Тен Гаг потонув у труднощах МЮ — робота, яка здається все більш нездійсненною

Ерік тен Гаг зіткнувся з неймовірними труднощами під час своєї роботи у Манчестер Юнайтед, яка, здається, ставала все більш нездійсненною.

Бути тренером Манчестер Юнайтед — це вміння приймати безліч суперечностей. Футбол Еріка тен Гага до завершення свого перебування на посаді був охоплений ними. Він залишає клуб, вигравши Кубок англійської ліги та Кубок Англії за два сезони — факт, який він неодноразово підкреслював, адже його третій сезон поступово перейшов у розряд незадовільного.

Тен Гаг став п’ятим постійним головним тренером, який намагався спрямувати Юнайтед на вірний курс після відходу сера Алекса Фергюсона у 2013 році. Нідерландець залишає команду з певною претензією на успішність, адже зміг завоювати трофеї, але його кар'єра демонструє, наскільки важко підтримувати стандарти, встановлені Фергюсоном, а до нього — сером Меттом Басбі.

Жоден клуб в Англії не має більше чемпіонських титулів у вищому дивізіоні, ніж у Юнайтед, — 20. Але з них 18 належать або Басбі (п’ять), або Фергюсону (тринадцять). Вони ж виграли 33 з 44 трофеїв клуба. В цілому 20 із 23 менеджерів "червоних дияволів" не змогли завоювати титул чемпіона Першого дивізіону/Прем'єр-ліги.

Нижче наведено графік рейтингу ClubElo Юнайтед — показник сили команди, що нараховує бали за кожен результат, з урахуванням якості суперника — який ілюструє спад клубу після ери Фергюсона.

Взявши на себе керівництво Манчестер Юнайтед, ти неминуче погоджуєшся на ймовірність, що твоє правління визнають більше провальним, ніж успішним. І хоча тен Гаг зумів принести клубу трофеї, у фінальні місяці він виявився заваленим проблемами, які так й не зміг розв'язати.

Його ігрова модель базувалася на контролі м’яча та швидких, агресивних атаках. Однак його тактика вимагала від нападників високого пресингу, що було непростим завданням для гравців, які не завжди мали відповідну підготовку, а також для півзахисників, які не могли повною мірою закрити простір позаду форвардів. Це призводило до того, що команда ставала вразливою до контратак суперників.

Найкращі моменти Юнайтед тен Гага полягали в блискавичних контратаках. Проте, коли вони не вдавалися, команда відчувала труднощі з побудовою позиційних атак, залишаючись незахищеною під час швидких випадів суперника.

Пояснити головний план тен Гага стало важко — здавалося, що він намагався поєднати найкращі аспекти різних стратегій без урахування їхньої сумісності. Баланс між креативністю та реалістичними цілями — ознака хорошого менеджера, але бути тренером Манчестер Юнайтед — це прийняти неймовірно важку роботу з постійно змінними вимогами.

Тен Гаг досяг значного успіху, коли вивів команду до Ліги чемпіонів після їхньої найгіршої за кількістю очок кампанії в епоху Прем’єр-ліги (58 балів у сезоні-2021/22). Проте він виявився менш ефективним, коли потрібно було утримати їх там після того, як суперники адаптувалися до його початкової тактики.

На початку 2023 року здавалося, що команда на правильному шляху після перемог над Барселоною в плей-офф Ліги Європи та над Ньюкаслом у фіналі Кубка ліги. Вірили, що Тен Гаг зможе зробити новий крок уперед у сезоні-2023/24 та покращити результати у матчах проти топ-команд. Проте цього не сталося.

Його план зробити Юнайтед найкращою у світі командою у швидких переходах призвів лише до слабшої оборони. Минулого сезону майже все, що могло піти не так, справді пішло не так. Нідерландцю було важко змінювати свій план, і багато що не працювало так, як треба. Навіть те, що раніше він робив успішно.

Неочікувана перемога у фіналі Кубка Англії над Манчестер Сіті в травні нагадала про його тактичну майстерність у матчах плей-офф. Але початок цього сезону знову показав усі слабкі сторони Юнайтед — їх було занадто легко зупинити та стримувати як у центрі, так і на флангах.

Роль тренера Юнайтед — це бути лідером багатомільярдного підприємства, яке прагне задовольнити глобальну фанатську базу різних поколінь. Клуб перебуває в центрі уваги не лише в Англії, а й у світі. Відсутність рішучих змін викликає обурення серед понад мільярда вболівальників, які прагнуть бачити Юнайтед на висоті.

У спорті, де найвидатніші персони часто говорять про цінність спокою і необхідність взяти додаткову секунду перед ухваленням важливого рішення, Юнайтед упродовж останнього десятиліття після ери Фергюсона часто поспішав, потрапляючи в неприємні ситуації. Рішення відкласти звільнення Тен Гага ще влітку було спробою порушити цю тенденцію, але постійне падіння результатів зробило його перебування на посаді неможливим.

Яким буде наступний крок клубу?

Хибна віра у свою особливість призвела до 11 років розчарувань і занепаду, які нові міноритарні інвестори тільки починають виправляти.

Юнайтед жодного разу з 2013 року не брав участі у справжній боротьбі за титул, що тривала б до травня, і лише п’ять разів завершував сезон у топ-4 після відходу Фергюсона. Колишній віце-голова клубу Ед Вудворд якось сказав: "Результати гри насправді не мають значного впливу на комерційний бік бізнесу". Проте вболівальники мають повне право запитувати, чому їхній клуб не може досягти успіху і на полі, і в бізнесі.

Новий генеральний директор Омар Берада, призначений цього літа, повідомив персоналу, що мета клубу — виграти титул Прем’єр-ліги до 2028 року, до 150-річчя клубу.

Як Юнайтед досягнути цього з новим менеджером і планами на перебудову стадіону — стане їхнім наступним викликом. З часу завершення ери Фергюсона у 2013 році Юнайтед неодноразово вступав у сезон, так і не розібравшись, що саме робило його найбільшим і найуспішнішим клубом Англії. І їм доведеться знайти відповідь на це питання знову, якщо вони прагнуть повернутися на вершину гри.

За матеріалами The Athletic