Мальта — Україна. Наші оцінки

Збірна України завершила жовтневий міжнародний збір із двома перемогами на власному рахунку. Те, заради чого ми й спостерігали за грою команди Сергія Реброва, власне кажучи. Успіх у матчі проти Мальти був нелегким, хоча й значна кількість наших уболівальників розраховувала на протилежне. Але так інколи трапляється, коли одній команді нічого не заважає грати в довільному стилі, а іншій доводиться вирішувати якісь там завдання.

За підсумками голосування за підтримки спонсора збірної України ТМ Львівське приз "Лев матчу" у грі проти Мальти отримав нападник нашої національної команди — Михайло Мудрик, який цього разу звично розташувався на лівому фланзі. У підсумку, можемо лише констатувати той факт, що саме під час жовтневої міжнародної павзи внесок гравця лондонського Челсі до загального успіху команди був просто визначальним.

Видохнули. Саме таким чином можна було б описати емоції Михайла після забитого гола, який став для нього першим у офіційному матчі за збірну. Цьому влучному пострілу, звісно, передувала велика кількість невдалих спроб, але важко буде назвати гравця в складні нашої команди, який би спричинив таку велику кількість проблем для захисту Мальти. Та й Північної Македонії також. І якщо в попередній грі ні до чого якісного ці зусилля не призвели, то тут маємо безпосередній вплив на підсумковий результат.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на Центенарі в Та-Калі (за 10-бальною шкалою).

Україна

Анатолій Трубін — 6,0. Той наш пропущений м’яч узагалі ніхто не зрозумів — як дозволили суперникам зачепитись у центрі поля, як пропустили передачу поміж двох захисників, і як потім Трубін не впорався з доволі підступним ударом із середньої відстані. Однак, якщо винести той прикрий епізод за дужки, то до Анатолія більше не залишиться запитань. Там, де було потрібно, він рятував команду, хоча й кількість сейвів у підсумку була значно меншою, аніж у грі за кілька днів до цього.

Олександр Караваєв — 6,0. Майже з центральної лінії цього разу Караваєв усе ж таки не пробивав, та й передумов для цього не було. Його край поля взагалі виявився не надто активним у цьому протистоянні як у плані захисту, так і в контексті атаки, тож і обговорювати фактично немає чого. Пара виграних дуелей у повітрі, кілька непоганих передач на загострення та найбільша серед ланки захисту кількість утрат м’яча. Напевно, цей показник збільшився вже тоді, коли Олександра перевели до атаки на декілька хвилин другого тайму.

Ілля Забарний (5,5) — Микола Матвієнко (5,0) — 5,5. Ох, як усе недобре виглядало в нашому центрі захисту під час пропущеного м’яча, якщо не сказати гірше. Матвієнко потім ще й попередження необов’язкове отримав, тож після перерви тренерський штаб правильно зробив, що вирішив не ризикувати. Тим часом Забарний, якщо не брати до уваги той прикрий та незрозумілий епізод на початку гри, відіграв на цілком пристойному рівні й наче обходився без кричущих помилок.

Віталій Миколенко — 6,5. Лівий захисник збірної України цього вечору навіть зміг записати асист на власний рахунок. Звісно, що на Мудрика, який компенсував обов’язки Миколенка щодо дій в атаці власною активністю. У Віталія за ходом гри виникало кілька моментів, коли тільки через наявність ризику дискваліфікації доводилось пропускати суперників повз себе без фолу. І це, напевно, було головним ризиком від тренерського штабу Реброва під час формування стартового складу. Але кілька своєчасних блокувань ударів суперників та якісна гра в боротьбі все одно говорили на користь правильного вибору керманича збірної.

Сергій Сидорчук — 5,5. Потреби у значній кількості роботи в опорній зоні в нашої збірної цього разу не було, проте на початку гри все ж таки було потрібно більш уважно стежити за суперників. Може й проблем таких не виникло б. При цьому важко було особливим чином підкреслити якісь дії футболістів у цій зоні — звичайний виступ, але з грубим недоліком.

Олександр Зінченко — 6,0. Траплялись і більш виразні матчі в кар’єрі капітана нашої головної команди, але все ж таки Зінченко здобув свою першу перемогу в цій ролі. Звична активність, допомога партнерам по атаці, якісний пас та винахідливість. Усі ці дії до протоколу в підсумку не потрапили, але сама гра для Олександра вийшла продуктивною.

Владислав Ванат — 4,5. Щось було пороблено нашому правому флангу атаки під час жовтневої павзи, оскільки Ванат з’явився замість блідої тіні Зубкова в звітному протистоянні й так само нічого не показав. Можливо, навіть менше за Олександра в грі проти Північної Македонії, бо навіть камери трансляції крупний план Владислава навряд чи коли вихоплювали.

Георгій Судаков — 6,5. Що це було у виконанні нашого півзахисника в епізоді з першим голом: удар чи простріл, не відповідь, напевно, навіть він сам. Але ця дія знову призвела до активної участі Судакова в ураженні чужих воріт, що стало логічним підсумком його активності в матчі проти Мальти. Напевно, Георгій усе ж таки менше був помітним саме в завершальній фазі цього вечора, але захист суперників турбував повсякчас.

Михайло Мудрик — 8,0.

Артем Довбик — 7,0. Захист Мальти настільки щільно намагався грати з майже кожним гравцем нашої ланки нападу, що форварду було важко щось запропонувати для партнерів. Тут радше вони, зусиллями Мудрика, допомогли відзначитись голом хоча б із позначки, тоді як на плечі Довбика припала чимала кількість боротьби, чому він і присвятив левову частку протистояння.

Олександр Сваток — 6,5. Центрального захисника в попередній грі випускали на поле на лічені хвилині, тоді як цього разу довелось відіграти весь тайм в якості термінової ротації. І чи були в когось запитання по діям Сватка у ситуації, коли суперники вже менше прагнули атакувати наші ворота? Він лишень двічі помилився з передачею, тоді як решта ситуацій відзначалась бездоганним виконанням.

Юхим Конопля — 6,0. Непогана опція для підсилення правого флангу була в Реброва в другому таймі й він нею скористався. Звичайно, Конопля не забив у своєму моменті та не повторив досвід Караваєва зразка матчу проти Північної Македонії, однак за намагання йти вперед ми маємо його відзначати. Тим паче, що він був заміною для Ваната, від якого подібного ми так і не дочекались.

Єгор Назарина — 6,0. Не було наївних очікувань, що Назарина наслідуватиме прагнення Судакова грати на атаку, бо з’являвся він на полі не в найбільш придатний для таких дій відтинок часу. От і не було особливих приводів складати враження щодо гри Єгора.

Олександр Зубков, Олександр Піхальонок — дві останні наші заміни були виконані в різний час, однак сенс від них був приблизно один і той самий — десь пересмикнути гру та затягнути час. Зубков ще й устиг при цьому дати волю емоціям, але його картка ні на що особливо не впливає.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.