Україна поступилась Польщі за тиждень до старту Євро-2024

Відчуваєте атмосферу чемпіонату Європи-2024, що стрімкими темпами наближається до свого початку? Якщо досі ні, то квапимось повідомити, що до найбільш очікуваної події цього літа залишилось усього сім днів. Чи багато це для того, аби підготувати команду або хоча б остаточно визначитись із заявкою на турнір? Сергій Реброва та національна збірна України мали дати нам на це рішучу відповідь.

Тим паче, що товариська гра проти Польщі відбувалась ну дуже близько до нашої батьківщини. Національний стадіон у Варшаві імені Казімежа Гурського цього дня був переповнений ущент, бо " біло-червона" армада зачекалась на відповіді щодо готовності власної команди на тлі дуже важкого відбіркового раунду та численних скандалів у внутрішньому футболі. Вийшло так, що ми на цьому святі футболу були лише в якості гостей, нехай і дуже тепло зустрічали нас поляки.

Однак не на футбольному полі, бо ці стартові 16 хвилин нам краще якомога швидше забути. Повну ротацію стартового складу провів Ребров і це не могло не датись у знаки. Але щоб аж настільки — то ми навіть і уявити собі не могли. І тим паче, повірити в те, що в нас будуть колосальні проблеми під час стандартів у вигляді кутових із обох боків поля, було дуже складно.

Перший гол Україна пропустила дуже просто — Шиманські з правого флангу від кута поля подав на межу воротарського, Саламон якось виборов м’яч у Таловєрова, після чого відскок від нього замкнув Валюкевич. І вже незабаром у воротах Бущана побував і другий гол, коли спочатку Бондар щось вичудив замість блокування дуже дальнього удару Зелінські з лівого флангу, а голкіпер помилився, бо повірив у свого партнера.

І хто після цього ще пам’ятав, що матч для Польщі розпочинався чи не з найстрашнішої з можливих футбольних подій — травми одного з кандидатів на поїздку до Німеччини? Аркадіуш Мілік уже на другій хвилині невдало наступив на ногу під час спроби відбирання м’яча у Маліновського в центрі поля, після чого самотужки навіть поле залишити не зміг. Про Євро в контексті цього нападника ми вже навряд чи будемо говорити в подальшому.

Повертаючись до гри, Україна просто не мала іншого виходу, окрім як прокидатись, бо куди ще гірше? Як виявилось, гірше завжди може бути. На 30 хвилині Романчук, якому наша країна з особистих міркувань раптово опинилась поперек горла свого часу, замкнув навіс кутового з лівого флангу від Скураша, тоді як Зубков і не намагався його стримати від цього.

Коли ж рахунок став 0:3 проти нашої команди, то вона знову спробувала піти в атаку й була вже більш цікавою. З’явилась швидкість попереду, а поляки тим часом почали себе почувати аж занадто самовпевнено в грі надзвичайно високою лінією захисту. За це треба було карати й зрештою так воно й сталось на 42 хвилині, коли в два паси через ноги Сидорчука та Маліновського м’яч дійшов до Довбика від штрафного до штрафного, а той переграв Скорупські, який наче намагався наздогнати своїх партнерів десь біля центральної лінії.

У другому таймі треба було щось змінювати, і Ребров вигадав появу на полі Зінченка на лівому фланзі захисту, немов виклик самому Мікелю Артеті. За великим рахунком, концепція нашої гри від того змін не зазнала, та й не було в цьому потреби, адже поляки продовжували надмірно високо піднімати лінію захисту, тож варто було просто ловити їх на цьому. Інша справа — Україна не могла вийти з оборони до позиційної атаки ледь не чверть години, що в підсумку справляло гнітюче враження.

Момент із ударом Довбика — це все, що ми змогли з себе витиснути за цей період, після чого розпочалась чергова серія замін як у суперників, так і в нас. Тут ми побачили й Циганкова, і Мудрика, тож швидкості в атаці вмить стало більше. Михайло, до речі, кілька дуже непоганих передач розрізав на хід партнерам із глибини, але то Судаков свій момент змарнує, то Скорупські прочитає дії Ваната наприкінці гри.

Зрештою, двобій ми програли за рахунком на табло. А як щодо гри, то тут уже не все настільки однозначно. Україна за загальною динамікою була більш цікавою за "біло-червоних", але з проблемами позаду й не вибірковістю дій попереду розраховувати бодай на нічию ми не змогли. Тренерський штаб хотів отримати додаткову інформацію — він її отримав. Можливо, аж занадто багато.

Заключний матч підготовки до Євро-2024 збірна Польщі проведе вдома проти Туреччини, а Україна зіграє в гостях у Молдови.

Польща — Україна 3:1
Голи: Валюкевич, 11, Зелінські, 16, Романчук, 30 — Довбик, 42

Польща: Скорупські — Валюкевич (Берешинські, 61), Саламон, Ківьйор — Скураш, Зелінські (Левандовські, 61), Шиманські, Романчук (Модер, 60), Залевські (Пухач, 72) — Букса, Мілік (Урбанські, 5, Калузіньські, 61).

Україна: Бущан — Тимчик, Таловєров, Бондар, Миколенко (Зінченко, 46) — Маліновський (Михайліченко, 70), Сидорчук, Судаков (Шапаренко, 81) — Ярмоленко (Циганков, 69), Довбик (Ванат, 76), Зубков (Мудрик, 70).

Попередження: Тимчик, Маліновський, Таловєров