Ціна ризику: чому найдорожчі тренерські трансфери в історії рідко себе виправдовують

Зараз головна тема у світовому футболі — чемпіонат світу, який проходить у Канаді, США та Мексиці, проте не одним мундіалем живе світовий футбол. У клубному футболі головним ньюсмейкером цього літа безумовно можна назвати мадридський Реал. Клуб, що провалив усе, що тільки можна в минулому сезоні, і не завоював жодного трофея, вже зараз, задовго до відновлення передсезонних зборів, придбав француза Конате, португальця Бернарду Сілву, іспанця Кукурелью, нідерландця Думфріса (хоча останній офіційно ще не був представлений), і, судячи з усього, це і близько не всі новачки Мадрида влітку 2026 року.

Плюс Реал повернув собі Моурінью, який уже приходив на Сантьяго Бернабеу після перемоги в Лізі чемпіонів як головний тренер Інтера у 2010 році.

Ось у контексті Моурінью ми й обговоримо цю тему. Тільки не про те поговоримо, як він змінить гру Реала, не про те, добре це чи погано для Мадрида, а про фінансовий бік питання. 

В останні роки модним стало купувати права не лише на футболістів, а й на тренерів, якщо ті мають контракт з іншим клубом. Щоправда, займаються цим виключно топклуби. До вашої уваги список найдорожчих тренерських трансферів в історії футболу за даними трансфермаркту:

1-2. Нагельсманн, 2021/22, з Лейпцигу до Баварії 25 млн. євро

1-2. Поттер, 2022/23 із Брайтона в Челсі 25 млн. євро

3. Моурінью, 2010/11 з Інтера до Реалу 16 млн. євро

4-5. Віллаш-Боаш, 2011/12 з Порту в Челсі 15 млн. євро

4-5. Моуріньо, 2026/27 з Бенфіки до Реалу 15 млн. євро

6. Хабі Алонсо, 2025/26 з Баєра в Реал 13,5 млн. євро

7. Компані, 2024/25 з Бернлі до Баварії 12 млн. євро

8. Рубен Аморім, 2024/25 зі Спортингу в МЮ 11 млн. євро

9. Роджерс, 2018/19 із Селтіка в Лестер 10,4 млн. євро

10. Мареска, 2024/25 з Лестера в Челсі 10 млн. євро

Зверніть увагу, що перші сім місць у цьому списку займають тренери, які перейшли у три клуби – Челсі, Баварію та Реал, причому Реал у сімці представлений тричі й двічі — завдяки підписанню Моурінью. Моур — єдиний тренер, якого двічі підписували за велику за тренерськими мірками компенсацію. Щобільше, обидва рази він потрапляв до п'ятірки найдорожчих. Ну а якщо підсумувати, то саме Моурінью став найдорожчим тренером планети, хоча разові суми, заплачені за Нагельсманна та Поттера, набагато вищі. До речі, обидва найдорожчі тренери зараз працюють на чемпіонаті світу, очолюючи відповідно збірні Німеччини та Швеції, і треба сказати, що саме Поттер витягнув скандинавів на ЧС після проваленого відбору. У стикових матчах Швеція грала завдяки Лізі націй, а як грала — нам з вами краще не згадувати... Загалом після фіаско у Челсі Поттер довів, що залишається топовим тренером. 

Та й за Юліана Нагельсманна Баварія заплатила 25 млн, підозрюю, не для того, щоб він виграв із нею один чемпіонат та два Суперкубки країни…

Зовсім невдалою стала робота Хабі Алонсо в Реалі, який протримався там трохи більше пів року. Можливо, якби йому дали більше часу і більше довіряли, результат би був, але, на жаль, за фактом — катастрофа.

Баварія з Компані примудрилася програти перший чемпіонат Німеччини, натомість у другому перемогла з величезним відривом, виграла Кубок країни та грала у півфіналі Ліги чемпіонів. Для Баварії перемога у внутрішніх турнірах, що називається, "обов'язкова програма", а ось у Лізі чемпіонів і за Нагельсманна, і за Компані перемогти їй не вдається. Менше з тим, у Баварії бельгійцем дуже задоволені, хоча при підписанні він був у клубному шорт-листі не на першій і навіть не на другій позиції.

Як на мене, ця Баварія помітно поступається командам Юппа Хайнкеса та Гансі Фліка, але головне, що в клубі вірять у тренера та задоволені його роботою.

Робота Енцо Марески в Челсі залишила подвійне враження. З одного боку — перемога в Лізі конференцій і, головне, на клубному ЧС, з іншого — посередні результати в чемпіонаті та звільнення в ході другого сезону.

Те саме можна сказати про Рубена Аморіма в МЮ. До речі, Аморім уже був у десятці найдорожчих наставників, коли лісабонський Спортінг висмикнув його з Браги. У столичному Спортингу Аморім сповна відпрацював свої контракти, повернув "левам" після довгої перерви чемпіонський титул. Сезон-2024/25 команда також почала чудово, але протягом нього Аморім очолив кризовий Манчестер Юнайтед. До речі, зверніть увагу, що в десятці найдорожчих тренерів — три португальці (Моур, причому двічі, Віллаш-Боаш і Рубен Аморім), і вони йшли в топчемпіонати з не найсильнішої португальської першості. І якщо ми по-старому говоримо про те, наскільки сильні тренери італійські (хоча, на мою думку, це справа минулого) і німецькі, то повинні не забувати і про наставників із Португалії.

На мій погляд, спочатку Рубен Аморім досяг прогресу в МЮ, але надто невеликого порівняно з очікуваннями. Він вивів МЮ у фінал Ліги Європи, визнавався тренером місяця, але протягом другого сезону був звільнений.

Роджерс дуже непогано розпочав у Лестері і навіть якийсь час його "лиси" лідирували в АПЛ, а у 2021 році після дуже довгої перерви здобули Кубок Англії, а сам Брендан став третім після Гвардіоли та Моурінью у списку найоплачуваніших тренерів Прем'єр-ліги. Але далі був спад, Роджерс не зумів знайти вихід із кризи і був звільнений.

Ось і виходить, що на цей момент, крім Моурінью, який ще не став до тренерської роботи в Мадриді, тільки Компані залишається працювати в клубі, який заплатив за нього велику компенсацію. Клуби розщедрюються на тренерів, які, як здається їхньому керівництву, настільки необхідні, що немає сил чекати, а на виході може вийти пшик...

Насправді подібні вкладення вкотре підтверджують очевидний факт: вибір головного тренера – дуже складне завдання, і влучити в яблучко, як, наприклад, ПСЖ із Луїсом Енріке, Барса та Ман Сіті з Гвардіолою, а Реал із Анчелотті та Зіданом, вдається далеко не завжди. І зверніть увагу: я назвав тренерів, яких у цьому списку немає…