Війна, день 1643. Зеленський прокоментував підозри працівникам ОП, ЗСУ майже звільнили Дніпропетровщину та ураження літаків рф
ОРІЄНТОВНІ ВТРАТИ ВОРОГА
ГОЛОВНІ НОВИНИ
Зеленський заявив, що Федоров пропонував підпорядкувати Генштаб міністру оборони, але він сказав йому «забути» про це.
Прямі збитки росії внаслідок українських ударів по складах маркетплейса Wildberries сягають близько трильйона рублів. А якщо врахувати борги цієї компанії та інші повʼязані збитки для відновлення, сума сягає 3 трильйонів рублів.
Військові Сил безпілотних систем уразили російські літаки Су-33 та МіГ-29 на аеродромі в Краснодарському краї.
Цьогоріч українські військові майже повністю звільнили Дніпропетровщину — залишилося повернути під контроль 10 квадратних кілометрів.
Зеленський заявив, що почув разом із суспільством «розмови про якісь вчинки — реальні або потенційні» — заступниці глави Офісу президента Ірини Мудрої й цього було достатньо для її звільнення.
Підбірка новин: hromadske
ІНФОРМАЦІЯ ГЕНШТАБУ ЗСУ ЩОДО СИТУАЦІЇ НА ФРОНТІ (22:00)
Загалом від початку цієї доби відбулося 196 бойових зіткнень. Агресор здійснив 62 авіаційні удари із застосуванням 194 керованих авіаційних бомб, залучив для ударів 7032 дронів-камікадзе та здійснив 2338 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках від початку доби відбулося три боєзіткнення, ворог завдав одного авіаудару, скинув одну авіабомбу, здійснив 77 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів.
Упродовж доби на Південно-Слобожанському напрямку противник чотири рази штурмував позиції наших підрозділів в бік Охрімівки. Одне боєзіткнення досі триває.
На Купʼянському напрямку ворог здійснив 11 штурмових дій у бік Радьківки та Купʼянська.
Дванадцять спроб загарбників просунутися відбивали на Лиманському напрямку у бік населених пунктів Степове, Червоний Став, Дружелюбівка, Новий Мир, Дробишеве, Лиман, Новоселівка.Чотири атаки досі тривають.
На Слов'янському напрямку Сили оборони зупиняли чотири спроби загарбників йти вперед у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука, Закітне. Триває одне боєзіткнення.
На Краматорському напрямку російські загарбники здійснювали одну наступальну дію в бік Юрківки
На Костянтинівському напрямку Сили оборони зідбивали 22 ворожі штурми у районах населени› у б аленикин теланека , Павле, Смольне.
Чотирнадцять атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Білицьке, Новий Донбас, Світле, Сергіївка, Новопавлівка та в районах населених пунктів Дорожнє, Удачне. Одне боєзіткнення досі триває.
За попередніми підрахунками, сьогодні тут ліквідовано 32 окупанти, 18 — поранено; знищено шість одиниць автомобільної техніки, дві артилерійські системи, три одиниці спеціальної техніки, три склади боєприпасів та 30 укриттів особового складу противника.
Пошкоджено три одиниці автомобільної техніки, пʼять гармат, одну одиницю спеціальної техніки, три пункти управління БплА, а також 72 укриття особового складу противника. Знищено або подавлено 329 безпілотних літальних апаратів різних типів.
На Олександрівському напрямку наступальних дій противника не зафіксовано.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбивали шість ворожих атак у бік населених пунктів Верхня Терса, Староукраїнка та в районах населених пунктів Залізничне й Цвіткове.
На Оріхівському напрямку наші захисники зупиняли одну спробу противника просунутися вперед у бік Павлівки.
На Придніпровському напрямку ворог наступальних дій не проводив.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не відбулося.
ЗВЕРНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО
Звернення Президента України з нагоди Дня Державного Прапора.
Шановні наші воїни! Дорогі гості України! Шановні наші друзі! Шановні присутні! Дорогий народе України!
Сьогодні важливий день – день нашого важливого українського символу, нашого дійсно оберега, день дуже сильної емоції. Це тепло, яке відчуваєш, коли ти вдома або коли в будь-якому куточку землі ти впізнаєш своїх і своє – впізнаєш за двома кольорами: українського серця та душі, яким присвячено саме цей день – День Державного Прапора України. В ці урочисті дні напередодні 35-ї річниці відновлення незалежності України разом з нами багато наших друзів: численні міжнародні партнери, високі та поважні гості. Я хочу подякувати кожному й кожній з вас за те, що у такий дуже важливий день для всіх нас ви тут, ви в Києві, в нашій столиці, ви в Україні, ви з нашим народом, на нашому боці. сьогодні на цій церемонії є ще один, особливий «гість». Він був свідком та учасником великого дня — 24 серпня 1991 року.
Це той самий історичний прапор, відомий зараз як Прапор Незалежності, який внесли до нашого парламенту в перші миті після відновлення незалежності України. І це не просто символічний жест чи красива акція. Це про вміння українців берегти і не боятися. Сімдесят років «совка» не стерли памʼять нашого народу — не стерли пам'ять народу про те, який прапор є справжнім для всіх нас, для всіх українців. Знання про цей державний символ берегли від козацької доби та УНР до саме того дня у 1991 році. Коли було неможливим те, що сьогодні є нормою, і майже кожен має український прапор в себе вдома. А 35 років тому не можна було зайти у будь-який сувенірний магазин і придбати наш прапор. Його шили вручну.
Спершу не могли знайти синю тканину, потім ніде не було жовтого полотна, а коли все знайшли, цей прапор шили вночі, підпільно, під загрозою покарання. Але врешті Україні, українцям вдалося. Незалежність було відновлено. Синьо-жовтий прапор внесли в Раду, в наш парламент. І вже згодом тисячі українських прапорів замайоріли в Києві, Одесі, Львові, Харкові, Дніпрі, на Донбасі та в Криму – по всій незалежній і єдиній Україні. І так було десятки років. Але декого це дуже сильно дратувало. Для Росії і Путіна весь цей час – наш прапор, наші кольори, саме існування України – це найбільший подразник. Це хвилює їх набагато більше, ніж власні внутрішні питання та проблеми мільйонів росіян.
Тож у 2014-му та в лютому 2022-го Росія напала, аби забрати у нас цей прапор, наші символи, нашу свободу і незалежність, вони прийшли забрати наше все. Росія не залишає цих прагнень. Масові, дійсно масові удари, терор, вбивства — всім цим рухає маніакальна мрія однієї людини, щоб України не існувало. Кремль схиблений на цьому. Але зрештою програє саме через це. Нерозуміння України, нерозуміння її людей, нерозуміння, що чим більший тиск, тим сильніший наш спротив — був і є. Бо для нас життя без України не життя, неволя України — це не варіант. Тож всі українці бʼються ще дужче. Не віддають державу, захищають свою незалежність, захищають Україну та всю Європу і роблять це так, що сьогодні кожен і в Європі, і у всьому світі знає: синій і жовтий — це кольори України, кольори наших людей, кольори нашої сміливості.
Український прапор — це прапор сили, стійкості, свободи і перемоги життя. Ми боремось за це стільки років, ми боремось за це 1642 дні повномасштабної війни. І в кожен із цих днів, включаючи сьогодні, поруч з нами у спільній боротьбі, підтримуючи і допомагаючи нам, наші справжні друзі і партнери. Всі, кого я неймовірно радий бачити зараз тут, дійсно наші друзі, наші брати і сестри з нордичних та балтійських країн. Лідери Фінляндії, Данії, Норвегії, Литви, Латвії, Естонії. Сьогодні ми стоїмо тут разом. Дякуємо вам. Дякуємо за підтримку. Дякуємо за те, що наші держави разом. Наші прапори поруч один з одним. Наші народи пліч-о-пліч. І я хочу подякувати вам, друзі! Це безцінно для України, для наших людей і нашої незалежності.
Дорогі українці, дорогі наші українки! Наш державний прапор – наше синьо-жовте джерело сили і духу – з нами зараз і з нами завжди. В усі найважливіші миті життя незалежної України: у важкі і радісні, у хвилини щастя і болю, в боях на фронті, в полоні, у тимчасовій окупації і в час, коли Україна повертає своє, коли наші люди у звільнених містах і селах зустрічають своїх воїнів – словами подяки, очима, повними сліз щастя, і саме цим нашим прапором. Він з нами в моменти всіх перемог України.
Нехай головною з них стане перемога миру на нашій землі! Нехай наш прапор в небі бачить Бог і допомагає нам на цьому дійсно справедливому і дуже важкому шляху — шляху до здобуття Україною миру. Нехай це станеться. Нехай Україна гордо рухається вгору і розправляє плечі, як ось цей наш найбільший прапор України, найбільший прапор нашої держави, який ми підіймаємо сьогодні тут, біля України-матері. І я хотів би, щоб ми зараз памʼятали нашу силу, наших героїв — тих, хто назавжди залишиться в памʼяті і в історії нашої держави, — і вшанували хвилиною мовчання памʼять усіх загиблих під час війни. Слава всім, хто захищає наш державний прапор!
Вічна памʼять всім, хто зробив це ціною Життя. Честь і шана українському війську та всьому нашому народу!
Слава Україні!
Віримо у ЗСУ та допомагаємо їм! Разом Ми – сила! Слава Україні!