пропустив можливості пройтися арбітром:

“Не думаю, що Баварії потрібна була така допомога вже на другій хвилині. Потрібно подивитись, чи справді там був пенальті. Але червону картку в жодному разі не можна було давати. З того моменту на полі в нашій команді, мабуть, мали бути десять німців, а не десять бразильців!

Ми програли за тими параметрами, за якими Баварія насправді була сильнішою за нас: у характері, тактично і в єдиноборствах. Поєдинок закінчився після третього голу, коли Срна залишив поле і йому надавали допомогу, а баварці забили втретє. Неможливо грати в меншості і так легко втрачати м'ячі”.

Гвардіола ж сяяв:

“У першому матчі ми виставили трьох нападників, було важко, але сьогодні всі зіграли на відмінно: Левандовський, Гьотце і особливо Рібері. Франк перші 20 хвилин грав просто чудово. 11 проти 10 – звісно, це легко. Я можу бути задоволений: сьогодні ми грали чудово, контролювали м'яч та домінували весь час. Ми не давали Шахтарю жодного шансу. Я грав проти цієї команди 6-7 разів, вони мають сильний футбол, але в меншості їм було нелегко. Ми вирішили сьогодні усі наші проблеми”.

Баварія — Шахтар 7:0

Голи: Мюллер, 4 (з пенальті), 52, Боатенг, 34, Рібері, 49, Бадштубер, 63, Левандовскі, 75, Гетце, 87
Баварія: Нойер, Бадштубер (Данте, 65), Боатенг, Алаба, Рафінья, Швайнштайгер, Гетце, Мюллер, Рібері (Бернат, 60), Роббен (Роді, 19), Левандовскі
Шахтар: П'ятов, Срна, Кучер, Ракицький, Шевчук, Фред, Степаненко, Коста (Веллінгтон Нем, 79), Тейшейра (Ілсіньо, 69), Тайсон (Кривцов, 9), Адріано
Вилучений: Кучер, 3

При цьому вже на наступній стадії Баварія здорово пройшлася лезом. Матч у Порту німці програли 1:3 – і лише новий домашній подвиг, вже з Ламом, призвів до перемоги 6:1. У півфіналі Гвардіола зазнав поразки від такої знайомої Барселони – але принаймні міг втішитися чемпіонством. Шахтар, тим часом, закінчив свій чемпіонат на другому місці.