football.ua

Профиль

______DOC___

______DOC___

Зарегистрирован: 27 июля 2012
Написал: 33 комментария

Информация

Имя: doc
Пол: Мужской

О себе

Українці!Вас вітають DOC і рубрика "МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 1.

"Спрожогу, хвисько й зугарно, уперіщу зайду лепським цурпалком по нижчеспинню,якщо закомизиться!"

Ось вона-українська мова! Соковита,рясна,принадна!

І головне-справжня.Якщо ви не розчовпали всі слова в повищому реченні,та й просто якщо ви освічена людина,якщо ви українець душею й серцем-вивчайте ії!Плекайте!Викох.уйте!
Як казав Вольтер-іноземну мову можно вивчити за 6 років,а свою треба вчити все життя.
Щасти вам!Сподіваюсь,моя нова рубрика стане нам в нагоді!Щиро ваш ДОК.

Вас вітають DOC і рубрика "МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 2.

«Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. Так сказати по-українському не можна, а слід: «Позич мені на кілька день (днів) (на два-три дні, на які два дні) гроші»; «Зустрінемось через кілька день (днів) (через два-три дні, через які два дні)».
Числовий іменник пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові речі — пара чобіт, пара білизни («Йому Дідона підослала... штани і пару чобіток». — І. Котляревський), людей, чимось між собою пов’язаних («Цвіт лине, лине і закриває закохану пару». — Леся Українка) , худобу («Ой на тобі пару волів лисих».

Вас вітають DOC і рубрика
"МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 3.
Часто можна натрапити на таке оголошення: «Бажаючі взяти участь в екскурсії, повинні записатися в..».Форма активного дієприкметника не належить до рис української мови, а тому треба добрати способу, щоб уникнути в наведеній фразі штучного дієприкметника бажаючі. Як це зробити?Можна, як ми бачили вже, вдатись до описової конструкції: «Усі, що (котрі, які) бажають узяти участь в екскурсії»; можна, не міняючи змісту фрази, висловитись по-іншому, підшукавши відповідний прикметник. Узяти хоч би прикметник охочий — він цілком відповідає тому поняттю, що його намагались висловити автори оголошення незграбним утвором бажаючий. Цим прикметником можна передати думку у згаданому оголошенні: «Охочим узяти участь в екскурсії слід записатися в ...».

Вас вітають DOC і рубрика"МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 4.
З інтерв`ю літ.редактора новин на СТБ:
"Наведу приклад. В одному більш-менш людському словнику вже 60-х років знайшов слово «опука». У вжитку ми використовуємо прикметник «опуклий». А іменник «опука» означає «м'яч». Я почав включати це слово в спортивні новини. Думав, чи зрозуміє хтось взагалі, і як до цього поставляться. А за кілька днів товариш із Чернігівщини зателефонував і подякував від імені свого батька. Той, виявляється, почув це слово у новинах і згадав, що в дитинстві разом із однолітками ні про який «м''яч» не знали і ганяли саме «опуку».
Пропозиція(ДОК): вживати зрідка,для уникнення повторень слово "опука".Якраз замість штампів,калькованих з рос-ої,на кшталт "шкіряна куля","шкіряний","круглястий"?А "опука"це питоме українське слово,і ми мусимо берегти свою мовну скарбницю.

Вас вітають DOC і рубрика"МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 5
У сучасній українській офіційній і діловій мові слово магазин замінило всі інші синоніми, широко відомі в класичній літературі й живому мовленні, де, якщо й траплялося слово магазин,то далеко в вужчому значенні. Це слово означали не будівлю для продажу, а велику комору на зерно або комору на різне начиння, знаряддя, продукти
Заклад, де продають харчі або якісь інші припаси й речі, незалежно від розміру його й асортименту краму, в класичній літературі й народній мові називали й називають КРАМНИЦЕЮ: «Завів крамницю з тютюном» (І. Нечуй-Левицький); «Ще сонце не зайшло, а вже крамниці почали зачинятись» (М. Коцюбинський); «Лелія спинилась біля одної дуже великої крамниці, там в освітленому вікні стояло багато квітів» (Леся Українка). Крамниці, де продають спеціальні вироби, мають теж свої назви: книгарня, де продають літературу, цукерня, де продають солодощі, тощо .

Вас вітають DOC і рубрика"МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 6
У мові сучасників надто часто вживано слова повинен, повинна, повинні:
я повинен зробити
ви були повинні спинитися
ми повинні залагодити
вона повинна б знати
Така любов до слова повинен — не випадкова. Це наслідок штучного культивування цього слова і вилучення інших українських форм.
Наша мова має кілька синонімів до слова повинен, що їх широко вживано у некастрованій українській мові-маю,мушу тощо
Вилучення українських форм має бути, мусить бути, маю йти, мушу йти, мав робити, мусіли купити, тощо — це один із засобів кастрації української мови, обернення її на нудний безбарвний суржик.

Вас вітають DOC і рубрика"МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 7
Це ще один мнемонічний рядок. Носії української президіяльної мови — мови, поширеної у президіях — думку, висловлену цим рядком висловлять так:
"Червоний захід сонця продовжує погасати"
Стилістично — це калькування мови "старшого брата". Саме у царині стилістики мандрівець океаном української мови може спіткати найбільше підводних рифів. Ми часто можемо почути або прочитати такі пасажі:
завод продовжує працювати
продовжують надходити тривожні вістки
учні продовжували вивчати ці явища
Звороти з дієсловом продовжувати не властиві українській мові. Українці замість цих зворотів вживають звороти з прислівником ДАЛІ:
завод і далі працює
і далі надходять тривожні вістки
учні і далі вивчали ці явища

Вас вітають DOC і рубрика"МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 8

З інтерв`ю літ.редактора новин СТБ Віктора Кабака:
коресп-т:"- У більшості звинувачень мова йде саме про те, що всі «етери» й «катедри» взято невідомо звідки, на противагу «правильним» і звичним відповідникам.
Кабак:- Об''єктивно все якраз навпаки. Ті речі, що намагаюся повернути у вжиток, я беру зі словників 1920-х років, над якими працювали найкращі українські мовознавці: вони досліджували мову, що творилася протягом сторіч. Наприклад, 1928 року в Харкові відбулася здибанка мовознавців з усіх регіонів України. Вони працювали над формуванням мови стандартизованої і зрозумілої як для сходу, так і для заходу країни. Результатом став вихід словника Григорія Голоскевича...
(див.продовження в повищому пості)
(продовження понижчого посту)...В 1932 році більшість мовознавців були заарештовані, а їх доробки знищені. Практично все, що робилося на цій ниві пізніше, мало на меті зробити українську максимально схожою на російську. Найбільш унікальним у цьому сенсі був українсько-російський словник 1946 року, де українські слова були на 99% однакові з російським перекладом. Упорядники вибирали з синонімічного ряду варіанти, найбільше схожі на російські, а якщо таких слів не було - їх просто вигадували."(с)

Вас вітають DOC і рубрика"МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 9.
В совєцькі часи калічники укр.мови змінили наше слово "шпиталь"на "госпіталь",по аналогії з рос.Але! «Треба рятуватися, спочити, полежать у шпиталі або санаторії, а нема за що» (М. Коцюбинський); «У першому ж бою його легко поранило в руку, і він два тижні пробув у шпиталі» (О. Донченко); є навіть відповідний прикметник "шпитальний": "Ся жінка вміє бути не раз веселою, як тьотя Саша, і підтримує в домі зовсім не шпитальний настрій» (Леся Українка);. У нашу мову це слово прийшло чи не з козацьких іще часів ("Трахтемирівський шпиталь для покалічених і старих запорожців"), у літературі це слово вживають більше в розумінні військової лікарні. Слово "шпиталь" зафіксував у своєму словнику, складеному ще в першій половині ХІХ ст., П. Білецький-Носенко.За словом "шпиталь" є давня народна й літературна традиція.

Вас вітають DOC і рубрика"МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 10.
Останнім часом слово "ковдра" стало витискати з ужитку інші українські слова, що також є відповідниками російського "одеяло". «У магазині є вибір літніх ковдр», – читаємо в прейскуранті, хоч навряд чи можна вважати вкривало, пошите на ваті або виткане з грубих вовняних ниток, за річ, належну до літньої постелі. Адже є інші українські назви, що залежать від матеріалу, з якого зроблено вкривало: "КОЦ" – «укривало з вовни або байки», "ЛІЖНИК" – «укривало з дуже грубих вовняних ниток». Загальною назвою речі, що нею вкриваються, лягаючи на постелі, незалежно від того, з якого матеріалу її зроблено, є "укривало.
Отож, у прейскуранті треба було написати: "є вибір літніх укривал" ("або літніх коців", якщо їх зроблено з байки).

Вас вітають DOC і рубрика"МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 11.
На основі інтерв`ю літредактора СТБ В.Кабака .
Чому правильно "етер,катедра тощо,а не
ефір,кафедра"?Тому що це слова грецького походження,де є грецька літера "тета".Так ця літера звучить грецькою і всіма мовами світу.Греки ніколи цю «тету» не віддавали як «ф». А росіяни єдині її запозичили як «фіту»(!)Але ж називається вона «тета». Дуже багато слів із нею навіть у російську мову проскочили, як «т». Наприклад, «театр». Перша літера там саме «тета». Є ще два такі слова: «орТопедія» і «орФоепія». У першому випадку залишилася «тета», а в другому туди втулили «фіту».Чи алгориТм і логариФм(продовження в повищому пості)
(продовження понижчого посту)Або на в'їзді до Феодосії написано: «Вас приветствует город, данный Богом - Феодосия». Якщо він даний Богом, то чому «Ф»? Є така наука теологія, «Тео» - бог. Якщо вже визнаєте, що місто подаровано Богом, то тут буде «Т», як кажуть, «по-любому». Це ж усе на поверхні. В глибину лізти не треба. Якщо почати досліджувати це питання, то можна легко довести, що традиція називати «тету» через «т» в Україні значно довша, ніж оці 70 років, які її змінили на «ф»

Вас вітають DOC і рубрика "МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 12
В совєцькі часи партійні "мовознавці" здійснили наругу над нашою мовою,усіляко уподібнюючи ії до російської,нищачи їі колорит.Мову засмічено канонізованою і неканонізованою суржиковою лексикою, перекручено правопис, скалічено звукову оригінальність української мови, спотворено наголосову систему,викинуті як "націоналістичні"тисячі питомих українських слів,натомість словники засмічено неоковирною калькою з російських тощо. Наразі ж серед мовознавчої еліти — законодавців мовних норм — великий вплив мають виховані українофобською системою зашкарублі в русифікаторських поглядах "кадри", що гальмують процес відродження самобутніх норм в українській мові.

Вас вітають DOC і рубрика "МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 13.
Часто чуємо і читаємо: «Він опинився в безвихідному становищі»; «Вона не бачила виходу з цього становища»; «Він вийшов зі скрутного становища».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в укр-й класичній літературі,ані почуємо з уст народу,їх штучно створили нашвидкуруч люди,далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками.Натомість бачимо:".. хлопець був безпорадний»(К. Гордієнко;«Побачу ще,як там буде;коли не дам ради,то тоді вже..»(Т. Шевченко);«Мною не турбуйтеся:я собі дам раду»(М.Коцюбинський);«Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як...».Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так:«опинився в безпорадному становищі (стані)»,«не бачила ради в цьому становищі»,«дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».

Вас вітають DOC і рубрика "МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 14.
До числа скалічених слів треба зарахувати і слово передягатися.Слово передягатися дістало в УССР форму переодягатися,скопійовану з російського слова переодеваться.Ця нічим не виправдана зміна—відверто низькопоклонча.Українці у слові передягатися не додавали літери О,бо,як засвідчують пам'ятки,такий був модель усіх слів,пов'язаних із зміною одягу:
перебиратися,передягатися,перезуватися
Додаток О—це данина"єдиному культурному простору", тобто русифікації.
В УССР зазнали кастрації і українські форми іншомовних слів:колегія/навчальний заклад/ і санаторія.Згідно з традицією латинські слова ніякого/середнього/роду з кінцівкою -ium українці віддавали жіночим родом:
Латинське слово-Український варіянт
praesidium-президія,соllegium-колеґія,sanatorium- санаторія,seminarium-семінарія.Калічники української мови обернули санаторію на санаторій, а колегію на колегіум.

Вас вітають DOC і рубрика "МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 15.
В одному ряду з каліченням стоїть і дискримінаційне словникування питомої української лексики в так званих "нормативних" словниках УССР.
Коли українське слово через його поширеність не можна було "списати в архів", русифікатори вдавалися до іншого підступного маневру. Зафіксоване в офіційних словниках слово діставало ремарку: розмовне, застаріле, діалектне, обласне, жаргонне, рідковживане. Ці ремарки на ділі були "вовчими пашпортами", які змушували користувачів обминати дискриміновану такими епітетами лексику.
Такі приклади подибуємо на кожній сторінці радянських словників,як шельмують усю питому українську лексику .Зате лексику російську або здерту з російської кальку словники рекомендують до вжитку.Значно спотворено у словниках і наголосову систему української мови

Вас вітають DOC і рубрика "МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 16.
«Усе своє свідоме життя, в усій своїй діяльності він переслідував раз поставлену собі мету – служити народові», – читаємо в одному біографічному нарисі й дивуємось: навіщо переслідувати таку високу мету, як служіння народові? Адже дієслово, переслідувати означає «гнатися, прогонити, відганяти», «висліджувати», «супроводити невідступно», «пригноблювати», «напосідатись», наприклад: «Ірод переслідував дуже християн» (Словник Б. Грінченка); «Я ж переслідував тебе завзято» (П. Куліш); «Повітовий староста... переслідував... раду громадську» (Л. Мартович); «...я збагнув стан дичини, яку переслідує мисливець...» (Ю. Яновський). Отже, в наведеному на початку реченні треба було написати: «він мав перед собою раз поставлену мету».

Вас вітають DOC і рубрика "МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 17.
В українців був вираз" відлигло на серці".Від іменника "відлига"-тобто розтало,потепліло на серці.Так би цей вираз і дожив до наших днів,якби не М.Гоголь.Навчений писати "культурно",він цурався рідної мови і пишучи "по-вченому",підганяв під "учену мову"те,що чув змалку на рідному хуторі.От він і пише у листі до московських знайомих 10 травня 1847 р."Может быть,после этого путешествия всё бы отлегло тоскливое от души Вашей".Це перший засвідчений у рос.літературі вжиток цієї ідіоми.Відтак у росіян зявився зворот,де первісне "на" обернулося на "від",а відлигло на відлягло.За деякий час цей переродок повернувся і на свою батьківщину,де його підхопили "благородні мовці",занісши у такому спотвореному вигляді і в укр.літературу.

Вас вітають DOC і рубрика "МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 18.
В совєцькі часи паплюження укр.мови накинуті нам форми полтавчанки й полтавчани стали витискати з мовного вжитку відомих із діда-прадіда полтавок і полтавців.
Не сподобались партійним "знавцям" давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави,як і чернігівець- Чернігова ,чи канівець, канівка – на позначення жителів Канева. Появу дивовиж полтавчанин, чернігівчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків,і партійною політикою "злиття мов".

Вас вітають DOC і рубрика "МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 19.
У більшості слов'янських мов"свинець"називається словом,близьким за звучанням до"олово"(волава,olovo,olw і т.п.)В українській мові й класичні словники дореволюційної доби,й перші українські словники,що видавались до 1930 року використовували слово оливо .Свинцовый – олив’яний,свинцовый завод–оливарня,С. колечко—олив’яно кільце; і т.д.
Тільки з початком сталінських репресій в академічних колах НАН України це слово зникло зі словників.
Так само слово "олово" українською - цина.Отже:циновний ґудзик, циновий солдатик.
Після погрому українства 30-х років радянське мовознавство на означення елементу Plumbum запозичило російський термін свинець замість традиційного українського-оливо,а на означення елементу Stanum -замість традиційного терміну цина взяло "олово".

Вас вітають DOC і рубрика "МоВоЗнАвСтВо!".Заняття 20.
калічниками мови рухала не логіка, а бажання знеособити українську мову. Тому й ухвалено:копіювати російські написання всупереч логіці,традиції,здоровому глуздові.
У цю халепу втрапило і слово готовість.Це слово утворено за чинним у мові
словотвором: готов + ість=готовість,добр + ість=добрість,молод + ість=молодість,свіж + ість=свіжість,слаб + ість=слабість
Іменники, утворені наростком -іст- з прикметників, не набувають жодних додаткових літер: до основи прикметника додається лише наросток-іст-та закінчення ь.
Слово готовість сном і духом не знало, що, бувши утворене за нормами словотвору, воно вчинило державний злочин: посміло відрізнятися від російського двійника готовность, у якому до російського наростку -ост- додано ще наросток -н-.Приказано, і не вертухайсь! За цією "логікою" готовість обернуто на готовність.

Друзья

Kickstone1

Kickstone1

на сайте всего 11 лет 8 месяцев 1 день

Українець

Українець

на сайте всего 14 лет 6 месяцев 17 дней

Друзья

Kickstone1

Kickstone1

на сайте всего 11 лет 8 месяцев 1 день

Українець

Українець

на сайте всего 14 лет 6 месяцев 17 дней

  Rambler's Top100