Football.ua

До "пекла" за відродженням

"І зовсім це не пекло", — резюмував комерційний директор Корінтіанса, коли сезон у Серії Б залишився позаду.
12 December 2010, 09:01
Авторская статья

На початку 2009-го ці слова й справді можна було сприймати, як жарт, але якби щось подібне пролунало наприкінці 2007-го, уболівальники Корінтіанса вирішили б, що їх вимовила людина, якій хочеться роз’ятрити й без того свіжу рану.

Адже ще за два роки до свого вильоту Корінтіанс святкував чемпіонство, зіркою команди був Карлос Тевес, а компанія MSI обіцяла золоті гори розміром з Еверест. Таємничі мільйони від MSI зникли так само швидко, як і з’явилися, але не скажеш, що зникли так само легко, як і з’явилися. Аферисти вшилися із Тевесом та Маскерано під пахвою, і Корінтіанс болісно пережив цю втечу, насамперед на полі.

У 36-му турі чемпіонату-2007 Корінтіанс грав на тому самому стадіоні, де у 2005-му став чемпіоном, проти одного з конкурентів у боротьбі за виживання. Суперник — Ґойяс — у 2005 році досяг не менш видатного результату. Після дев’ятого місця у 2003-му, шостого у 2004-му, Ґойяс впевнено піднявся на третє місце. У перші роки нового століття клуб, чиї досягнення до цього обмежувалися виключно титулами у рідному штаті, був одним з найстабільніших у всій Бразилії. 

Коли на фінішу сезону 2007 року ці дві команди зійшлися у битві за виживання, більше пощастило Ґойясу. В останньому турі йому вдалося обійти Корінтіанс на одне очко.

На одну з найпопулярніших команд країни чекав принизливий, як здавалося, сезон у Серії Б. Насправді ж, як і деякі інші гранди це зробили раніше, Корінтіанс на власному досвіді переконався, що виліт у Бразилії це не смертний вирок, а радше можливість впорядкувати свої справи і повернутися до еліти сильнішим та значно мотивованішим. Одразу після повернення до Серії А Корінтіанс виграв чемпіонат штату та Кубок Бразилії, а у цьому сезоні до останнього туру претендував на чемпіонство. Суперником Корінтіанса в останньому турі був, звичайно ж, Ґойяс. Якщо у двох попередніх випадках це були зустрічі команд із однаковими на той момент завданнями та сподіваннями, то цього разу претенденту на титул протистояв резервний склад команди, що вже вилетіла до Серії Б.

Звичайно, у 2005-му Ґойяс перевершив навіть власні можливості. Третє місце для клубу з такими ресурсами — висота захмарна. Нічого дивного в тому, що Ґойяс на ній не втримався, немає. Важливо те, що у більшості наступних сезонів керівництву клубу вдавалося збирати достатньо бойовиті склади, і сезон-2007 був лише одним із семи, у яких команда не потрапляла до першої десятки.

За цей час Ґойяс перетворився на своєрідний реабілітаційний центр. Тут розкривалися ті, кому не знайшлося місця у грандів. Часто розкривалися для того, щоб знову опинитися в одній із команд еліти (Ґрафіте, Фабау, Соуза, Іарлей). Тим самим маршрутом прямували й футболісти, котрі приходили до Ґойясу з маленьких клубів однойменного, або інших  штатів (Жосуе, Вітор).

Не забували у Ґойясі й про власних вихованців. Ділл, Фернандау, Туліу, Данілу, Рафаел Толой — найвідоміші за останні 15 років.

Чимало "своїх" гравців вийшло на поле у матчі останнього туру чемпіонату Бразилії. Основний склад мав поважну причину для того, щоб пропустити поєдинок з Корінтіансом. Треба було готуватися до другого фінального матчу Копа Судамерикана проти аргентинського Індепенд’єнте.

Парадокс, але вже вдруге поспіль команда, що бореться за виживання у чемпіонаті Бразилії, пробивається до фіналу Судамерикани. Минулого року Флуміненсе не зумів виграти трофей. Ґойяс їхав на матч-відповідь з перевагою у два м’ячі. З цього року переможець Копа Судамерикана отримує путівку до кваліфікаційного раунду Кубка Лібертадорес, тож новоспечена команда Серії Б мала чудові шанси стати учасником головного клубного турніру континенту.

Перевага Ґойяса після першого матчу фіналу була абсолютно закономірною. Бразильці взялися душити суперника з перших хвилин, і аргентинська команда недовго витримувала тиск. Одна помилка за іншою дозволяли Ґойясу забивати і домінувати. Навіть коли у Інде був шанс піти вперед, у гостей не залишилося на це ані сил, ані бажання.

Кволість та апатію у виїзному матчі аргентинці збиралися компенсувати на очах рідної публіки. І у першому таймі матчу в Буенос-Айресі команди справді помінялися ролями, і попри гол Рафаела Моури Ґойяс ледве дихав і майже не пручався.

Характер, що Ґойясу завжди був притаманний упородовж останніх років, бразильці продемонстрували вже по перерві. Ґойяс не лише вирівнював гру, а й вів її з позиції сили. І швидше господарі, аніж гості вже "погоджувалися" на пенальті. Саме Індепенд’єнте серію пенальті виграв.

А для Ґойясу другий матч фіналу став "сезоном у мініатюрі". Слабкий початок сезону — "заслуга" Емерсона Леау. Важко зрозуміти, чому керівництво Ґойясу саме його запросило тренувати команду, адже перед очима був минулорічний приклад Спорта з Ресіфе, який Леау "підготував" до вильоту. Архаїчні схеми та методи Леау давно вже не дають ніякого ефекту, якщо він має готувати команду до сезону. Усі його істерики, скандали та обвинувачення, примітивна гра від оборони вбивають упевненість гравців. Виправити наслідки такої "діяльності" не зуміли у Ресіфе, не вдалося це і Ґойясу. Коли Леау пішов із команди наприкінці серпня, Ґойяс ніби й відставав від шістнадцятого місця всього лише на 5 очок, але, мабуть, недаремно з усіх команд, що тоді перебували у зоні вильоту, залишився у ній і після останнього туру лише Ґойяс. Для потужного ривка вгору виснаженій Леау команді не вистачило насамперед ресурсів психологічних. У Копа Судамерикана, де ніщо не тиснуло й не обтяжували старі втрати, команда демонструвала дивовижну живучість.

Те саме потрібно тепер робити у Серії Б чемпіонату Бразилії. Так, це не зовсім пекло, але потрібно пам’ятати, що торсида Ґойяса не така численна, як у Корінтіанса. Рекордних показників відвідуваності Ґойясу вдавалося досягти на матчах із грандами, шанувальники яких є по всій Бразилії. Саме за рахунок їхньої присутності на трибунах Ґойясу вдавалося збирати понад 60, 50 чи 40 тисяч на матчах чемпіонату Бразилії. Тож у Серії Б навряд чи слід розраховувати на стабільні прибутки від продажу квитків.

Продати можна гравців. Зрозуміло, що лідери команди у другому дивізіоні не гратимуть. Рафаел Моура, Марселу Коста, Рафаел Толой та інші обов’язково залишаться на видноті, чи то у Серії А, чи закордоном.

А Ґойясу, вочевидь, доведеться розраховувати на багатьох із тих, хто виходив на поле у двох останніх турах чемпіонату Бразилії.

Друга половина цього року була успішною для молодіжних команд Ґойяса. Три титули з чотирьох можливих: Кубок штату Ґойяс у вікових категоріях до 17 та до 20 років, Кубок Мане Гаррінчи у віковій категорії до 18 років. Трохи раніше команди Ю-17 та Ю-18 виграли чемпіонат штату. У Ґойясі сподіваються, що зіграність та набутий у молодіжних командах досвід допоможе вихованцям клубу успішно виступати у першій команді.

Серед тих, на кого пропонують звернути увагу бразильські журналісти, 17-річні форвард Ассуеріу та правий латераль Клайтон Саллєс. Також вже дебютували у першій команді захисники Данілу Коста, Феліпе Аморім, Педрау. Двадцятирічний Дуглас взагалі впевнено замінив Вітора на правому фланзі ще на старті сезону.

У 1998-му, коли Ґойяс теж вилетів до Серії Б, клуб настільки міцно загруз у боргах, що вибору не залишалося — повертати команду до еліти мали молоді футболісти: як власні вихованці, так і дешеві придбання. У воротах з’явився Арлей, котрий і за десять років залишався першим номером команди, у центрі захисту — Алвару (минулорічний чемпіон Бразилії у складі Фламенґу, вісім сезонів виступав у Іспанії). У середній лінії вже грали Туліу та майбутній чемпіон країни у складі Сан-Паулу Данілу. З клубу Порту, що посів третє місце у чемпіонаті штату Пернамбуку 1997 року, прийшли опорний хавбек Жосуе, лівий захисник Маркіньюс та форвард Араужу. В атаці — Ділл та Фернандау.

Впевнений виступ того Ґойясу увінчав матч проти найпринциповішого суперника — Віла Нови — у фіналі чотирьох Серії Б. Перемога 1:0 гарантувала повернення до Серії А. Нічия із Санта Крус у останньому турі принесла титул чемпіона Серії Б.

Тоді Ґойяс тріумфально повернувся для, як з’ясувалося, справді історичного звершення (третє місце у чемпіонаті, перша участь у Кубку Лібертадорес). У цього покоління ґойясівської молоді є чудовий шанс увійти до історії й перетворити перебування у "пеклі" на народження нового Ґойясу.