ПСЖ — володар Суперкубка УЄФА

Українських уболівальників футболом у новому сезоні вже не здивувати — хтось навіть устиг утомитись від кількості матчів на початку серпня. А от провідні європейські країни наразі лише втягуються в чергову кампанію. І, звичайно, матч за Суперкубок УЄФА поміж чинними володарями трофеїв Ліги чемпіонів та Ліги Європи нікуди не подівся. Просто з часом переїхав із кінця серпня на майже його середину.

Як відомо, французький Парі Сен-Жермен удруге поспіль у минулому сезоні залишив за собою головний клубний трофей Старого Світу. А Унаї Емері з черговою командою, цього разу — із бірмінгемською Астон Віллою, виграв "Лігу Емері" та власне кубок УЄФА, тож усе було доволі звичним. А отже в Зальцбургу цього разу зустрічались саме ці два колективи.

Очевидно, що нещодавній чемпіонат світу-2026 суттєво повпливав на розклад підготовки команд. А особливо, якщо їхні гравці брали участь у високих стадіях цього турніру. Тож у підсумку можна було констатувати, що ПСЖ та Астон Вілла розпочинали для себе все з чистого аркушу, і принаймні питання щодо посереднього темпу гри відпадали самі по собі. "Леви" ще й із серйозними кадровими змінами підходять до сезону, тож там ледь не новий колектив.

Чемпіони Франції цим хотіли скористатись на початку матчу й зрештою скористались. Команда Луїса Енріке була просто на рівень вище за якістю роботи з м’ячем, і зрештою в затяжній атаці на 20 хвилині з третього підходу таки відкрила рахунок у зустрічі. Зробив це Кварацхелія, коли прошив воротаря ударом у ближній верхній кут із лівого флангу штрафного з передачі Дуе, який за мить до цього самостійно не зміг переграти Бізота.

Але потім щось сталось із домінуванням ПСЖ у цій грі, і команда Енріке ризикувала дуже серйозні проблеми мати через це. Цей 17-річний хлопчина-гігант Маджо на вістрі атаки Вілли просто переїжджав свої суперників на шляху до воріт, і якби ще реалізовував принаймні більшість своїх гольових моментів, то англійці мали б суттєву перевагу за рахунком до перерви. Бо парижани банально нічого не створювали у відповідь.

Маджо свій гол таки знайшов зрештою до перерви, до цього змарнувавши й вихід майже віч-на-віч із воротарем, і кілька подач Макгінна. Але Джон зрештою знайшов його на дальній на 45 хвилині, після чого ми побачили святкування Вілли й цілком непоганий зачин історії для другого тайму.

ПСЖ після перерви знову забрав м’яч під контроль, але перший гольовий момент у другій половині гри залишився саме за командою Емері. Макгінн змусив воротаря стрибати по кутах за своїм закрученим ударом із правого флангу штрафного. У відповідь французи тривалий час щось намагались вигадати, але забили в підсумку на 61 хвилині з епізоду, який спочатку взагалі порахували, як положення "поза грою". Дембеле тоді розігнав передачею до правого флангу штрафного Дуе, як здавалось, у офсайд, але в підсумку перегляд повтору зафіксував помилкову позицію Кеша аж на протилежному боці поля, тож гол зарахували.

Незважаючи на цю невдачу, Вілла в подальшому створила достатньо нагод для того, щоб цю гру, принаймні, не програти. Але зрештою програла. Бо не забивала в своїх моментах команда Емері, наскільки б близько не підходили до цього Гомес, Геммінгс чи Буендія. Постійно м’яч летів або у воротаря, або дуже близько до воріт. ПСЖ ж натомість ловив суперників на контратаках, і хоча свої моменти також мав, але концентрація з плином часу в першій офіційній грі сезону команду Луїса Енріке все ж таки підводила.

Фінальний свисток сомалійського арбітра Омара Артана зафіксував перемогу французького Парі Сен-Жермен у матчі за Суперкубок УЄФА, тоді як бірмінгемська Астон Вілла зупинилась за крок до трофею.

ПСЖ — Астон Вілла 2:1
Голи: Кварацхелія, 20, Дуе, 61 — Маджо, 45

ПСЖ: сафонов — Хакімі, Маркіньйос, Пачо, Мендеш (Ернандес, 74) — Невеш (Руїс, 75), Вітінья, Заїр-Емері — Акліуш (Дембеле, 46), Дуе (Маюлю, 87), Кварацхелія (Бералдо, 88).

Астон Вілла: Бізот — Кеш, Лінделеф, Торрес (Мінгз, 79), Матсен — Макгінн (Аліссон, 73), Гомес (Барклі, 80), Камара (Богард, 72), Геммінгс — Буендія, Маджо (Абрагам, 72).

Попередження: Торрес, Гомес, Макгінн