Польща — Україна. Наші оцінки

Другий товариський матч у червневому циклі підготовки до чемпіонату Європи-2024, і ми все так само без перемоги. Ба більше — програли географічним сусідам, за яких у наші ворота забивав дуже неоднозначний персонаж. Але це все — емоції від поразки, і якщо їх прибрати, то з чим ми залишимось? Не кинули грати за рахунку 0:3 — і це вже щось, бо завжди може бути гірше, про що ми дізнались на прикладі цього матчу. Подекуди виглядали навіть більш цілісними за суперників, що також треба відзначати. Інший позитивний момент — обійшлись без травм, бо як може бути інакше, продемонстрував Аркадіуш Мілік. І, звичайно, виконали тренерський план із здобуття футболістами ігрового досвіду. Заради ж цього ми приїхали до Варшави, чи не так?

За підсумками голосування за підтримки національного спонсора збірної України, бренда "Львівське", приз "Лев матчу" у грі проти Польщі отримав нападник нашої національної команди — Артем Довбик. Автор єдиного м’яча "синьо-жовтих" — рідкісного виключно приємного футбольного моменту цього вечора, як не крути. Форвард сумлінно виконував свою роботу тоді, коли на табло рахунок постійно збільшувався не на нашу користь і доля за це його винагородила. 76 хвилин на полі у Варшаві, а чи не більшість нашої гостроти за цей час була саме на рахунку Довбика.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на Національному стадіоні імені Казімежа Гурського у Варшаві (за 10-бальною шкалою).

Україна

Георгій Бущан — 5,0. Три пропущених м’ячі — із таким багажем воротарі навряд чи можуть розраховувати на схвальні відгуки за свою грою. І тут уже вболівальники можуть самі вирішувати долю тих епізодів та відсоток провини саме Бущана у підсумковому рахунку не на нашу користь. Але не треба залишати поза увагою ту кількість робити, яку Георгій робив поза цими прикрими епізодами. Так, подекуди не найбільш бездоганно, але суто "воротарські" моменти намагався розбирати, тоді як під час забитих поляками голів були певні додаткові фактори впливу.

Олександр Тимчик — 5,0. Сергій Ребров приїхав із командою перевіряти глибину резерву. І це стосується не тільки позиції правого захисника, а багатьох інших. Якщо ж говорити конкретно з приводу Тимчика, то Олександр цього разу не вразив. Надійності позаду не відчувалось, а підтримки швидкістю Ярмоленка в атаці — так і взагалі. Але ж для балансу цього вектору атаки друге — чи не найголовніше для нашої побудови. От і мали в підсумку проблеми як позаду, так і попереду. І ще один невикористаний рідкісний гольовий момент у першому таймі також не залишимо поза увагою.

Максим Таловєров (5,5) — Валерій Бондар (5,5) — 5,5. У центрі нашої оборони взагалі було суцільне поле для експериментів, і в підсумку з цієї зони фактично й прийшли три голи. Момент із дальнім пострілом Зелінські також додаємо сюди, бо що там намагався зробити Бондар — то вже до нього будуть запитання від тренерського штабу. Що ж до Таловєрова, то молодий гравець отримував чимало практики в Австрії в складі ЛАСКа наприкінці сезону, тож наші тренери мали бачення з приводу його гри. Жорстко, безкомпромісно, але не без помилок. Навіть тренер поляків одного разу намагався вибігти на поле після підкату Максима, бо той намагався вигризати.

Віталій Миколенко — 5,5. Наш лівий фланговий захисник мав пошкодження наприкінці клубного сезону, через що в нас був головний біль через зайві переживання. Але Миколенко поступово повертається й це дуже гарна новина. Але є й погана — Віталій помітно втратив у ігрових кондиціях, що було цілком прогнозовано за таких умов. За ходом гри були такі помилки, що Шон Дайч би точно розлютився. Але в Евертоні є варіанти для ротації, тоді як у нас… Так, цей досвід треба було пережити.

Руслан Маліновський — 6,5. Із приводу ігрових кондицій нашого центрального півзахисника також було багато запитань, бо в Дженоа Маліновський помітно не добирав дорогоцінних хвилин на полі. Але так одразу й не скажеш, що це позначилось на його здібностях. Кілька цікавих варіантів від Руслана ми побачили й до гольової передачі на Довбика. 70 хвилин на полі цього разу — Ребров побачив достатньо й навряд чи залишився незадоволеним.

Георгій Судаков — 6,5. Стан здоров’я одного з провідних футболістів нашого чемпіонату — це те, що бентежить останніми тижнями. Трохи часу в грі проти Німеччини, 81 хвилина у Варшаві — Судакову дають пограти й, за великим рахунком, він витримує ці навантаження відносно впевнено. Інша справа, що тягнути на собі гру, як це робив Георгій у Шахтарі цього сезону, у збірні ніхто не дозволить. І, можливо, на цьому етапі це й добре, бо всі ці хитрі задуми та тонкі передачі в Судакова цього разу не проходили. Відновлення триває, якщо коротко.

Сергій Сидорчук — 6,0. У збірної для глибини має бути три опорники на Євро (але бажано, щоб не одночасно на полі, як було одного разу у Франції), тож Сидорчука треба було також перевірити в бою. Тим паче, у поляків також усе в порядку з виконавцями в цій зоні, тож було над чим попрацювати. Чи запам’ятався цього вечора Сергій чимось особливим? На нашу думку — ні. Боротьбу нав’язував, але ж усі бачили, із яких зон летіла більшість дальніх ударів від суперників, тож без питань до опорників не обійтись.

Андрій Ярмоленко — 5,5. Нам навіть немає, чого додати, окрім того, що було вже проговорено після Німеччини — до зіркового ветерана збірної будуть виникати запитання рівно до того моменту, як він відзначатиметься результативною дією. Цього разу подібного не відбулось, тож усі вболівальники знову незадоволені грою Ярмоленка. Та й він сам навряд чи може бути собою задоволений, бо за 70 хвилин додати якості нашій атаці так і не вдалось.

Артем Довбик — 7,0.

Олександр Зубков — 5,5. Позиція зліва в атаці. Для Зубкова це виклик, але що поробиш, якщо на рідному боці поля в нашої команди хоч ротація присутня, тож доводиться закривати проблемні місця. І не можна було сказати, що Олександр робив щось таке, що не притаманно йому зразка матчів у складі Шахтаря. Інша справа, що виходило геть не все, або, якщо вже говорити більш конкретно, мало що виходило. Навіть із тим самим Судаковим взаємодію налагодити не вдалось, хоча, здавалося б, одноклубники.

Олександр Зінченко — 6,0. Заміна поперерві від Реброва була цікавою, бо це був свого роду виклик Артеті, мовляв дивись, як треба. Але в Зінченка все одно цього разу була не така сама роль, як у Арсеналі, і хоч якось позначати свій вплив попереду він почав тільки після чергової ротації в нашому складі, яка перевела його ще ближче до атаки. А серед іншого — утрачав суперників із поля зору, подекуди помилявся, одного разу міг навіть забити. Проте все це ми й у Арсеналі бачили.

Михайло Мудрик — 6,5. Із таким стилем оборони, як грали суперники в три центральних, то, із точки зору результату, із стартовим складом ми не вгадали. Бо пару-трійку закидань на Мудрика в першому таймі, і рахунок міг би бути таким самим, але в протилежний бік. Але все то лише наші фантазії, тоді як у Реброва в планах було просто не залишити Михайла без ігрової практики. 20 із лишком хвилин — не багато, але й не мало водночас. Мудрик пробував загострювати й дві передачі для Ваната в нього вийшли дуже непоганими, але щось треба робити з ударами в грі, а не тільки на тренуваннях.

Богдан Михайліченко — 6,0. Один із непоганих пасів Мудрика, до речі, зіпсував саме лівий захисник збірної. Але це можемо списати на загальний сумбур у нашій атаці наприкінці гри, коли всім дуже хотілось забити, але конкретиці це завадило. Михайліченко виключенням не став, бо ледь не постійно перебував у фазі атаки, однак жодна з його передач так і не дійшла до завершення.

Віктор Циганков — 6,0. Із правим флангом атаки в нас справа цього вечора якось не пішла, тож поява Циганкова цієї проблеми не вирішила. Віктор одразу спробував позначити "жиронську" зв’язку Довбиком — але марно, після чого ми більше тяжіли до протилежного боку поля в атаці.

Владислав Ванат, Микола Шапаренко — ротацію із залученням гравців Динамо Київ можна вважати пізньою, але не запізнілою. Шапаренко додавав темпу в центрі — там, де Судакова вже не вистачало, тоді як Ванат, за великим рахунком, продуктивно відпрацював на вістрі. Одного разу міг асистувати тому ж Судакову, а потім міг би й на пенальті розраховувати, якби ноги були трохи спритнішим за Скорупські. Непогано, як для 15 з ґаком хвилин на полі.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.