Кілман доклав зусиль до розгрому Евертона з Миколенком від Вулвергемптона

У англійській Прем’єр-лізі завжди грають у футбол: на початку року, під його завершення, тільки під час літніх канікул не грають, але й тоді б грали, якщо б було бажання. Саме тому 2023 ми завершували з черговими матчами місцевої національної першості вже в рамках двадцятого за ліком туру. Одним із них була зустріч на Молінью поміж Вулвергемптоном та Евертоном, від завершення якої багато що залежало в зонах вильоту та поблизу до екватору турнірної таблиці.

Особливо для "ірисок", яким у цьому сезоні помітно бракує очок через санкції з боку організаторів змагань. Очікувалось, що Шон Дайч захоче виправити цю погану ситуацію та побудує гру на полі суперників із позиції сили. Навіть схема з п’ятьма захисниками до цього закликала його команду, бо латералі нарешті отримали більше простору для атакувальних дій.

Але це так багатообіцяюче виглядає лише на папері, тоді як за умов, що ти не користуєшся своїми перевагами на футбольному полі, усі ці тренерські задуми не мають аж ніякого сенсу. Евертон цю гру провалив повністю. Узагалі нічого не виходило. Ні притаманної надійності позаду, ані будь-якої гостроти в атаці. І на що тільки сподівались. Один тільки Миколенко своїми підкатами свідчив, що його команда ще може подавати сигнали до життя.

А тим часом "вовки" як завгодно атакували чужі ворота, бо простору в них було досхочу, і зрештою забили посеред першого тайму зусиллями Кілмана, коли спочатку не перехопили простріл із правого флангу, а капітан господарів на дальній заштовхав м’яч у чужі ворота. І якби Хван хоч трохи виявляв щедрість по відношенню до партнерів, то цей гол Вулвергемптона був би аж ніяк не єдиним до завершення першого тайму.

Жодного спалаху ця гра не містила впродовж усього розвитку подій. Навіть тоді, коли команди трохи почубились у центрі поля перед перервою — усе одно швидко охололи та розійшлись по роздягальнях. Для того, аби потім повернутись та добити тих безпорадних ірисок. Знову ж таки, Хван — якби не він, то був би розгром, але й без того він забезпечив гольовий простріл на Кунью, а потім бразилець неохоче дальнім ударом асистував Доусону, який удало підставив ногу.

Так було сформовано остаточний розгромний рахунок на користь господарів, які спокійно завершували цей матч та ще й зустрічали повернення до гри Педру Нету на тлі тривалої павзи через травму. Евертон, зрозуміло, таку подію не святкував. Може, у наступному матчі проти бірмінгемської Астон Вілли вдома щось відсвяткує. Вулвергемптон тим часом поїде до Брайтона.

Вулвергемптон — Евертон 3:0
Голи: Кілман, 25, Кунья, 53, Доусон, 61

Вулвергемптон: Са — Кілман, Доусон, Тоті — Семеду (Доерті, 85), Гомес (Траоре, 84), Дойл, Аїт-Нурі (У. Буено, 73) — Хван, Сарабія (Бельгард, 80) — Кунья (Нету, 80).

Евертон: Пікфорд — Паттерсон (Коулман, 63), Кін (Гомеш, 64), Тарковські, Брентвейт, Миколенко — Гаррісон, Гарнер, Онана, Макніл (Данжума, 74) — Калверт-Льюїн (Бету, 74).

Попередження: Аїт-Нурі, Дойл — Паттерсон, Макніл, Тарковські