- Скоріш за все після зустрічі із донеччанами команда недооцінила наступного суперника. Натомість запорізький колектив, нехай і перебував у підвалі турнірної таблиці, зумів налаштуватися на поєдинок із Закарпаттям й, врешті, здобув бажану перемогу, - розпочав розмову Чижевський.

- Наскільки відчутно вплинуло останнє фіаско на психологічний стан футболістів?

- Насправді після таких невдач складно налаштуватися на наступні матчі. Проте впевнений, що головний тренер знайде необхідні аргументи, аби до гри з Таврією ми підійшли, найголовніше, у бойовому дусі..

- Закарпаття поволі опустилося на 16 сходинку турнірної таблиці. Як оцінюєш нинішнє становище команди?

- Та що тут казати - щось ми забуксували. Аж надто багато очків втрачено у Луганську, Львові, Одесі, Запоріжжі, аби спокійно почуватися в компанії найсильніших. І вже настав час змінювати ситуацію: повірте, після прильоту із Запоріжжя між нами, гравцями, тренерським складом, керівництвом клубу, відбулася серйозна розмова, яка окреслила чіткі завдання і перспективи кожного футболіста.

- Незабаром ви зіграєте свій 400-й матч у вітчизняній першості. Святкування, мабуть, вже точно продумовуєте..

- Навпаки, його точно не буде. Не той нині час, аби влаштовувати свята. Наразі потрібно подбати про найшвидше лавірування з дна турнірки.

- У молодіжному складі грає ваш син Ростилав. Чи відомі вам подібні футбольні династії, коли одночасно, батько і син, грали б в одній команді?

- Здається, схожа історія була в пітерському Зеніті, але достовірно не скажу: інформацію не перевіряв. А щодо Ростислава, то мені ще б пак приємно, що син вибрав ідентичну моїй життєву стежину. Інша справа, чи виросте він у справжнього професіонала - це залежатиме лише від його бажання та характеру.