Загадковi перспективи
Два роки тому Даніель Старрідж та Луіс Суарес творили дива – Анфілд просто завмер в очікуванні омріяного, такого бажаного, головного трофею країни. Ось, нарешті Стівен Джеррард отримає нагороду, якої так бракує у його особистому музеї, а скаузери відчують смак чемпіонства, призабутого з часів Іана Раша. Однак, на прикрість прихильникам Червоних, випадок долі вибив команду із колії і всі мрії пішли шкереберть. Уболівальники Челсі і досі пригадують незлим, але іронічним словом падіння капітана…
Тоді натхненним був головний тренер, колектив і фанати, втім зараз уругваєць підкорює серця Каталонії, громлячи Реал, а бідолашний Роджерс у пошуках роботи. А що ж Старрідж? Якщо пофантазувати, то і він міг би кудись перебратися, оскільки мав пристойний попит на трансферному ринку. Якби не одне "але", що вмить руйнує фантазії та теорії.
Головна біда, що спіткала Даніеля – регулярні травми то стопи, то стегна, які не дають хлопцеві реальної можливості повернутися на поле. 26 років – це не так і багато, але хіба малувато випадків, що змушували найкращих майстрів футбольної справи повісити бутси на цвях? Чудовий приклад і, безперечно, сумна сторінка в історії клубу – Джибріль Сіссе, що опинився на Туманному Альбіоні у статусі мегаперспективної зірки. Розвиток подальших подій ми з вами знаємо ледве чи не напам’ять. А про легендарного Майкла Оуена взагалі варто мовчати – настільки кардинально травми внесли корективи у плани і життя гравця.
"Знайдіть нормального нападника", — у розмові із журналістами порадив мерсисайдцям вищезгаданий Раш. Поза всяким сумнівом, з часів Торреса із атакувальною ланкою у Ліверпуля виникло чимало проблем, хоча дует Старрідж – Суарес на деякий час змусив усіх закрити роти. Придбання Балотеллі, Марковіча, Аспаса та Фірміно – лише бліда тінь того Даніеля, що із задоволенням знущався над обороною суперників і забивав дійсно вражаючі голи. Звісно, можливо, це дуже категорично до екс-півзахисника Хоффенхайма, але, погодьтеся, керуючись співвідношенням "сума-якість", Роберто показує дуже мізерні результати. Матч проти Манчестер Сіті, попри переконливий рахунок – 1:4 – аж ніяк не переконав у тому, що Фірміно цілком і повністю розуміє, де опинився і яку ж функцію насправді має виконувати. На все свій час і, дай, Боже, натхнення Юрґену Клоппу, аби той відкрив нові можливості і потенціал юнака. Як і Крістіана Бентеке, якого треба регулярно награвати і вірно вписати у тактичні схеми і загальний малюнок гри. А що, коли Ель-Ніньо наклав прокляття на форвардів команди? Саме тут доречний славнозвісний мем із Кіану Рівзом.
Де-факто, головним рушієм наразі є Коутінью, що в такий скрутний момент прийняв важку ношу борця із кризою. Технічний бразилець виділяється на тлі решти, постійно шукає варіанти продовження атаки та нерідко на табло запалюється його ім’я. Шкртел, Мілнер, Джан та Лейва — гідні уваги.
Як бачте, Ліверпуль був змушений змиритися і рухатися далі. Ні, ні, це не означає, що Денні списують із рахунків, але неприємна тенденція триває і досі – ось, вчора пролунала звістка, що … чергові проблеми завадили нападнику з’явитися у євроліговому поєдинку проти французького Бордо. Тільки 17 листопада хлопець приступив до тренувань у загальній групі і … все? Не так давно — у травні цього року – Старрідж переніс операцію, оклигав у вересні, у жовтні відчув біль у коліні, тиждень тому знову спробував реанімуватися, але вкотре відвідає такий нелюбий йому шпиталь.
Це лише дрібниці, у порівнянні з загальною картиною – у сезоні 2014-2015 – 12 матчів та 4 голи, тепер – три появи та два влучні удари. А от успішний для Ліверпуля розіграш АПЛ 2013-14-го років – 22 голи та вісім результативних передач. Це – на секундочку – другий результат ліги за системою "гол плюс пас". Не дивно, що наступного року, за відсутності двох лідерів атаки, віце-чемпіон Англії зазнав фіаско на всіх фронтах. 12 поразок розташували Ліверпуль на звичній шостій сходинці, але варто зауважити, що три голи з чотирьох, забиті Старріджем, принесли Роджерсу 9 пунктів. Даніель вразив ворота Саутґемптона, Вест Хема, Бернлі та Манчестер Юнайтед, але останні надавали Брендану стусанів більше.
Цьогоріч футболіст – нагадую – відзначився двічі у грі з Астон Віллою, яка відбулася ще у вересні. Як ви зрозуміли, під орудою Клоппа ямаєць із щирим британським серцем ще не забивав.
Більш ніж переконаний, що німецький спеціаліст на нього розраховує, хоча, як стверджують аналітики, екс-наставник Бджіл готуватиметься до тотальної Прайдової чистки вже зовсім скоро (хто любить історію – в темі). Як то кажуть – winter is coming. Ясна річ, ексцентричний Клопп готовий чекати, але аж ніяк не тупцювати на місці. Його Ліверпуль та Ліверпуль Брендана – абсолютно різні речі. Красномовним є той факт, що Роджерс жодного разу не переміг Челсі, а нинішній варіант скаузерів не залишив Моурінью бодай шансу. У чому ж родзинка? Здається, що у мотивації, харизмі та характері – з моменту появи нового тренера пройшов 51 день і команда, поволі набираючи оберти, демонструє, що готова не тільки надолужити, а битися на полі. Ось яка ця штука, психологія. Зауважу, що тактичні схеми, якими оперує Клопп, аж ніяк не нові – 4-2-3-1 та 4-3-3 застосовував і Роджерс.
"У мене немає єдиної думки. Те, що ми використовували в Дортмунді, було тим, що робило нашу гру успішнішою, ніж раніше, от і все. Якщо команда знаходиться не в кращій ситуації, ми повинні щось міняти, і перша річ, яку ми повинні змінити — це більше працювати. Якщо ти спробуєш стати більш розумним, це може виявитися неможливим, але якщо ти спробуєш більше працювати, більше дізнаватися, більше викладатися — то багато чого може виявитися тобі по плечу" — процитують Юрґена ЗМІ.
Та чи знайдеться місце Старріджу на полі за таких кадрових умов? Схильний вважати, що на даний момент, логічно було б, якби Денні грав у якості вінгера. Він куди технічніший, ніж Фірміно, а Бентеке, хоч і не такий пластичний, як Даніель, але володіє потужним, просто "вбивчим" ударом і на другому поверсі такий велетень знадобиться.
Виходить, що тепер футболіст міг би виконувати функції не звичного центрального нападника, а грати "аля-Суарес". Це додає певного універсалізму і змогу Клоппу "тасувати" всією лінією нападу. В залежності від розвитку матчу – гру на атаку чи оборону – дует Бентеке-Старрідж та Старрідж-Фірміно виглядатиме переконливо.
Словом, Старріджу залишається побажати швидшого одужання. Цей, без сумніву, талановитий нападник може стати окрасою оновленого Ліверпуля, відігравати провідну роль і підкорювати нові вершини. Він просто зобов’язаний, адже напис на воротах головного входу, в який так хочеться вірити, нагадає головну істину та філософію клубу – You’ll never walk alone.