Арсенал лідирує: Артета нарешті збудував команду?

Лондонський Арсенал минулими вихідними здобув впевнену перемогу в дербі північного Лондона і продовжив лідирувати у чемпіонаті. Жодні хет-трики Голанда не дозволяють Ман Сіті вирвати з рук канонірів перше місце. Але ж буквально минулий сезон команда Артети почала на останньому місці – та й взагалі, завалювати початок чемпіонату дуже в стилі Арсеналу.

Що ж дозволило легендарному клубу вибитися у лідери?

Топ-посилення до центру нападу

Артета досяг трансферу мрії: з Ман Сіті під'їхав Габі Жезус . Вони знають один одного з тих часів, коли Артета працював помічником Гвардіоли в Манчестері – і відгукувалися один про одного виключно захоплено.

Здорово, коли про причини трансферу говорить сам гравець – нічого не треба додумувати. Жезус: “У Манчестер Сіті мені потрібно було підлаштовуватися під вимоги команди. Одного разу я вирішив, що хочу спробувати щось інше. В Арсеналі все інакше, інший футбол, гравці, вимоги. Я багато говорив з Артетою , він добре мене знає, а я знаю його. Почуваюся вільним”.

Артета ж говорив про Габі: “Він створює хаос та невпевненість у лавах суперників, він завжди готовий відібрати у захисника м'яч, завжди знаходиться перед воротами. Він є реальною загрозою, і саме він нам потрібен. Щоразу, коли ми віддаємо м'яч, він відразу ж активно вмикається, чинить тиск і підтримує свою команду. Він дуже розвинув свої лідерські якості. Мені подобаються такі гравці — досвідчені, але багато чому навчаються, вміють відчувати, що можуть отримати вигоду з будь-якої ситуації. Це те що нам потрібно”.

І, мабуть, лише давнє знайомство могло допомогти гравцеві вписатися в команду так швидко. Жезус ніколи не вимикається з боротьби, постійно взаємодіє з партнерами та тримає у напрузі оборону суперників. Обамеянг теж міг забивати, причому більше – але наскільки ж він був пасивнішим у грі без м'яча! У цьому компоненті Арсенал став однозначно сильнішим.

Черв'ячок сумніву: навіть зараз Жезус забагато маже. Достатньо подивитися на статистику за очікуваними голами: Габріел – єдиний представник топ-10 бомбардирських перегонів, який забив менше, ніж мав. П'ять пишемо, 6.07 в умі – за середньої, не блискучої реалізації, Габі мав забити на один м'яч більше. І це при тому, що зараз Габі точно на піку форми. Що ж буде, коли буде спад?

Виправлення помилки із Саліба

Артета навіть сам визнавав, що даремно відправив центрального захисника в оренду до Ніцци: «Ми маємо серйозний дефіцит захисників. Я сподівався, що Пабло Марі відновиться за два тижні, але у нього стався рецидив. Команда залишилася і без Марі, і без Саліба, який міг би грати». Правда, після цього Мікель дозволив Саліба піти в нову оренду, в Марсель, роблячи ставку на Роба Голдінга як на першого запасного центрбека. І аргументи про “зміцніти” не підходять: хто-хто, а Саліба – справжній акселерат, який ще в юнацьких командах був на голову вищим за однолітків.

Але варто було Саліба повернутися до Арсеналу і отримати шанс, як він став незамінним. Найвищий (192 см) та потужний (83 кг) у команді, Вільям ще й досить мобільний для того, щоб тримати високу лінію оборони. Причому якщо спочатку здавалося, що до Лондона повертається просто конкурент Вайту і Магальяншу, то тепер видно, що клуб придбав додаткову опцію. Вайт грає на правому фланзі оборони, тоді як Томіясу став запасним – і так команда додала в надійності.

Черв'ячок сумніву: клас будь-якого захисника перевіряється часом. Потрібно трохи почекати, доки Саліба пройде перевірку щільним календарем, топовими лініями атаки – і лише тоді виносити вердикт.

Команда вийшла на проектну потужність

19 грудня виповниться три роки роботі Артети в Арсеналі. Це, звичайно, все одно дитячий термін порівняно зі стажем Клоппа та Гвардіоли на їхніх місцях роботи – але команда тільки зараз набула потрібного йому вигляду. Досить сказати, що Арсенал остаточно попрощався з Обамеянгом: форвардом, безумовно, геніальним, але максимально не підходящим для Мікеля за стилем.

А ще було дуже багато людей, котрі просто сиділи баластом на зарплатній відомості. Колашинац, Папастатопулос, Мустафі, Озіл, Гендузі, Мхітарян, Торрейра, Давид Луїз – Артеті не пощастило прийти в команду, яка спочатку стагнувала останні роки при Венгері, потім закупилася під Емері – і в результаті мала гравців дуже різного стилю і рівня.

З кимось клубу ще доведеться вирішити питання (найдорожчий гравець в історії клубу, Ніколя Пепе, скинутий у Ніццу, як якийсь неліквід), але факт у тому, що Арсенал нарешті почав нагадувати команду, зібрану під один концепт. Конте тільки починає наводити Тоттенгем у потрібний йому вигляд, Поттер і Тен Гаг починають починати – а Артета вже поставив класний футбол.

Черв'ячок сумніву: все ж таки зіграно тільки вісім матчів. Шість з них – з прохідними суперниками, а з двох Арсенал один програв. Незабаром календар стане складнішим... Хоча і тут просто необхідно зазначити, що відсутність ЛЧ грає “канонірам” у плюс.

Фактор Зінченка

Я рекордно довго писав про клуб із українцем, не згадуючи українця – але все йде до того, що масштаб успіхів Арсеналу цього сезону залежатиме саме від Сашка.

Стандартні у таких ситуаціях розмови про “рано претендувати на титул” мають мало сенсу. Будь-яка, абсолютно будь-яка команда зможе зробити стрибок у результатах, якщо одночасно посилиться центрбеком, центрхавом і центрфорвардом вищого рівня, ніж були раніше. Це хребет, центральна вісь команди, з якою краще стає гра в цілому. Жезус та Саліба зробили серйозну заявку, щоб вважати себе такими – а з центром півзахисту все складніше.

Поки що Арсенал виносить суперника за суперником у тому числі і завдяки класній грі в центрі поля. Джака грає дуже високо і дуже добре – але ми дуже давно знаємо Граніта, щоб вірити у його рівний та якісний сезон. Більшість суперників була того рівня, того стилю гри, що наказати Джаку підключатися більше було соломоновим рішенням. Вже Ліверпуль найближчими вихідними не дасть Граніту так вільно почуватися в центрі поля, як вже не дозволив МЮ.

Важливо розуміти: будь-який перфоманс Зінченка на позиції лівого захисника буде втіхою, слабкою чи не дуже, на тлі розчарування, що він не грає в центрі поля. Розчаруванням для команди: Кіран Тірні шикарний, навіщо було виплачувати 35 млн за дублера? Розчаруванням для самого Зінченка: якщо він, як і раніше, лефт -бек, то навіщо було йти з Ман Сіті? Гаразд цей сезон, але навряд чи хтось сумнівається, що найближчої п'ятирічки Ман Сіті досягне більшого, ніж Арсенал.

Зінченко й зараз, граючи лівого захисника, постійно зміщується у напівфланг , створюючи локальну більшість в атаці. Знову ж таки, з простими суперниками легше проявляти себе таким чином – але як тільки почнуться матчі, в яких потрібно боротися за кожен метр простору, Арсеналу буде потрібна людина для контролю в центрі поля. І щоб не програти там центр поля, “канонірам” набагато потрібнішим буде Зінченко-півзахисник, а не Зінченко-захисник. І саме цей момент для Сашка стане ключовим. Якщо вийде – він почне грати на рідній позиції у клубі-претенденті на титул, якщо ні – то й Тірні з лави може почати давити...

Головний висновок, який потрібно зробити зараз, за 30 турів до кінця: ці майже три роки Артети не пройшли даремно. Його робота призвела до того, що перемоги над Фулгемом, Брентфордом, Крістал Пелес, Лестером сприймаються як обов'язкова програма. У момент його приходу Арсенал знаходився на 10-му місці в таблиці, в першому колі не зумівши обіграти такі команди, як Норвіч, Вотфорд, Крістал Пелас, Вулвз, Саутгемптон і Брайтон. Створення системної команди дозволило “канонірам” поставити перемоги над пелотоном на потік – і думати про вихід у ЛЧ як про програму-мінімум.