Челсі без Мудрика програв стартовий матч Марески Манчестер Сіті

Тиждень тому сезон англійського футболу було офіційно розпочато на Вемблі матчем за Суперкубок країни, який багато фанатів не сприймають за дійсно "серйозний" трофей, проте свою символічну функцію він справно виконує щорічно. Манчестер Сіті в дербі проти Юнайтед забрав собі цей трофей, після чого залишалось лише дочекатись моменту, коли чинні чемпіони країни розпочнуть перегони за захистом свого титулу на внутрішній арені.

Лондонському Челсі в цьому плані могло "пощастити" тільки тому, що починався сезон для них із домашнього протистояння. А те, що суперником у ньому був чинний чемпіон країни — то вже злий жарт календаря, не інакше. Команда під керівництвом Енцо Марески тільки-но призвичаювалась до роботи з новими вимогами та гравцями в складі, тож знову ніхто не знав, яке майбутнє вона отримає вже найближчим часом.

Як і має бути на старті сезону АПЛ, старт матчів першого туру для команд був лише додатковою розминкою, тож нічого цікавого не відбувалось. Манчестер Сіті майже не давав вільного простору суперникам, але Челсі якось трималось аж до 18 хвилини, коли передача Доку з лівого флангу не знайшла Бернарду в центрі штрафного, а той переадресував на Голанда собі за спину, а вже норвежець розібрався зі всіма. У тому числі, із Кукурельєю, який щось там про нього співав під час Євро-2024.

Нічого дивного, за великим рахунком, тоді не сталось — "містяни" просто перетворили свою суху перевагу на забитий м’яч і намагались тримати гру в такому темпі й надалі. Домінування було присутнє, але навіть не до завершення першого тайму, бо гості дали простір суперникам у центрі поля й одразу Челсі намагався цим скористатись. Навіть забили "сині", але Джексон добивав із офсайду відскок від Едерсона, який до цього ледь упорався з дальнім ударом від Палмера.

До речі, якби не невдала гра воротаря Сіті під час подібних епізодів у цьому матчі, то небезпеки від команди Марески було б загалом значно менше. У другому таймі Челсі намагався грати на зустрічних курсах, виходило це дуже невпевнено, але моменти все ж таки були. Той удар Джексона, напевно, був найкращим серед них, коли в падінні перед воротарським за спиною в Діаша не вдалось переграти Едерсона в ближньому бою.

Однак команда Гвардіоли продемонструвала неабияку витримку, і хоча на її рахунку ми так і не зафіксували силу-силенну гольових моментів, що б більш красномовно казало про перевагу, але Сіті контролював гру. І це головне. Бо дає можливість зробити те, що зробив Ковачич на 84 хвилині — перехопити пас на чужій половині підійти до штрафного й вгатити здалеку в лівий кут воріт своєї колишньої команди, хоча Матео й більшості колишніх партнерів там нині не знайде. А Мудрика на полі ми так і не дочекались, бо Нету дебютував замість його появи.

У наступному турі лондонський Челсі зіграє в гостях у Вулвергемптона, тоді як посеред тижня прийматиме швейцарський Серветт у кваліфікації Ліги конференцій УЄФА. Манчестер Сіті за тиждень удома гратиме проти Іпсвіча.

Челсі — Манчестер Сіті 0:2
Голи: Голанд, 18 , Ковачич, 84

Челсі: Санчес — Гюсто, Фофана, Колвілл, Кукурелья (Ренату, 79) — Кайседо, Лавія (Дьюзбері-Голл, 67) — Палмер, Енцо, Нкунку (Нету, 58) — Джексон (Гую, 66).

Манчестер Сіті: Едерсон — Льюїс, Аканджі, Діаш, Гвардіол — Ковачич — Савіо (Фоден, 46), де Брюйне, Сілва, Доку — Голанд.

Попередження: Кайседо — Голанд