Ексзірка Ліверпуля та Арсенала пережив жахливий напад німецької вівчарки: футболісту наклали понад 50 швів

Колишній півзахисник англійських Арсенала, Ліверпуля та Сток Сіті, а нині футбольний експерт радіостанції talkSPORT Джермейн Пеннант став жертвою жорстокого нападу собаки. Внаслідок інциденту 43-річний ексфутболіст потрапив до лікарні з глибокими рваними ранами, де лікарям довелося накласти йому на праву ногу понад 50 швів.

Минулого тижня Пеннант вигулював двох своїх собак у північному Лондоні, коли на них несподівано накинулася чужа німецька вівчарка. Намагаючись прикрити свого собаку на прізвисько Кінг, Джермейн опинився на лінії атаки. Розлючена вівчарка мертвою хваткою вчепилася у праву ногу ексфутболіста, збила його з ніг та відмовлялася розтискати щелепи, попри спроби Пеннанта відтягнути агресивну тварину.

Спочатку Кінг розгубився і не розумів, що відбувається, проте коли Пеннант уже лежав на землі, пес кинувся на допомогу господарю. Кінг зумів відбити атаку вівчарки та відігнати її, запобігши значно тяжчим наслідкам.

Пеннанта доставили до лікарні, де медики зафіксували чотири глибокі укушені рани на правій нозі та наклали понад 50 швів. При цьому Джермейн вирішив не заявляти про інцидент у поліцію і не розкрив деталей про те, що сталося з німецькою вівчаркою та її власником.
У коментарі виданню The Sun та у своєму Instagram Пеннант емоційно пригадав деталі сутички та зізнався, що в момент атаки найбільше злякався за життя свого улюбленця:

"На мене напала німецька вівчарка. Я намагався захистити Кінга, але собака вчепився мені в ногу. Я лежав на землі, а пес усе ще висів на моїй нозі й не відпускав, доки не втрутився Кінг, який спершу не зрозумів, що коїться. Але щойно він зорієнтувався — одразу відбив напад і врятував мене від того, що могло перетворитися на справжню катастрофу", -заявив ексфутболіст

Сам Кінг серйозно не постраждав — отримав лише невеликий поріз на лапі, але був увесь залитий чужою кров’ю. Побачивши це, я миттєво забув про власний біль: моє серце стиснулося від страху за нього, але, на щастя, це була кров не Кінга.

Після виписки з лікарні ексгравець опублікував у соцмережах фото з перебинтованою ногою на дивані поруч зі своїм псом, подякувавши тварині та своїй партнерці Міммі Монтгомері за догляд:

"Мій герой досі захищає мене і намагається піклуватися. Кінг, ти легенда, люблю тебе, найкращий друг людини! І дякую Міммі Монтгомері за те, що дбала про нас обох".

За 19 років професійної кар’єри (1999–2018) Джермейн Пеннант провів 231 матч в англійській Прем’єр-лізі, забивши 14 голів та віддавши 41 результативну передачу. У 15-річному віці перейшов із Ноттс Каунт» до лондонського «рсенала за рекордні на той час для тінейджера 2 мільйони фунтів. У своєму дебютному матчі в основі «канонірів» у травні 2003 року оформив хет-трик у ворота «Саутгемптона» (6:1).

Найкращі роки провів на Енфілді під керівництвом Рафаеля Бенітеса. У сезоні 2006/07 став основним правим вінгером червоних і дійшов із командою до фіналу Ліги чемпіонів 2007 року в Афінах проти Мілана (1:2), де відіграв усі 90 хвилин і був одним із найактивніших гравців на полі.

Ще один яскравий етап провів у складі «ончарів, яким допоміг вийти до історичного фіналу Кубка Англії 2011 року та зіграти в Лізі Європи (зокрема проти київського Динамо на груповому етапі). Також виступав за Бірмінгем, Портсмут, іспанську Сарагосу, а наприкінці кар’єри грав в Індії (Пуна Сіті) та Сінгапурі (Тампінс Роверс. Офіційно повісив бутси на цвях у 2018 році після виступів за напівпрофесійний «Біллерікей Таун».

За час тривалої карʼєри став дворазовим володарем Суперкубка Англії — з Арсеналом (2004) та з Ліверпулем (2006); фіналіст Ліги чемпіонів УЄФА (2006/07) та фіналіст Кубка Англії (2010/11).

Попри 24 матчі за молодіжну збірну Англії U-21, Пеннант жодного разу не зіграв за національну збірну Англії. Він утримує специфічний статус в англійському футболі як єдиний польовий гравець-англієць, який виходив у стартовому складі на фінал Ліги чемпіонів, але так ніколи і не отримав виклику до головної команди країни (хоча мав також право виступати за Ірландію та Ямайку через походження дідусів).