Венсан Компані виглядає ідеальним наступником Пепа Гвардіоли в Манчестер Сіті, але не прямо зараз
Коли Венсан Компані залишав Альянц Арену після чергового тріумфу Баварії, у нього, мабуть, було відчуття, ніби кров у його жилах перетворилася на вино.
Його команда щойно скинула з трону футбольну аристократію. Перемога над Реалом у чвертьфіналі Ліги чемпіонів стала гучною заявою — і ще одним яскравим рядком у тренерському резюме Компані.
Складно повірити, що минуло лише два роки з того моменту, як його Бернлі, легко здобувши підвищення, так само легко вилетів з Прем'єр-ліги. І тоді призначення тренера, який щойно пережив пониження у класі, в клуб масштабу Баварії викликало щонайменше подив, а подекуди й відверте глузування — зокрема від колишнього наставника Бернлі Шона Дайча.
Сьогодні ці розмови зникли. Баварія випереджає переслідувачів у Бундеслізі на 12 очок і готується до півфіналу Кубка Німеччини проти Баєра. Здавалося б, нічого незвичного для клубу, який десятиліттями домінує в німецькому футболі. Але навіть за таких умов вражає інше: лише одна поразка за сезон і фантастичні 105 голів у 29 матчах чемпіонату.
Варто пам’ятати, що ще за часів Томаса Тухеля Баварія втратила контроль над Бундеслігою і виглядала на диво звичайною. Минулого сезону Компані повернув усе на свої місця, знову зробивши команду чемпіоном. А тепер цілком реально, що він повторить досягнення Юппа Гайнкеса (2012/13) та Гансі Фліка (2019/20) — завершить сезон із треблом.
І якщо так, розмова про його можливе повернення до Манчестер Сіті стане неминучою. Особливо якщо цей сезон справді останній для Пепа Гвардіоли в Англії, як вважають багато хто. Він підходить за всіма параметрами. Було б дивно, якби Сіті не розглядали його серйозно — тим більше, що біля Етіхаду вже стоїть його статуя, як символ епохи гравця, капітана і переможця. Але для Сіті все не так просто. Є багато факторів, які роблять такий сценарій малоймовірним. Принаймні — зараз.
Чи тягне Компані назад до Манчестера? Колись — без сумніву. Але важливіше інше: навіщо йому залишати Баварію? Він уже працює в одному з головних футбольних гігантів Європи. На матч проти Реала клуб міг би продати 90 тисяч квитків. Якщо Баварія пройде ПСЖ, вона стане фаворитом фіналу Ліги чемпіонів — незалежно від того, чи це буде Арсенал, чи Атлетіко.
І це точно не виглядає як разовий спалах. Уся структура Баварії налаштована на довгостроковий успіх — повернути собі статус найкращої команди Європи й, що важливіше, втримати його. Саме це, для Компані, і стане справжнім випробуванням на велич.
Так, це правда: Гаррі Кейну цього літа виповниться 33. Але цифри говорять самі за себе — 50 голів у 42 матчах цього сезону і 135 у 138 іграх відтоді, як він залишив Тоттенгем. І що важливо — він не виглядає гравцем, який збирається здавати. Навпаки, схоже, що попереду ще кілька років на найвищому рівні.
Майкл Олісе грає так легко, ніби не залишає слідів навіть на снігу. Луїс Діас — це повернення до найкращих часів хеві-металу Юргена Клоппа в Ліверпулі. Разом вони формують атаку, яку цілком можна назвати найефективнішою у сучасному футболі. І, що не менш важливо, вся інша команда їм до пари.
Поки що розмови про Манчестер Сіті — лише припущення. Усе залежить від рішення Пепа Гвардіоли. За роки його роботи клуб виграв шість титулів Прем'єр-ліги, Лігу чемпіонів, два Кубки Англії та п’ять Кубків ліги. Матч проти Арсенала цієї неділі може багато що визначити — зокрема, чи буде сьоме чемпіонство.
Але якщо це справді фінальний етап ери Гвардіоли, наступному тренеру доведеться зіткнутися з серйозними викликами. Прем'єр-ліга рано чи пізно оголосить рішення щодо 115 звинувачень у фінансових порушеннях, які нависли над клубом. Манчестер Сіті все заперечує, але ризики залишаються. І питання просте: чи захоче Компані опинитися саме в такій ситуації? Чи готовий він до невизначеності та можливих санкцій? Схоже, що ні.
У підсумку все впирається у таймінг. Якби вболівальників Сіті запитали, кого вони бачать наступним тренером, Компані виграв би це опитування без шансів для інших. Небагато хто обрав би Енцо Мареску або з ентузіазмом сприйняв варіант із колишнім тренером Челсі, який свого часу працював у штабі Гвардіоли.
Втім, історія підказує: поспішати не варто. Девід Моєс не протримався й сезону після того, як сер Алекс Фергюсон назвав його "обраним" у Манчестер Юнайтед. Унаї Емері також непросто пережив період після відходу Арсена Венгера з Арсенала.
Замінити тренера, якого вважають одним із найвидатніших у своїй справі, — завдання невдячне. Будь-який наступник Гвардіоли опиниться під постійним тиском порівнянь. Кожна невдача, кожен спад форми одразу трактуватиметься як доказ того, що Сіті вже не той, що раніше. І в такій ситуації Компані, ймовірно, краще зачекати свого часу. У 40 років він точно не має поспішати.
І головне — зараз у нього є все, що потрібно. Баварія — це потужна, чітко вибудувана система. Його стосунки з керівництвом — фактор, який у Мюнхені має величезне значення — значно кращі, ніж були у Тухеля. У складі — сильні молоді гравці, і є відчуття, що це лише початок нового успішного циклу.
Його повернення до Манчестер Сіті виглядає майже неминучим — в клуб, де він провів 11 років, виграв чотири титули Прем'єр-ліги і став символом епохи. Він справді може стати ідеальним тренером для Сіті. Просто не зараз. Бо його історія в Баварії лише починається.