Україна та Німеччина без голів провели насичений товариський матч
Клубний футбол пішов у літню відпустку, але на цьому моменті цей нескінченний рік не завершується. Чемпіонат Європи-2024 вже незабаром, і тому його учасники мусять поквапитись із підготовкою до відповідального турніру. Збірна України зокрема, бо команді Сергія Реброва на полях Німеччини доведеться протистояти Словаччині, Румунії та Бельгії у відповідному порядку.
До речі, щодо Німеччини. Господарі майбутнього європейського форуму й були нашими першими суперниками в серії з трьох товариських матчів. Макс-Морлок-Штадіон у Нюрнберзі, названий на честь супербомбардира зразка середини минулого століття, був місцем проведення цієї зустрічі, що також, як і рік тому, мала дружній характер, але вже давалось у знаки наближення великого турніру.
І з боку німців ставлення до гри точно було геть іншим. Статистика першого тайму не дасть збрехати. Якщо дивитись суто на відсоток володіння м’ячем, то можна стверджувати, що ми й не виходили за межі власного штрафного. Але це ж не так! Контратаки — наша перспективна зброя, тож не дивно, що перший момент створила саме Україна за рахунок швидкості Мудрика. Однак Циганков на відскоку на лівому фланзі штрафного добив не найкращим чином.
Команда Нагельсманна задніх теж не пасла. Постійно намагалась цю свою перевагу реалізувати, але влучність на завершальній стадії була такою, що майже залишила Трубіна без роботи. Нам на користь, певна річ. Бо тиск інколи був настільки сильним, що українці втрачали м’яч усередині власного штрафного й це було чи не найбільш тривожним сигналом до перерви.
Усе погано було десь до середини першого тайму, після чого дихати стало трохи спокійніше, у "синьо-жовтих" з’являлись перші позиційні наступи й у підсумку чим не моменти створили для Яремчука двічі на правому фланзі штрафного? Обидва рази пробивав у ближній, але верхом та низом Ноєра Роман так і не переграв. А чи були настільки ж цікаві ситуації у господарів саме в плані завершення? Той невдалий удар головою від Гюндогана зблизька й усе на тому.
У другому таймі потішити вас ми не мали чим. Як і збірна України, якій довелось, що називається, відбиватись та рятувати хоч якійсь прийнятний результат. Що таке гра в атаці, ми взагалі забули за першу половину тайму, бо німці підтиснули ще більш потужно, аніж до цього. І захист "синьо-жовтих" почав тріскатись. Рятував тільки Трубін — на нього була остання надія.
Особливо тоді, коло до справи взявся свіжий Беєр у своєму дебютному матчі за збірну. Ох і наробив він шуму в нашому штрафному майданчику! Навіть у праву стійку одного разу поцілив своїм потужним ударом, а решту незмінно тягнув Трубін. Напевно, Анатолій — найкращий гравець матчу. Не атаку ж відзначати, особливо в другій половині гри!
Лише коли пішла хоч якась ротація з нашого боку, то стало трошки легше дихати на швидкості. Однак ті оберти ще потрібно було десь набирати, бо тиск Німеччини не спадав, моментів у наших володіннях менше не ставало, і тим паче проблем у захисті. Фактично, до останнього перебували в підвішеному стані, але все ж таки не пропустили.
Натомість навіть забили зусиллями Довбика, що було б сенсацією та дуже великим головним болем для Ноєра, який припустився помилки ледь не в центральному колі, але вискочив настільки далеко, що тоді, коли Ярмоленко з відскоку виводив на порожні Артема, то в того просто не було шансів не опинитись за уявною лінією. Хоча той гол навряд чи б вважався відповідним тому, що ми бачили до цього на полі. Нічия — добре. Що там по Таурусах, пане Шольц?
Наступний товариський матч збірна Німеччина проведе в Менхенгладбасі проти Греції, тоді як Україна у Варшаві гостюватиме в Польщі.Німеччина — Україна 0:0
Німеччина: Ноєр — Кімміх, Та (Кох, 59), Антон, Міттельштедт — Андріх (Павлович, 71), Гросс — Мусіала (Беєр, 59), Гюдоган (Фюріх, 46), Вірц (Ундав, 46) — Гаверц (Мюллер, 58).
Україна: Трубін — Конопля (Тимчик, 80), Забарний, Сваток, Матвієнко — Шапаренко (Судаков, 73), Степаненко (Бражко, 64), Зінченко — Циганков (Ярмоленко, 64), Яремчук (Довбик, 73), Мудрик (Зубков, 64).