Манчестер Сіті здобув вольову перемогу над Борнмутом

Манчестер Сіті без Хосепа Гвардіоли. Дехто з фанатів навіть і не міг собі уявити, як це. Але цей сезон поставив усі перед фактом змін у таборі "містян", які вже, зокрема, призвели до втрати першої можливості здобути трофей тепер уже на чолі з Енцо Марескою. Новий клуб італійця програв матч за Суперкубок Англії лондонському Арсеналу тиждень тому взагалі без шансів (0:3) — але англійських фанатів цим трофеєм важко збудити, тож то таке.

Куди більш цікавим для спільноти було побачити те, як Манчестер Сіті змінюватиметься вже в новому розіграші англійської Прем’єр-ліги, де суперником за першим туром начебто історично комфортний саме на Етіхаді Борнмут. І "вишні" ж також змінили головного тренера в міжсезоння, а Андоні Іраола на чолі з Ліверпулем мав стартувати одразу після свого колишнього клубу.

Перші враження від гри господарів поля були класичними. Сіті просто не міг дозволити собі грати без м’яча перед рідними вболівальниками, тоді як команда Марко Розе робила помітний акцент на контратаки. Колективу Марески при цьому вдалось доволі швидко створити перші небезпечні моменти для Льюїса, О’Райлі та Голанда, але як тільки справа доходила до ударів із меж воротарського, упевненість раптово полишала гравців "містян", тому м’ячі летіли абикуди, тільки не в сітку воріт.

А от Борнмут у своїй тактиці був куди більш прямолінійним, тому вже на 26 хвилині сталась дійсно історична подія — "вишні" вперше в історії очних протистоянь повели за рахунком на Етіхаді. Сталось це внаслідок, як не важко здогадатись, контратаки, яку почало дальнє закидання на хід Раяну до правого флангу, той розвернув на Еванілсона, а той виконав простріл на дальню стійку, де ніхто не встигав за Таверньєром.

Після цього почалась дуже тривала вистава на футбольному полі, яка була присвячена пошуку порятунку від поразки з боку команди Енцо Марески та спробі Борнмута й надалі ловити суперників на контратаках. Дуже близькими були "вишні" до того, щоб наприкінці першого тайму подвоїти власну перевагу, але Доннарумма вистояв під час ударів Клюйверта та того-таки Таверньєра, чим залишив власну команду в грі.

І так само було зрозуміло, що Сіті боротиметься до останнього в цій грі. Борнмут при цьому начебто й тримався в обороні непогано, але флангові передачі суперників постійно призводили до якоїсь небезпеки. Проте що за удари на завершення виконували Голанд та Геї в цій грі? М’яч просто не хотів іти у ворота Петровича, а той ще й намагався всіляко цій корисній для його команди справі допомагати.

Зрештою, Голанд, якби не намагався, але відзначити кардинальну зміну іміджу забитим м’ячем у першій ж грі так і не зумів. А от Геї таки свого добився під час чергового стандарту, коли на 84 хвилині Шеркі з кутового на правому фланзі виконав на нього подачу на межу воротарського в центр штрафного, де чомусь не опинилось хоча б одного гравця "вишень".

Команда Марески зрозуміла, що цю гру можна й не тільки рятувати, а навіть виривати перемогу, тож у подальшому Сіті було важко від цього втримати. Борнмут і не зумів. Надто низько сів у компенсований час, а такий майстер, як Шеркі, якось точно міг би знайти тонку передачу в центр штрафного. А те, що там опинитись Гвардіол, а не, наприклад, Голанд — то вже дрібниці, які перемозі "містян" лише додають гостринки.

У наступному турі Манчестер Сіті поїде в гості до лондонського Крістал Пелес, тоді як Борнмут прийматиме Евертон.

Манчестер Сіті — Борнмут 2:1
Голи: Геї, 84, Гвардіол, 90+2 — Таверньє, 26

Манчестер Сіті: Доннарумма — Хусанов, Діаш, Геї, Гвардіол — Андерсон (Ковачич, 63), Льюїс (Нунес, 57) — Семеньйо, О’Райлі (Шеркі, 63), Фоден (Гріліш, 82) — Голанд.

Борнмут: Петрович — Сміт, А. Сілва, Гілл, Трюффер — Кук (Адамс, 75), Скотт — Раян (Доук, 89), Клюйверт (Тот, 75), Таверньєр — Еванілсон (Джеббісон, 76).

Попередження: Фоден — Еванілсон, А. Сілва