ПСЖ — володар Міжконтинетального кубка ФІФА

Джанні Інфантіно за часи своєї каденції на чолі Всесвітньої організації футболу (ФІФА) подарував нам чималу кількість новаторських ідей. Зокрема, цього літа ми спостерігали за матчами Клубного чемпіонату світу в його оновленому форматі. Але що при цьому стало з турніром на початку та посеред грудня, який ми раніше знали під цією назвою? Та нічого, він залишився, і проводиться в тому самому форматі, коли грають переможці найбільших регіональних турнірів світу поміж собою, а потім до них приїздить тріумфатор Ліги чемпіонів УЄФА в якості фінального боса.

Глобальна подія в світі футболу, безперечно, але назву їй довелось повернути Міжконтинентального кубка ФІФА, як і було до впровадження нового турніру в 2005 році, тож Інфантіно в цьому плані взагалі велосипед не вигадував. І якщо нині ми говоримо про "глобальність", то маємо говорити й про гроші. За це цього разу взяв на себе відповідальність Катар, тож коли французький Парі Сен-Жермен дістався Ер-Раяна, він був фактично вдома.

"Запрошеним" гостем у фінальній грі, а насправді взагалі не запрошеним, а цілком заслужено здобувши на це право, був бразильський Фламенгу, який видав кілька класних матчів на тому самому турнірі влітку, і продовжив це потім перемогою в Копа Лібертадорес. Найсильніша команда Південної Америки станом на зараз, а хтось говорить, що й усього футбольного світу поза Європою взагалі.

Можливо. Принаймні в цьому матчі не було помітно, що французький колектив під орудою Луїса Енріке має аж надто помітну перевагу над суперниками. Команді Феліпе Луїса просто був потрібен час для того, щоб звикнути до темпу, який їй запропонували опоненти, а там уже гра пішла геть іншого ґатунку для бразильців.

Проте план би не спрацював узагалі, якби помилки на старті матчу з боку "червоно-чорних" таки завершилися б пропущеним м’ячем. Та він і стався, власне, на дев’ятій хвилині, коли Россі спочатку зловив запару під час невдалої передачі партнера назад на лівому фланзі оборони, а потім просто благав арбітрів побачити, що м’яч перетнув лицьову, і треба відповідно призначати кутовий, а не зараховувати гол, який Фабіан Руїс забив за мить потому, бо й сам воротар помилився. Зрештою, м’яч дійсно вийшов за межі поля.

Але сам Россі від того спокійніше грати точно не став, і коли доходила справа до флангових передач, то це була гарантована паніка з боку воротаря Фламенгу у власному штрафному. Це в підсумку не могло завершитись ніяк інакше, окрім як пропущеним м’ячем, який стався на 38 хвилині, коли Дуе прострілював із правого краю штрафного, а голкіпер перевів м’яч на ногу Кварацхелії перед порожніми воротами на дальній.

Свого ПСЖ таки добився в першому таймі, але надто рано та й дарма взагалі повірив у те, що на цьому гру можна потрохи починати спускати на гальмах. Бразильці таких випадів у свій бік не пробачили, і відігрались уже посеред другого тайму, коли Маркіньйос відверто привіз пенальті фолом на правому фланзі власного штрафного проти Де Арраскаети, а Жоржиньйо з позначки впевнено пробив у правий нижній кут.

Команда Луїса Енріке контролю над грою на той момент не мала, і лише наприкінці основного часу повернулась до атаки та мала кілька цілком непоганих моментів для того, щоб уникнути овертаймів та раніше піти у відпустку. Але не вдалось. І серії пенальті також уникнути не вдалось, хоча ПСЖ домінував у додаткові пів години ігрового часу цілком ґрунтовно.

А от щодо самої серії, то хоч-не-хоч, а треба було згадувати, хто грає в рамці воріт французького колективу, і, як навмисно, погане виконання чи не всіх, окрім першого удару де ла Круса, пенальті з боку бразильського клубу створило підстави, щоб цей персонаж став героєм для своєї команди. Чотири удари потягнув, хоча його партнери реалізувати змогли лише два у відповідь. Але другий м’яч сафонов парирував явно з порушенням правил, адже вийшов за лінію воріт. Проте пригадуємо, що грали в Катарі, і все стає на свої місця. Таки Фламенгу був запрошеним гостем на цьому святі, а не навпаки.

ПСЖ — Фламенгу 1:1 (2:1 — пен.)
Голи: Кварацхелія, 38 — Жоржиньйо, 62 (пен.)

ПСЖ: сафонов — Заїр-Емері, Маркіньйос, Пачо, Мендеш — Невеш, Вітінья, Руїс (Нджанту, 107) — Лі Кан Ін (Маюлю, 34, Барколя, 65), Дуе (Дембеле, 78), Кварацхелія (Мбає, 91).

Фламенгу: Россі — Варела, Ортіс, Перейра, Алекс Сандро — Пульгар (Сауль, 74), Жоржиньйо (де ла Крус, 75) — Карраскаль (Педру, 56), Де Арраскаета (Евертон, 75), Енріке (Луїш Араужу, 90+2) — Плата (Ліно, 107).