Тоттенгем із дебютним асистом Вернера виборов нічию проти Манчестер Юнайтед

Двадцять перший тур англійської Прем’єр-ліги вийшов доволі розтягнути за часом проведення, тому його переважна частина його матчів доволі рівномірно розподілялась за ігровими днями. Обирати центральну зустріч чергової доби в такому випадку було, ну, дуже просто — як не одна, то інша гра мала такий статус. І, безперечно, у неділю надвечір уся увага була прикута до подій на Олд Траффорд, де Манчестер Юнайтед приймав лондонський Тоттенгем.

Обом командам було, за що перепрошувати в своїх уболівальників за ходом поточного сезону, але в колективу Еріка тен Гага для цього приводів було все ж таки значно більше. Дев’ята сходинка турнірної таблиці — "Червоним дияволам" таке місце точно не пасує, а судячи з того, проти яких суперників вони втрачали ці заповітні бали, то й ситуація з визначенням долі нідерландського спеціаліста була доволі важкою. Команда Анге Постекоглу хоч повертатись на верхні щаблі за ходом кампанії була здатна.

У цій грі Тоттенгем, вочевидь, планував за звичною схемою надихнути нас на перегляд цікавого двобою потужною грою в атаці на старті, але не встигли "шпори" навіть підняти голови, як уже пропустили. Це Рашфорд на третій хвилині в традиційній манері загубив м’яч під час зміщення на суперників до штрафного з лівого флангу, але позаду нього за відскок зачепився Гойлунд, після чого ми миттю побачили потужний постріл у ближню дев’ятку.

Натхненні "Червоні дияволи" побігли розвивати власний успіх, але то була б уже зовсім казкова історія, якби команда тен Гага змогла одразу забити другий гол. Тоттенгем почав прокидатись і біля воріт Онана поступово підвищувався рівень тиску. Моменти гостей також не змусили на себе довго чекати й уже на 19 хвилині навіс кутового з лівого флангу від Порро завершився ударом головою від Рішарлісона в дальній кут.

У цій грі було рівно стільки емоцій, скільки було потрібно, тому ми не витрачали час на зайві балачки поміж футболістами й просто спостерігали за тим, як дві команди з певними недоліками у власній грі намагаються з ними відчайдушно боротись. Цікаво, безумовно, а особливо для фанатів господарів у першому таймі, бо останнє слово було за їхньою командою.

Рашфорд на 40 хвилині таки здійснив удалу дію всередині чужого штрафного, зіграв у стінку з Гойлундом, після чого покотив прицільний удар у дальній кут. Багато було запитань тоді до дій захисту "шпор", але їх стало б точно менше, якби перед відходом на відпочинок Ромеро поцілив би трохи нижче поперечини під час чергового стандарту.

Проте, не встиг розпочатись другий тайм, як Тоттенгем таки дістався того, чого прагнув — забив удруге. Вернеру дали простір на лівому фланзі вже першої ж швидкої атаки, що він використав задля гольової передачі на Бентанкура, а той спокійно обійшов Еванса та відправив Онана на Кубок африканських націй ударом у ближній кут.

Дійсно оптимістичний початок, бо команда тен Гага тоді не встигла завестись і лише через невелике бажання гостей розкриватись задля чергового наступу зуміла уникнути суттєвих проблем. У "шпор" із плином часу все менше вдавалось якісних дій в атаці, тож гру вони завершували фактично у власному штрафному. І суперники цим дійсно могли скористатись, якби останнім ударом у грі Мактоміней головою пробив не над воротами Вікаріо. До речі, Скотт і інший цікавий момент своєї команди в другому таймі змарнував, а загалом їх було обмаль.

У наступному турі Манчестер Юнайтед гостюватиме у Вулвергемптона, а лондонський Тоттенгем наприкінці місяця прийматиме Манчестер Сіті в Кубку Англії, після чого зіграє вдома проти Брентфорда.

Манчестер Юнайтед — Тоттенгем 2:2
Голи: Гойлунд, 3, Рашфорд, 40 — Рішарлісон, 19, Бентанкур, 46

Манчестер Юнайтед: Онана — Далот, Варан, Еванс (Мартінес, 63), Ван-Біссака — Еріксен (Мактоміней, 59), Мейну — Гарначо, Фернандеш, Рашфорд (Антоні, 87) — Гойлунд.

Тоттенгем: Вікаріо — Порро, Ромеро, ван де Вен (Емерсон, 89), Удоджі — Скіпп (Дрегушін, 85), Бентанкур, Гейб'єрг — Джонсон, Рішарлісон, Вернер (Хіль, 80).

Попередження: Ван-Біссака, Гойлунд — Бентанкур