Україна здобула важку вольову перемогу над Боснією і Герцеговиною

Говорити про збірну України в глобальному контексті ми полишили ще наприкінці листопада минулого року. Тоді команда Сергія Реброва тільки-но зіграла другий матч проти Італії внічию (0:0), і вболівальники радше готові були розірвати чинних чемпіонів Європи за антифутбол та відверті помилки суддів на їхню користь, аніж щось погане сказати на адресу "синьо-жовтих".

Однак надважливе завдання із здобуття прямої перепустки на чемпіонат Європи-2024, що влітку цього року має відбутись у Німеччині, ми тоді так і не виконали. Англійці та ті ж таки італійці вийшли із нашої відбіркової групи. Але боротьба на цьому не припинилась. Україна отримала право в якості третьої команди позмагатись у додаткових раундах плей-оф.

І що вже казати про наших суперників на цьому заплутаному турнірному шляху, представників Боснії і Герцеговини, які серед Португалії, Словаччини, Люксембургу, Ісландії та Ліхтенштейну взагалі фінішували п’ятими, однак так само ще могли потрапити до фінальної частини великого форуму. Дивина та й годі! Але іншої можливості вже точно б не перепало жодній із команд, тож лише результат матчу в Зеніці міг подарувати командам перепустку до наступного раунду відбіркового циклу.

Багато було розмов перед грою, багато прогнозів, багато очікувань. А як вийшли на Билино Полє, так не змогли й продемонструвати притомну гру в першому таймі. Хоча б у плані оборони, бо вестись на провокації суперників і привозити собі небезпечні стандарти перед воротами — чи не єдину реальну перевагу БіГ за замовчанням — точно не мало б бути в планах команди Сергія Реброва.

А ось що мало б бути, так це пропозиції щодо дій у нападі. Але й із цим також справа взагалі не склалась. Ривки Мудрика повз суперників на флангах знову були більше схожими на якийсь атлетичний марафон, а удари здалеку не виглядали реальною пропозицією для того, аби забивати голи. І наостанок — гольові моменти в суперників, коли лише Колашинац завадив Джеко розстріляти Луніна, або коли Конопля вибивав із воріт після удару Хайрадиновича головою. Не схоже на позицію фаворита. Узагалі.

У другому таймі стартували, скажімо так, оптимістично. Стартовий тиск суперників було розбито, після чого боснійці демонстрували всім своїм виглядом, що просто чекають на нашу помилку на чужій половині, і ми таки її припустились. На 57 хвилин пропустили Дедича до правого флангу штрафного, той прострілив на межу воротарського для Хаджикадунича, а партнер перевів у дальній. Занадто просто.

Де там побачили той "вирішальний" дотик Матвієнка — окреме питання, бо тоді взагалі не було жодного бажання розбиратись з автоголом, який зрештою зафіксували офіційні особи матчу. Потрібно було робити щось на противагу команді Саво Мілошевича, яка грала в настільки бридкий футбол, що залишалось тільки плюватись від одного його виду. Але виправданий — єдиний свій козир боснійці використали.

Що ж до нас, то все було настільки похмуро, наскільки це можна було уявити собі в цей вечір у Зеніці. Перший удар у площину чужих воріт — дальній постріл Мудрика на 77 хвилині, із яким упорався воротар. Тоді хотілось запитати тільки про те, із чим ми реально збирались їхати на Євро. Але, як з’ясувалось, ми ще збираємось їхати на міжнародний форум. "Він живий, він ще не вмер".

І це не про Романа Яремчука, який своєю появою на полі на 81 хвилині просто перевернув цю гру. За цей час нападники в сучасному футболі взагалі мало що встигають зробити, а тут і гол тобі, і гольовий пас на додачу для Довбика. Дивовижний порятунок, і при тому суто в стилі, як планували нас бити боснійці — фланговими подачами на швидких розіграшах. Але всю цю вакханалію насправді забезпечив не Яремчук, а Лунін, який залишив нас у грі сейвом від удару Джеко за мить до початку цього грандіозного камбеку.

Фінальний свисток німецького арбітра Фелікса Цваєра відправив до фіналу плей-оф кваліфікації до чемпіонату Європи-2024 збірну України, тоді як для Боснії і Герцеговини влітку заплановано лише пляжний сезон. Команда Сергія Реброва зіграє проти Ісландії за п’ять днів, 26 березня.

Боснія і Герцеговина — Україна 1:2
Голи: Матвієнко, 57 (авт.) — Яремчук, 85, Довбик, 88

Боснія і Герцеговина: Шехич — Ахмедходжич, Хаджикадунич, Колашинац — Дедич (Чівич, 67), Цимірот, Хаджіахметович, Крунич (Рахманович 90+2), Газібегович — Джеко, Демирович.

Україна: Лунін — Конопля, Забарний, Матвієнко, Миколенко — Бражко (Яремчук, 81), Зінченко (Маліновський, 76) — Зубков (Гуцуляк, 76), Судаков, Мудрик — Довбик (Таловєров, 90+2).

Попередження: Колашинац, Газібегович, Ахмедходжич, П’янич — Матвієнко, Конопля, Яремчук