Щось неймовірне від Зінченка з Арсеналом, щось жахливе від Мудрика та Челсі, Вуд — легенда: підсумки 24-го туру АПЛ
Двадцять четвертий тур англійської Прем'єр-ліги підійшов до свого завершення і подарував нам низку цікавих принципових протистоянь.
Пропонуємо традиційно розглянути більш детально всі найцікавіші події і не тільки, які відбулися минулими вихідними у чемпіонаті Англії сезону-2022/23.
Дебютний гол Зінченка та чемпіонський характер Арсеналу
Перед вихідними 24 тур був візуально здавався небагатим на якісь "гучні вивіски" матчів, але за підсумком саме цей тур всупереч усьому перевершив всілякі очікування. І почався цей процес вже в першому поєдинку між Астон Віллою і лондонським Арсеналом, який посеред тижня вперше за довгий час втратив лідерство в турнірній таблиці АПЛ через заслужену поразку від головного конкурента в особі Манчестер Сіті, головний тренер якого здивував всіх своїми нетиповими тактичними рішеннями у перерві.
Підопічні Мікеля Артети підходили до зустрічі з командою Унаї Емері з чотирма матчами без перемог, три з яких завершилися для "канонірів" поразками. Але, заради справедливості, багато в чому Арсенал тоді втрачав очки не через якийсь сильний ігровий спад. Лондонці грали так, як і грали завжди, але десь команді просто не щастило з реалізацією моментів чи суддівськими помилками, а десь "каноніри" самі собі "привозили" в елементарних ситуаціях, контролюючи при цьому перебіг матчу загалом. Здавалося, що такого роду матч ми побачимо і зараз. Так, Астон Вілла погодилася грати у більш відкритий футбол, але у першому таймі відчувалася від Арсеналу якась відсутність концентрації в певні моменти, які Астон Вілла не пробачала. Якщо на гол Воткінса вдалося досить швидко відповісти Букайо Сака, то через забитий м'яч Філіппе Коутіньо колектив Артети вирушив на перерву, програючи в рахунку.
Вболівальники Арсеналу безперечно чекали від своєї команди у другому таймі якоїсь реакції — було видно, що лондонці грають досить непогано, але на емоційному рівні, можливо, футболісти піддалися цьому загальному тиску через невдалу серію поєдинків та втрату лідерства. Проте тренерському штабу Артети вдалося "зарядити" команду в перерві, а допоміг цьому досить вражаючий гол Олександра Зінченка з-за меж штрафного майданчика на 61-й хвилині, який став для українця дебютним не лише за Арсенал, а й в АПЛ загалом. До того ж Зіна реабілітувався за втрату м'яча у першому таймі, яка призвела до першого голу Астон Вілли, а Арсенал при нічийному рахунку аж до фінального свистка не збирався залишати половину поля суперника, сподіваючись вирвати вольову перемогу.
За відсутність везіння в окремих моментах (наприклад, нереазизований неймовірний момент Едегора) доля нагородила "канонірів" за завзятість наприкінці матчу. Спершу Леон Бейлі під час перспективної контратаки влучив у поперечину, хоча Астон Вілла могла втретє за матч спокійно виходити вперед, а потім Жоржіньо в компенсований час неочікуванно зважився на дальній удар, який потрапив спочатку в поперечину, а потім від голови найкращого голкіпера чемпіонату світу-2022. Емі Мартінеса м'яч опинився у сітці воріт ("канонір" одного разу — "канонір" назавжди). Згодом крапку в матчі поставив Габріел Мартінеллі, який міг просто забігати у ворота з м'ячем через відсутність у них Мартінеса. Що тут ще можна додати? Дуже емоційний поєдинок, який має перезавантажити Арсенал насамперед ментально. Гра у команди є та була навіть у невдалих матчах з точки зору результату, а чемпіонський характер, схоже, знову повернувся до "канонірів" разом із першим місцем.
Астон Вілла — Арсенал 2:4
Голи: Воткінс, 6, Коутінью, 32 — Сака, 16, Зінченко, 61, Мартінес, 90+3 (авт.), Мартінеллі, 90+8
Астон Вілла: Мартінес — Кеш, Конса, Мінгс, Морено (Дінь, 78) — Макгінн, Дуглас Луїс (Дендонкер, 67), Камара, Буендія (Бейлі, 66) — Коутінью (Ремзі, 62), Воткінс (Дуран, 78).
Арсенал: Рамсдейл — Б. Вайт (Томіясу, 79), Саліба, Габріель, Зінченко (Тірні, 90+5) — Едегор (Голдінг, 90+6), Жоржиньо, Джака (Вієйра, 79) — Сака, Нкетіа, Троссар (Мартінеллі, 68).
Попередження: Дуглас Луїс, Мартінес — Сака.
Челсі програє на Стемфорд Брідж навіть останній команді ліги
А ось у західній частині Лондона все ще гірше, ніж передбачалося спочатку. Команда Грема Поттера на домашньому стадіоні через єдиний гол Джеймса Ворд-Прауса зазнала поразки від Саутгемптона, який посідає останнє місце в таблиці і, ймовірно, вже думками перебуває в Чемпіоншипі. У десяти матчах з початку року "сині" здобули лише одну перемогу, а тепер кількість поразок складає рівно половину від загальної кількості.
Розумію емоції вболівальників Челсі та нейтральних українських шанувальників футболу, які більше переживають за абсолютно бляклі виступи нашого вінгера Михайла Мудрика після свого переїзду до Лондона. Дивитись ігри "синіх" справді ніякого задоволення не приносить, тому на головного тренера Грема Поттера ллється цілий шквал критики.
З одного боку, ця критика дуже просто аргументується жахливими виступами Челсі та відсутністю на даному етапі будь-якої моделі гри. Це факт — гри дійсно немає. З іншого боку, не забувайте, що у Челсі половина команди – нові футболісти. Незважаючи на те, скільки вони коштували клубу, важлива насамперед присутність командної гри, а не індивідуальний рівень виконавців. Хоча і в цьому плані Челсі має проблеми, адже вибачте, але Грем Поттер та будь-який інший тренер не навчить Кая Гаверца або Рахіма Стерлінга забивати в елементарних моментах.
Коли ми констатуємо факт жахливої гри Челсі, ми повинні насамперед ставити питання: "А чому так відбувається?" І ні, це не тому, що Поттер якийсь там "фізрук" і нічого не вміє. Просто він раптово опинився в епіцентрі трансферного хаосу, а в його команді, як і раніше, присутні і грають досить зіркові футболісти, які йому не потрібні. Через це немає ні позитивної атмосфери в команді (якщо Челсі взагалі можна так назвати на даному етапі), ні як наслідок хоч якихось результатів та рівня гри. Для повного "щастя" керівництву Челсі зараз ще б не вистачало звільнити Поттера, щоб через декілька місяців усі як у випадку з Томас Тухелем нарешті зрозуміли, що проблема тут більш глобальна, ніж просто ім'я людини на посаді головного тренера.
Так, неодмінно, умовний Сем Аллардайс або Шон Дайч відразу б прийшли в Челсі і дали результат. Тільки навіщо для цього було витрачати мільйони на більш універсальних футболістів за їхніми функціями, якщо для звичайного прагматичного футболу з "автобусом" підійшли б і дешевші варіанти, а для чогось більшого будь-якому тренеру буде потрібен час? Особливо якщо ще й будувати все треба з нуля.
Челсі — Саутгемптон 0:1
Гол: Ворд-Праус, 45+1
Челсі: Аррісабалага — Аспілікуета (Чалоба, 84), Кулібалі (Фофана, 46), Бадьяшиль, Чілуелл (Галлагер, 84) — Ковачич, Маунт (Гаверц, 64), Енцо, Феліш, Мадуеке (Мудрик, 64), Фофана (Стерлинг, 46).
Саутгемптон: Базуну — Беднарек, Белла-Кочап, Перро, Мейтленд-Найлс (Лянко, - Армстронг (Волкотт, 59), Ельюнуссі (Алькарас, 87), Ворд-Праус, Лавія (Діалло, 87), Сулемана (Армстронг, 59), Онуачу (Мара, 59).
Попередження: Кулібалі, Белла-Кочап, Армстронг, Мара, Кепа, Ворд-Праус, Перро, Ковачич.
Ліверпуль не мав зимових трансферів? А хто тоді Поуп?
Ньюкасл Юнайтед зустрічав Ліверпуль на Сент-Джеймс Парк, щоб взяти реванш за свою єдину поразку в сезоні. Тоді, у серпні, "червоні" потребували гола у компенсований час, щоб здолати "сорок", а на цей раз їм виявилося достатньо 22-х хвилин, щоб перервати серію команди Едді Гау без поразок з 17-ти матчів поспіль. Швидкі голи Дарвіна Нуньєса та Коді Гакпо поряд з курйозним видаленням голкіпера Ньюкасла Ніка Поупа принесли в актив Ліверпуля три очки, але чи означає це, що у мерсисайдців все налагодилося і криза залишилася далеко в минулому? Ми так не думаємо.
Дивовижно, але маючи чисельну перевагу більшу частину матчу, Ліверпуль не був тією командою, яка диктувала супернику свої умови гри та контролювала ситуацію на полі. Моменти систематично з'являлися в обох команд, особливо проблеми обороні колективу Юргена Клоппа доставляв Аллан Сен-Максимен. Багато в чому навіть із червоною карткою свого основного голкіпера Ньюкасл міг розраховувати на голи та позитивний для себе результат, але "сорок" підвев навіть більше рівень реалізації, ніж сам Поуп.
Загалом дуже суперечливий виступ з боку Ліверпуля. Начебто і є гучна перемога в активі, але за наявності всіх необхідних умов все одно не було впевненості, що Ньюкасл вдесятьох раптом не почне процес камбеку. Ліверпуль не грав за рахунком, як багато хто може подумати, адже "червоні" не мали контролю над тим, що відбувається на полі.
Ньюкасл — Ліверпуль 0:2
Голи: Нуньєс, 10, Гакпо, 17
Ньюкасл: Поуп — Тріпп'єр (Мерфі, 64), Шер, Ботман, Берн — Лонгстафф, Жоелінтон (Рітчі, 70), Андерсон — Альмірон (Гордон, 64), Ісак (Вілсон, 64), Сен-Максімен.
Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд, Гомес, ван Дейк, Е. Робертсон — Гендерсон (Мілнер, 59), Фабіньо (Нуньєс, 59), Байцетич (Елліотт, 59) — Салах, Гакпо (Жота, 59), Нуньєс.
Попередження: Альмірон — Фабіньо
На 22-й хвилині був вилучений Нік Поуп (Ньюкасл) (грубе порушення).
Кріс Вуд — бог, а Голанд... втратив із Ман Сіті лідерство лише за кілька днів
Матч між Ноттінгемом і Манчестер Сіті міг стати тим самим поєдинком, який ви кинулися вмикати тільки після 84-ї хвилини. Воно й не дивно, адже команда Хосепа Гвардіоли вважалася явним фаворитом і виходила на поле з метою закріпити свій гучний успіх проти прямого конкурента в особі лондонського Арсеналу посеред тижня.
В принципі, навряд чи когось здивує, що Манчестер Сіті мав тотальний контроль м'яча проти явного аутсайдера, створював значно більше моментів біля воріт суперника і за всіма законами справедливості мав перемогти.
Але футбольні закони далекі від такого поняття, як "справедливість", якщо брати до уваги стилістичну перевагу однієї з команд протягом усієї гри. Ніхто б і не згадав, як Ерлінг Голанд не реалізував свої небезпечні моменти, перебуваючи буквально за кілька метрів від воріт Ноттінгема, якби суперник наприкінці не зрівняв рахунок своїм єдиним ударом у площину воріт Едерсона за весь матч (а всього спроб ударів у "лісників" було чотири).
Що ми маємо у результаті? Кріс Вуд, стиль гри якого ідеально асоціюється з його прізвищем, став справжнім героєм за підсумками поєдинку, а Ерлінг Голанд — головним антигероєм через нереалізовані моменти. Буває й таке у Англії.
Ноттінгем Форест — Манчестер Сіті 1:1
Гол: Вуд, 84 — Бернарду Сілва, 41
Ноттінгем Форест: Навас — Ор'є (Вуд, 79), Феліпе, Уоррелл, Лоді (Тоффоло, 79) — Колбеэк (Вільямс, 58), Шелві (Мангаля, 72), Фройлер, Гіббс-Вайт, Даніло (Аю, 58) — Джонсон.
Манчестер Сіті: Едерсон — Вокер, Ляпорт, Рубен Діаш, Гюндоган — де Брюйне (Альварес, 90), Гріліш, Бернарду Сілва, Родрі, Фоден (Аке, 90) — Голанд.
Попередження: Воррелл.
Манчестер Юнайтед тепер у титульній гонці?
Відверто кажучи, від матчу Манчестер Юнайтед та Лестера очікувалася більш рівна гра, якщо враховувати насичений календар "червоних дияволів" та непогану форму "лисиць", але особливої інтриги в результаті й не було. І ні, у Лестера були свої моменти, і навіть дуже непогані, але Давід Де Хеа був серйозно налаштований покинути поле того вечора в якості нового рекордсмена в історії МЮ за кількістю "сухих" матчів. Зі своїм завданням іспанець упорався, а легендарний Петер Шмейхель зі своїми 179 поєдинками на нуль відтепер є другим після Давіда.
Але впорався зі своїм завданням, де це було потрібно, не лише Де Хеа. Лісандро Мартінес зі своїм низьким зростом спокійно вигравав верхові протистояння, Бруну Фернандеш загострював гру небезпечними передачами, а відгукувався на них невпинний Маркус Рашфорд, дубль якого разом з голом Джейдона Санчо в підсумку завдали Лестеру розгромної поразки з рахунком 3:0.
Не знаємо, що конкретно сталося з англійцем після чемпіонату світу-2022, але зараз він виглядає одним із найкращих футболістів світу на своїй позиції. Рашфорд забив 16 голів у 17 поєдинках після катарського мундіалю і віддав при цьому ще чотири результативні передачі. Завдяки цьому успішному періоду він уже зараз проводить свою найкращу кампанію у кар'єрі з погляду результативності. І це ж пройшло лише трохи більше половини сезону!
На тлі таких успіхів п'ять очок відставання Манчестер Юнайтед від першого місця здається не такою вже й проблемою. Зрозуміло, що тримати такий рівень на дистанції команді буде непросто банально через насичений календар, але ми не думаємо, що Ерік тен Гаг відмовиться від спроби зачепитися за золото, якщо буде така можливість.
Манчестер Юнайтед – Лестер 3:0
Голи: Рашфорд 25, 56, Санчо 61
Манчестер Юнайтед: де Хеа – Далот, Лінделеф, Мартінес, Шоу (Ван-Біссака, 69) – Фред (Мактоміней, 59), Забітцер (Мейну 80) – Рашфорд (Еланга 69), Фернандеш, Гарначо (Санчо 46) – Вегхорст
Лестер: Ворд – Кастань, Суттар, Фас, Крістіансен – Менді (Сумаре, 59), Дьюсберрі-Холл (Тілеманс, 59) – Тете (Прат, 75), Меддісон, Барнс – Іхеаначо (Варді, 75)
Попередження: Фас, Менді.
Манор Соломон приніс перемогу Фулгему над Роберто Де Дзербі. До того ж цікаво, що забив колишній вінгер донецького Шахтаря також саме на 88-й хвилині після виходу на заміну, як це було в минулому матчі з Ноттінгемом. Схоже, у Марку Сілви з'явився свій "джокер", а Брайтон за підсумками цього матчу може похвалитися контролем м'яча та перевагою у кількості створених моментів, але ось реалізація цього разу "чайок" підкачала.
Брайтон – Фулгем 0:1
Гол: Соломон, 88
Нічия в лондонському дербі між Брентфордом та Крістал Пелес. Команда Томаса Франка на останніх хвилинах зуміла уникнути поразки та зберегти свою успішну серію в АПЛ, яка триває з кінця жовтня минулого року.
Брентфорд – Крістал Пелес 1:1
Голи: Янельт, 90 — Езе, 69.
Борнмут Забарного залишив зону вильоту завдяки перемозі над Вулвергемптон. "Вишні" поки що без українського захисника, дебюту якого ми всі так чекаємо, продовжують боротьбу за збереження прописки у вищому дивізіоні Англії. Вулвергемптон більше володів м'ячем і створював моментів біля воріт суперника, але в результаті поступився через єдиний гол Таверньє.
Вулвергемптон – Борнмут 0:1
Гол: Таверньє, 49.
Евертон із Миколенком залишив зону вильоту за рахунок перемоги над Лідсом. Порівнюючи з минулим матчем проти Ліверпуля, цього разу підопічні Шона Дайча продемонстрували більш організовану гру в обороні та доволі прагматично перемогли завдяки єдиному голу від своєї легенди Шеймуса Коулмана з гострого кута.
Лідс, в свою чергу, досі без головного тренера і тепер опинився в зоні вильоту, тоді як у період керівництва Джессі Марша команді просто не вдавалося зробити різкий крок вперед та продемонструвати більш стабільні результати на дистанції при досить вражаючій грі. Що ж, керівництво та менеджмент Лідса безперечно заслуговують на премію Дарвіна.
Евертон – Лідс 1:0
Гол: Коулман, 64.
Тоттенгем повернувся до топ-4 АПЛ завдяки впевненій перемозі в дербі з Вест Гемом. Завдяки двум безвідповідним м'ячам Емерсона та Сона у ворота "молотобійців" підопічні Антоніо Конте піднялися з п'ятого на четверте місце, випередивши Ньюкасл на одне очко, але при цьому у "сорок" ще залишається один матч у запасі.
До слова, Сон Хин Мін, який знову забив після виходу на заміну, обійшов Тедді Шерінгема за кількістю голів в АПЛ за Тоттенгем. Тепер кореєць одноосібно другий у цьому списку найкращих із 98 голами у Прем'єр-лізі. На першому місці, зрозуміло, Гаррі Кейн із 200 забитими м'ячами.
Тоттенгем — Вест Гем 2:0
Голи: Емерсон, 55, Сон, 72
Головний тренер: Стів КУПЕР (Ноттінгем Форест)
Коротко про важливі зміни у турнірній таблиці АПЛ за підсумками туру:
- Арсенал повернув собі лідерство в АПЛ, яке він уперше за довгий час втратив посеред тижня через поразку від Манчестер Сіті. Тим не менш, "містяни" знову другі, а Манчестер Юнайтед відстає від чинного чемпіона лише на три очки за рівної кількості матчів.
- Тоттенгем обійшов Ньюкасл і повернувся до топ-4, але "сороки" ще мають один матч у запасі і всього одне очко відставання від "шпор".
- Евертон і Борнмут залишили зону вильоту, тоді як Вест Гем та Лідс зайняли їхні місця.
- Ліверпуль тепер не дев'ятий, а восьмий. Челсі "стабільно" зберігає десяту сходинку.
Чому Емі Мартінес не танцює та не святкує свій дебютний гол за Арсенал?
В Арсеналу з'явився свій агент в Астон Віллі, а агента Челсі в таборі "канонірів" вдалося вчасно викрити та підкупити, щоб добре грав:
Ти після першого дня в тренажерному залі:
Хайлайти Мудрика та Феліша проти Саутгемптона:
Як тепер виглядає чемпіонська гонка в АПЛ:
Ніколи не знаєш, хто і що може ховатися в темному та дрімучому лісі:
Як Пеп Гвардіола знову опинився на другому місці після одного матчу в якості лідера АПЛ:
Нова форма Манчестер Юнайтед на наступний сезон, якщо клуб придбають акціонери з Катару:
Великий респект фанатам Тоттенгема за такий вражаючий перформанс на честь Гаррі Магвайра: