Із Сантоса — в Утеніс

Свого часу ми розповідали історію двох карпатівських вихованців – захисник Юрій Фляк та нападник Юрій Верещак перейшли у друголігову естонську команду Тарту Сантос, з якою зуміли дійти до фіналу Кубка Естонії та єврокубків. За підсумками минулого сезону дует українців завоював разом зі своєю командою срібні медалі Есілііги Б (другої естонської ліги), однак підвищуватися класом вирішив своїм шляхом. 

Двоє молодих легіонерів перейшли в чемпіонат іншої прибалтійської країни – Литви. У складі команди Утеніс, новачка місцевої А-Ліги, герой нашого інтерв’ю Юрій Верещак уже встиг навіть дебютувати у найвищому литовському дивізіоні. Про зміну команди й чемпіонату, враження від прибалтійського футболу, а також особисті плани на найближчий сезон український нападник розповів нашому сайту. 

На поточний сезон стоїть завдання закріпитися в вищій лізі, при цьому показуючи видовищний, атакуючий футбол

– Юрію, досить несподівано було побачити вас із Фляком у Литві. Розкажіть, як з’явився такий варіант – перейти в Утеніс?

– Керівництво Сантоса запропонувало спробувати свої сили в команді вищої ліги Литви. Ми пройшли збори, зіграли кілька контрольних матчів і підписали контракти.

– Що собою являє клуб Утеніс? 

– Насправді клуб заснований ще 1933 року, але відродили його лише кілька років тому. В основному, бюджетні кошти виділяє місто. Крім нас, із легіонерів є ще білорус та росіянин. Більш як місяць на перегляді був бразилець, але в результаті не підійшов тренерському штабу. З товаришами по команді ми, здається, вже знайшли спільну мову. З порозумінням проблем нема – більшість в команді та й в загалом в клубі вільно розмовляють російською.

– Дебютувати у новій команді тобі випало в матчі з чинним чемпіоном Литви – Жальгірісом. Ти з’явився на полі уже за рахунку 0:2, вдалося хоча б торкнутися м’яча, відчути гру? 

– Це був перший тур нового чемпіонату. Грав центральним нападником. Звичайно, за двадцять хвилин важко багато чого зробити, але загалом гру оживив, як сказав наш тренер після матчу.

– Жальгіріс – діючий чемпіон Литви. Як тобі суперник? 

– Звичайно, Жальгіріс – іменита команда, яка грає в досить швидкий, комбінаційний футбол. Вони провели тривалі збори в Бразилії, де, до речі, грали паралельно з донецьким Шахтарем. 

– Якщо співставляти рівень Жальгіріса з Левадією, а також з вашим минулорічним суперником по єврокубках – норвезьким Трьомсе, литовський гранд гідно виглядає?

– Як на мене, Жальгіріс класом вищий за Левадію, а якщо порівнювати з Трьомсе, то, думаю, це одного рівня команди.

– До слова, як кажуть мої литовські колеги, глядацька підтримка у Жальгіріса найкраща в країні. Справді так? Чи глядачі не справили враження після естонських, а тим паче – львівських?

– Так, справді, на грі з Утенісом у Жальгіріса був цілий фан-сектор з банерами, піротехнікою. Глядачі всю гру підтримували піснями свою команду. А в одному з матчів минулого чемпіонату навіть підтримали події в Україні з українськими прапорами та банером "Вічна пам'ять Небесній сотні".

– За що бореться Утеніс? Які завдання стоять перед твоєю новою командою у чемпіонаті та кубку? 

– На поточний сезон стоїть завдання закріпитися в вищій лізі, при цьому показуючи видовищний, атакуючий футбол. Гра з Жальгірісом показала, що команда може грати в атакуючий футбол навіть з чемпіоном. Мало команд в Литві наважуються грати в наскільки відкритий футбол проти Жальгіріса.

– На який термін ви з Фляком підписали угоди? 

– Контракти підписані до закінчення цього сезону. 

– Уже облаштували свій побут? Встигли освоїтися у новій для себе країні?

– Після Естонії в Литві освоїтися було вже простіше, ми швидко до всього звикли.

– Повертаючись до Естонії. У чому все-таки причина вашого розставання з Тарту Сантосом? 

– З’явився конкретний інтерес з команди вищої ліги, тому не було сенсу ще втрачати рік часу в першому дивізіоні. Тим більше, що керівництво Сантоса було саме зацікавлене в нашому переході в сильнішу лігу, і посприяло цьому.

Думаю, ми з Сантосом витиснули максимум

 Чи всього добилися з цим клубом, чого хотіли?

– Думаю, ми з Сантосом витиснули максимум. Дійти до фіналу кубка країни, зіграти в Лізі Європи, отримати кілька особистих нагород – і все це за трохи більше ніж пів року.

– До речі, як твої та Юрка Фляка виступи виражаються в цифрах? 

– Юрій Фляк за Тарту Сантос провів 33 гри (3 голи). Мої показники – 34 гри, 45 голів. Це разом з кубком та єврокубками...

– Фінал Кубка й участь у єврокубках – вершина успіхів цього клубу? Чи вони ще можуть здивувати?

– Ну, найближчим часом вже важко буде якось сильно здивувати. Але загалом команда на підйомі, і через кілька років, цілком можливо, знову побореться за єврокубки.

– Після того, як ви залишили Тарту Сантос, були варіанти повернутися в Україну або конкретно в Карпати? 

– Було ще кілька варіантів змінити клуб, але найперша конкретна пропозиція прийшла саме з Литви.

– Пару загальних питань. Яку різницю ти встиг помітити між естонським та литовським футболом за стилем, інфраструктурою, рівнем? Який чемпіонат кращий все-таки?

– Перше, що кинулось в очі відносно стилю гри – естонці стараються грати в індивідуальний футбол, кожен гравець хоче показати себе, свої сильні сторони. А в Литві навпаки – більше командної гри, ігрова дисципліна, боротьба. Та й швидкість в Литві, як на мене, вища від Естонії. Який чемпіонат сильніший – після одного туру важко визначити, але точно можу сказати, що в Литві більше конкурентоздатних команд. Якщо в Естонії чемпіони грали проти аутсайдерів, то рахунки завжди були розгромні, а тут, в Литві, команди навіть з дна таблиці можуть попсувати нерви клубам з зони єврокубків.

– Чи зустрічав когось із земляків у Прибалтиці? Хто із наших зустрічався тобі в інших командах? 

– На полі перетинався лише з двома: це одесит Роман Смішко, який у фіналі Кубка Естонії був капітаном Левадії, а також у товариській грі з Сілламяе грав проти луганчанина Ярослава Квасова.

Багато українців, зокрема і моїх знайомих, побували тут на перегляді

– За Карпатами продовжуєш стежити? Як оціниш їх старт в весняній частині? 

– Звичайно. Карпати – це мій рідний клуб, який мене виховав, тому не можу не стежити за їхніми виступами. Приємно спостерігати, як керівництво та тренери Карпат розраховують на власних вихованців. Навіть у грі з Металургом досить добре себе проявили одразу кілька молодих вихованців, і це проти значно досвідченіших футболістів. 

– Ви з Фляком ще на контракті з львів’янами?

– Ні, ми зараз уже не на контракті з Карпатами…

– Загалом, що скажеш про прибалтійський футбол? Варто сюди їхати українським легіонерам? Є тут чому повчитися?

– Враховуючи теперішню ситуацію в Україні, дуже багато українців, зокрема, і моїх знайомих, побували тут на перегляді. Але балтійський футбол зараз на підйомі, і тут вже не так легко себе зарекомендувати і залишитись. Але загалом, якщо тобі лише двадцять років і тобі потрібна ігрова практика, тут є чому повчитися. Тим більше, якщо грати в вищій лізі, це, звичайно, піде лише на користь.

Артур Валерко, Football.ua