Історичний гол Мигалевського
Віднедавна у Канаді футбол має яскраво виражений український акцент. Команда Атомік, яка базується в Торонто, запросила до свого складу більше десятка наших легіонерів, які разом із ще кількома емігрантами виступають у Канадській лізі соккеру (CSL) під керівництвом українського тренера Ігоря Яворського.
Серед "атомних українців" більшість отримує свій перший легіонерський досвід. А ми попросили розповісти про канадський футбол гравця, який встиг пограти не лише в Україні, а й у Польщі. 30-річний вихованець львівських Карпат Ігор Мигалевський з 2008 року й аж до цього часу з кількома перервами виступав у сусідній з Україною державі – на найрізноманітнішому рівні від польських нижчих ліг і аж до Екстракляси.
В історію Торонто Атомік Мигалевський увійшов як автор найпершого голу команди в CSL. Тож з Ігорем ми поговорили про його найперші враження від заокеанського соккеру, а також попросили порівняти канадський, польський та український чемпіонати, щоб вирізнити речі, у яких нам можна у них повчитися, а в яких ми, можливо, йдемо попереду.
– Пане Ігорю, вітаємо вас із вдалим дебютом в Торонто Атомік і канадському футболі в цілому. Можливо, хтось би й хотів сказати щось їдке з приводу канадського футболу, але до цих пір у пам’яті, як їхня збірна "возила" нашу в Києві. Якщо судити за вашим особистим досвідом, місцевий чемпіонат витримує конкуренцію з польським чи українським?
– Мені ще б хотілося, звісно, провести більше матчів тут, у Канаді, щоб мати більше інформації про місцевий футбол. Якщо судити за тими найпершими спарингами, а також стартовими матчами чемпіонату – український футбол значно розвиненіший, сильніший. У Польщі – також. Але тут, думаю, з часом футбол також стане цікавішим, перспективнішим.
– Разом із тим, тут є ФК Торонто, який може дозволити собі запросити італійського збірника Джовінко за 10 мільйонів доларів. Як клуб MLS сусідить з більш скромними? Він хоч підозрює про їх існування?
– Ну, то звісно, що так. Ми навіть мали грати з ними спаринг, клуби співпрацюють між собою.
– Загалом, участь торонтівської команди в MLS підняла інтерес міста до європейського футболу, чи цьому виду важко конкурувати з традиційними американськими видами спорту?
– Загалом місто дуже спортивне, але баскетбол і хокей все-таки, мені здається, користуються у місцевих жителів більшою популярністю – і преса віддає перевагу цим видам. Ми відвідували матч NBA за участі Торонто Репторз – проти Лейкерс. Чесно кажучи, масштаби та видовищність цього дійства мене вразили. Я ще ніколи такого не бачив, словами тяжко передати!.. Думаю, якщо вони змогли зробити таке спортивне шоу, то й футбол скоро підтягнуть до такого ж рівня.
– Кажуть, що на сьогоднішній день соккер у Канаді – це прерогатива діаспор. Які нації тут розвивають європейський футбол?
– Італійці, хорвати, серби. Також поляки – ми грали з їхньою командою, хоча вона на фоні балканців видалася слабенькою.
– З дебютних матчів завважили собі когось із суперників? Були у тієї ж Ніагари Юнайтед гравці, які могли б заграти навіть у чемпіонаті України?
– Чесно кажучи, ні. Але, кажуть, тут у чемпіонаті є декілька гравців серйозного рівня, яким пророчать хороше майбутнє. Гадаю, треба пройти весь чемпіонат – тоді вже зможу казати впевненіше.
– Переглядаючи фото й відео з ваших матчів, помітив, що розмітка на полі незвична. Футбол ділить стадіони з іншими видами?
– Так, конкретно на нашому газоні граються також матчі з регбі, американського футболу – для всіх видів. Але штучне покриття доволі якісне. Загалом, вони тут у більшості синтетичні – лише одне з тих полів, на яких ми граємо й тренуємося, має натуральну травичку.
– Давайте пригадаємо, як ви опинилися в клубі Атомік. Наскільки я пригадую, тоді, коли Ігор Яворський тільки приступав до обов’язків головного тренера (початок лютого), вашого прізвища у списку новачків не було…
– Я після повернення із Польщі грав на область, і мій хороший друг Ігор Мельник запитав, чи я не проти поїхати в канадський клуб. Звісно, мені це було цікаво – тож коли вдалося відкрити візу, я вирушив в Атомік.
– Від президента клубу, уродженця України Ігоря Прокіпчука чув, що зима в Торонто видалася сніжною. На планах підготовки це не відбилося?
– Справді, тут було дуже холодно, температура досягала –20, –25. Але нічого – ми займалися у спеціальному надувному критому манежі (їх тут називають "балонами"), всередині було тепло, і можна було повноцінно тренуватися.
– Загалом, у Торонто багато спортивних об’єктів?
– Дуже багато! Інфраструктура розвинута здорово, обирати є з чого.
– Окрім українців, у Торонто Атомік є ще кореєць, італієць і бразилець. Українською уже говорять? :)
– Так, наш кореєць Натан Чой уже може привітатися українською, розуміє, коли кажеш якісь футбольні терміни. Інші теж підтягуються. Та й ми беремося за студії англійської.
– Атмосфера у команді, здається, досить тепла. Напевно, усі одне одного знають ще з часів чемпіонату України? Ви, окрім Мельника, з ким знайомі?
– З Ігорем Ільківим вчилися в одній школі. А з іншими знайомилися уже в грі. В лице одне одного всі знали, але разом у команді з хлопцями я вперше зібрався.
– Вам, можливо, розказували – ще в 50-ті роки українські команди були вельми популярними в Канаді й навіть ставали призерами, переможцями місцевого чемпіонату. Хтось із старих діаспорян відвідує матчі ФК Атомік?
– Аякже! Приходять на матчі, підтримують нас. Хоча на першому матчі, який ми проводили на околиці Торонто, було не так багато глядачів, то далі, коли ми переїхали на свій стадіон, їх стало значно більше.
– Більше – це скільки?
– Офіційної статистики не знаю, але на око – тисяча, навіть більше.
– Для нинішньої української другої ліги, приміром, це був би солідний показник. Якщо порівнювати стиль канадського футболу з українським і польським, який він по стилю?
– Більше на техніку – гравці люблять потримати м’яч, кожен хоче показати себе в грі, без жорсткості. В Україні мені не вдалося пограти на високому рівні, але в Польщі я використав свій шанс і пограв починаючи з четвертої ліги (як наша область) і навіть до Екстракляси. Можу сказати, що польська перша ліга за рівнем приблизно така ж, як наша, але їхня друга буде й більш масова, і сильніша. Хоча в українській Прем’єр-лізі мені не вдалося пограти, вона мені видається сильніша за Екстраклясу, адже наші клуби і багатші, в єврокубках проходять туди, куди польські не дістаються.
– Зважаючи на різницю в часі, місцеві фани можуть подивитися Лігу чемпіонів, Лігу Європи?
– Так, тут вдосталь телеканалів, і навіть українських – ось нещодавно ми всі вболівали за Дніпро. Знаю, що місцеві футбольні люди регулярно дивляться європейські кубки.
– Як проводить вільний час команда Атомік? Живете тільки з футболу, чи доводиться десь підробляти?
– Так, працюємо хто де – але в пріоритеті, звичайно, футбол.
– Що скажете по канадській лізі в цілому? Вам доведеться поїздити, чи більшість команд розкидані в Торонто та передмістях?
– Наскільки мені відомо, більшість команд – місцеві. Але знайомитися буду вже по ходу сезону, адже я тут новачок. Інформації у мене ще небагато.
– Як готуєтеся до матчів у такому випадку?
– Наш головний тренер вивчає найближчих суперників. Дуже добре, що наш президент давно живе в Торонто – він добре знає канадський футбол, завжди може щось підказати, пояснити.
– За якою схемою грає нинішній Атомік? Розкажіть, приміром, про розташування гравців у стартовому матчі з Ніагара Юнайтед.
– Ми грали за схемою 4-3-3 з двома інсайдами. Із наших у воротах був Василь Шпук. У центрі оборони – Плішка та Ільків, зліва – Стас Катана. В опорній зоні – Міша Басараб та Андрій Даньків. Справа – Семенюк, зліва – Мельник, я в нападі.
Загалом, склад у нас такий: воротарі — Василь Шпук та Денис Рильський, оборонці — Ігор Ільків, Володимир Плішка, Влад Гошовський, Олександр Томах, Натан Чой; напівоборонці — Станіслав Катана, Михайло Басараб, Андрій Даньків, Станіслав Гончарук, Стівен Черкас, Майкл Тішер, Сімоне Орланді; нападники — Микола Войцеховський, Ігор Мигалевський, Ігор Мельник, Олександр Семенюк.
– На які завдання націлює вас керівництво клубу?
– Кажуть грати в свій футбол, вигравати кожен матч, якщо вийде.
– Ви пограли довго в Україні, Польщі – а в Канаді також думаєте надовго затриматися? Можливо, навіть впасти в око ФК Торонто?
– Ну, щодо кар’єри – в 30 років важко говорити. Але постараюся показати себе, принести користь команді.
– Ми поговорили, наскільки командою цікавляться в Канаді, а як щодо батьківщини?
– Так, звісно! З України дзвонять, цікавляться, як у нас справи. Радий, що й українська преса нас не забуває.
– Можливо, з часом Торонто Атомік ще й приїде в турне Україною, зіграє товариські матчі з нашими клубами?
– Ми б із задоволенням! Але це вже прерогатива клубного керівництва – вирішувати такі справи.
Артур Валерко, Football.ua
P.S. Наразі у чемпіонаті Канадської ліги соккеру Торонто Атомік виграв два матчі, один зіграв внічию і ще один програв. Клуб іде четвертим серед 12 учасників, відстаючи від лідера всього на одне очко.