Football.ua

Карпатівці здивували Естонію

Двоє молодих вихованців львівського клубу разом зі своїм друголіговим естонським клубом дісталися до фіналу кубка цієї країни, заслуживши позитивні відгуки місцевої преси та спеціалістів.
22 May 2014, 07:12
Інше

Напівоборонці Юрій Фляк та Юрій Верещак поки що не дуже відомі на батьківщині: обидва встигли пограти за юнацьку та молодіжну команди Карпат, а по ходу нинішнього сезону опинилися в чемпіонаті Естонії. Їхній новий клуб – Тарту Сантос – є одним із лідерів Есілііги В (аналог нашої другої ліги), однак при цьому цей молодий і швидко прогресуючий колектив уже цього сезону пробився у єврокубки, діставшись фіналу національного кубка.

Звісно, поки що команді, очолюваній литовським тренером Любінскасом (свого часу був головним тренером у національній збірній своєї країни та українському ФК Львів), рано на рівних змагатися із грандами естонського футболу. У фіналі Тарту Сантос поступився Левадії з українцями Смішком та Волчковим у складі з розгромним рахунком 0:4. Проте клуб із двома карпатівцями стрімко прогресує, і у цій країні сподіваються, що із нижчих ліг піднімається майбутній гранд.

Про перспективи Тарту Сантоса говоримо із одним із українських легіонерів клубу – Юрієм Верещаком. Він розповів нам про те, як двоє юних вихованців львівського футболу опинилися у закордонному чемпіонаті, чим їх привабила естонська нижчолігова першість і як вони почуваються у статусі легіонерів у країні, яку здебільшого називають «не футбольною».

– Юрію, разом із вашим тезкою та однолітком Фляком ви виступали в структурі Карпат, а як з'явився такий варіант – перейти в чемпіонат Естонії? Хто запропонував, хто вас помітив із естонців і в яких турнірах?

– Два роки тому після закінчення школи Карпат нам не одразу запропонували контракти в нашому рідному клубі, тому ми поїхали в Естонію на оглядини в дубль Левадії, а потім іще в один місцевий клуб із міста Пайде, від якого ми отримали пропозицію поповнити їхній склад. Але після нашого повернення до Львова Карпати запропонували контракт, і ми вирішили залишитись. Тому ще два роки назад про нас вже знали в Естонії, зокрема, й керівництво Сантоса. Взагальному, вдячні людям які нам допомагали.

– Мої естонські колеги розповіли мені, що ваша команда створила справдешній фурор: за їхніми словами, ніколи раніше команда другої ліги не діставалася фіналу Кубка. Розкажіть про шлях вашої команди у кубку – кого перемагали, як далися вам виступи у цьому турнірі.

– Такого не було не тільки в чемпіонаті Естонії, а й у будь-якому іншому чемпіонаті таке практично не зустрічається – щоб команди з нижчих дивізіонів виходила в фінал кубка, та ще й в Лігу Європи. Звичайно, не обійшлось і без везіння. Найважчим матчем була гра 1/16 фіналі проти вищолігового Нарва Транс, яку ми обіграли в серії пенальті після нульової нічиєї в основний час.

– У фіналі вам трапився гранд місцевого футболу – Левадія. Вона дійсно виділяється на фоні інших клубів?

– Так, звичайно. Левадія – найбільш титулований клуб Естонії, футбольна школа Левадіі має найбільше збірників в усіх юніорських збірних Естонії, тому, безумовно, це серйозний суперник.

– Був шанс інакше зіграти проти "левадійців"?

– Багато людей після гри говорили, що рахунок занадто розгромний, враховуючи, що у нас теж були стовідсоткові моменти, зокрема, в мене.

– До слова, у складі Левадії грає відразу двоє українців. Встигли з ними познайомитися, поспілкуватися? Як взагалі – зустрічали ще земляків у цій країні?

– Так, після гри спілкувався з капітаном Левадії, Романом Смішком, який привітав нас з виходом в Лігу Європи та побажав подальших успіхів. Також тепло зустрів нас і президент Левадії Віктор Левада, який також є українцем і заснував та створив теперішню Левадію.

– Ваш клуб носить оригінальну назву – Сантос. Це на честь рідного клубу Пеле?

– Сантос з португальської перекладається як святий, і назва клубу пов'язується з цим.

–  Хто є фундаторами і спонсорами клубу? Які його стратегічні завдання?

– Таких як спонсорів є кілька, але головним інвестором і засновником клубу є президент команди Мееліс Еельмяе.

– Які умови роботи в клубі? На яких полях граєте й тренуєтесь? Я зауважив, що клуб представляє Тарту — місто, знамените університетом і вченими. Красиве? А граєте ви там же, чи у іншому місці?

– Умови нас цілком влаштовують, в місті безліч як трав'яних, так і синтетичних полів. Практично всі поля, роздягальні та спорткомплекси будує та доглядає місто. До кінця наступного року клуб планує побудувати свій власний стадіон та базу.

Граєм там же, де й живемо та тренуємося, – на стадіоні Тамме.

Так, дійсно, місто Тарту славиться своїм університетом з давньою історією – до слова, він є п'ятим за кількістю студентів в усій Європі. Місто дуже гарне, через Тарту тече річка, за три хвилини ходьби від центру пляжі, парки, також багато пам'яток архітектури.

– На якій позиції тебе та Юрія Фляка використовують тренери?

– Фляк грає на звичній для себе позиції лівого крайнього захисника. Щодо мене, то в порівнянні з Карпатами, де я грав на позиції опорного, тут мене використовують як атакуючого півзахисника або крайнього нападаючого.

– Який колектив у вашій естонській команді? Багато іноземців? Як далася вам адаптація в країні, як облаштували свій побут?

– Колектив дуже хороший: чесно кажучи, не думав що в чужій країні так тепло можуть прийняти легіонера в іноземній команді. Є багато футболістів, які пограли в інших чемпіонатах, але з іноземців на даний момент тільки ми з Юрієм. Практично всі футболісти основного складу грали в командах вищої ліги Естонії, багато хто пройшов юніорські та молодіжні збірні своєї країни, один з них (Сіім Роопс) і за національну встиг зіграти. Загалом, ми дуже задоволені тим, як нас тут прийняли, та тим, яке до нас ставлення.

– Наставник вашої команди – литовець Любінскас – раніше працював у Львові. Пригадує вам ті часи? Як відгукується про Україну?

– У той час, коли він працював у ФК Львів, там почались проблеми, і згодом клуб практично розпався. На цю тему ми з ним не говорили, але він є фахівцем, з яким приємно працювати. Це тренер з великим досвідом, котрий тренував молодіжну та національну збірні Литви.

– На який термін розрахована ваша угода з Тарту Сантосом? Ви тут в оренді з Карпат?

– Так. У Тарту ми до кінця поточного сезону з можливим подальшим продовженням співпраці.

– Чого чекали від естонського стилю футболу і що отримали? Справді вони грають, немов "британці"?

– Кожна команда має свій стиль гри: наприклад, гра з Лєвадією справді нагадала британський футбол, а от коли ми дивились гру команди Нимме Калью (та що з Дніпром не так давно грала), то вони стараються грати в більш технічний та швидкий футбол.

– З якою українською лігою за рівнем можна порівняти естонську Есіліігу В?

– Порівняти тяжко, тому що на вихід в Есіліігу А претендує не більш, як 4 команди.

– На вашу думку, якби Карпати виступали в Естонії, на яке місце могли би розраховувати?

– На мою думку, Карпати тут би боролися за призові місця.

– Наостанок – про справи чемпіонату. Ви йдете другими після конкурента із Таллінну, клубу Інфонет ІІ. Як вам цей сезон і чи стоїть перед командою завдання штурмувати вершини й здобувати перемогу в лізі?

– У найближчих планах – добре виступити в Лізі Європи, весь клуб чекає на жеребкування. Завдання стоїть пройти перший раунд Ліги Європи. На майбутнє плани амбітні – виступати вже у вищій лізі, боротись за Єврокубки, тому що в клубу є все для цього.

Справа в тому, що клуб створив дорослу команду лише два роки тому, і за ці два роки команда з 4-ї ліги вийшла в Есіліігу B. І, якщо все буде йти по плану, то через півтора роки, думаю, клуб складе конкуренцію командам з вершини вищої ліги Естонії.

Артур Валерко, Football.ua