Відкриття та розчарування Євро-2024: від Ямаля до "румунського Ватерлоо"
Настав час підвести певні підсумки чемпіонату Європу-2024, що завершився в Німеччині, разом з автором Football.ua Владом Жиряковим.
26 July, 12:00
Євро-2024: чемпіонат Європи з футболу
Завершився чемпіонат Європи-2024, який проходив на теренах Німеччини. Це був дійсно яскравий, своєрідний турнір, який запам'ятається не тільки приголомшливою Іспанією та безліччю нових рекордів, але й безстрашною збірною Грузії, емоційною Туреччиною, останнім матчем в кар'єрі Тоні Крооса, великою кількістю "автоголів", фантастичними вболівальниками (звісно окрім сербських "animals"), "румунською катастрофою" та багатьом іншим.
На цьому Євро вболівальники могли побачити все, що тільки душа забажає. Потрібен був екшн з драматичною кінцівкою? До вашої уваги матч Туреччина — Грузія. Справжні емоції? Сльози Роналду та Пепе, які нікого не залишили осторонь. Неоднозначні суддівські рішення? Ентоні Тейлор та Фелікс Цваєр "не підвели". Неймовірні природні явища? Ласкаво просимо до Дортмунду на матч Данія — Німеччина. Сенсаційний бомбардир? 136-річний містер "Автогол" шикарно справився з цим питанням.
Цей список можна продовжувати дуже довго, але у нашій статті, ми б хотіли в першу чергу виокремити головні відкриття та розчарування минулого Євро-2024. Почнемо з хорошого.
Відкриття Євро-2024
1. Сенсаційна збірна Грузії
Національна команда Грузії потрапила на дебютний для себе великий міжнародний турнір через плей-офф, завдяки результатам у Лізі Націй, до цього проваливши кваліфікацію на Євро-2024, посівши передостаннє місце у відбірковій групі A. У вирішальному матчі за право участі на континентальній першості команда Віллі Саньйоля в серії пенальті перемогла Грецію (0:0, по пен. 4:2). Сам вихід грузинів на чемпіонат Європи всіма розцінювався, як вже величезне досягнення, тому від Сакартвело на полях Німеччини особливо нічого не очікували, навіть всередині кавказької країни. Але грузинські футболісти не погодилися з роллю туристів на цьому футбольному святі і продемонстрували всім нам неймовірний перформанс.
Швидконогі, технічні та завзяті гравці збірної Грузії відіграли в Німеччині сміливо та самовіддано від початку і до кінця. Було видно, що футболісти дійсно б'ються за свою країну та вболівальників. Навіть поразка від Туреччини в першому турі Євро-2024 залишила добре враження. Згадайте, які два вбивчі моменти наприкінці зустрічі мали підопічні Саньйоля і вам відразу стане зрозуміло, що не все так однозначно було у тому матчі, як може здатися дивлячись на підсумковий рахунок гри (1:3). Потім був нічийний результат з Чехією (1:1), ім'я якому Георгій Мамардашвілі.
Перемога над Португалією в третьому матчі групового раунду чемпіонату Європи-2024 стала для Грузії історичною: два м'ячі, забиті Кварацхелією та Мікаутадзе, вивели дебютантів Євро в 1/8 фіналу. Те, що відбувалося на вулицях Тбілісі та Батумі після фінального свистка матчу з португальцями, мабуть можна порівняти лише зі святом 9-го квітня — Днем незалежності Грузії .
У 1/8 фіналу грузинській колектив теж не розгубився — билися з майбутніми чемпіонами Європи Іспанією з усіх сил і спочатку навіть вели в рахунку, але в підсумку програли (1:4), як згодом виявилося ідеальній команді Де ла Фуенте.
Нове покоління грузинських футболістів продемонструвало, що вони дуже сильні, з хорошою перспективою у майбутньому. Вінгер Наполі Хвіча Кварацхелія — головної зірка команди, але в Грузії вистачає й інших висококласних гравців. За перші три матчі Євро воротар Георгій Мамардашвілі зробив 21 сейв, повторивши рекорд 20-річної давності у виконані латвійця Олександра Колінько. У півзахисті відзначимо непоступливого Георгій Кочорашвілі та швидкісних Чакветадзе і Давіташвілі, а в атаці новоспеченого нападника Ліона Жоржа Мікаутадзе, який до речі народився у Франції.
Безперечно, збірна Грузії — головне відкриття чемпіонату Європи-2024.
2. "Школяр" Ямал
Коли згадуєш Ламіна Ямаля, відразу постає питання: "А що ти робив в свої 16 років?". Наприклад, автор цієї статті грав у чемпіонаті ДЮФЛУ та робив вигляд, що намагається зрозуміти різницю між теоремами Евкліда та Ферма. Що намагається зрозуміти вінгер Барселони, ми сказати не можемо, але його результативна передача в фіналі чемпіонату Європи-2024 багато про що говорить.
Ламін Ямал — нова зірка збірної Іспанії. Команди, яка стала чемпіоном Європи. Він вже увійшов в історію, ставши наймолодшим дебютантом в історії Євро: у матчі з Хорватією Ямал вийшов на поле у віці 16 років та 338 днів. Того вечора він оформив першу з підсумкових чотирьох гольових передач на турнірі. В півфіналі Євро проти Франції Ламін вперше забив на континентальній першості, ставши наймолодшим автором гола в історії чемпіонатів Європи — 16 років та 362 дні. І якої "маститої породи" був той забитий м'яч. Такі голи можуть забивати лише видатні майстри.
Ямал в такому дитячому віці взяв на себе роль одного з лідерів "Фурії Рохи" під час одного з найголовніших турнірів для кожного європейського футболіста і справився з нею на всі 100%. Гол (надважливий забитий м'яч у ворота збірної Франції за рахунку 1:0 на користь "Ле Бле") та чотири результативні передачі у семи матчах, і в підсумку звання найкращого асистента та молодого гравця чемпіонату Європи у Німеччині. Фантастичний показник, особливо, якщо не забувати, що мова йде про 17-річного хлопчика (17 років Ямалу виповнилося за день до фіналу Євро-2024 — прим.).
І як в цьому контексті не пригадати фотографію, що стала вже вірусною. Звичайно ми про так званий "дотик Бога" Ліонеля Мессі до п'ятимісячного немовля, який у 17 років стає справжнім наступником аргентинського ідола в Барселоні.
3. Де ла Фуенте та його збірна Іспанії
Чинний головний тренер збірної Іспанії Луїс де ла Фуенте до того, як очолити "Фурію Роху" ніколи "зірок з неба не хапав". Черговий продукт академії Атлетіка з Більбао в якості футболіста пограв на високому рівні не тільки за баскський клуб, але й у складі андалусійської Севільї у період з 1978 по 1993 роки. Але великої слави не знайшов, будучи гравцем ротації протягом всієї футбольної кар'єри. При цьому у складі "Басків" двічі ставав чемпіоном Іспанії та одного разу вигравав Кубок Короля.
В якості футбольного тренера практично весь час працював з молодими футболістами. Спочатку очолював другу команду Атлетіка, а з 2013 року працював зі збірними Іспанії U-19 та U-21. Був в нього невеличкий досвід роботи з дорослими командами з яких виділити можна лише співпрацю з Алавесом. З цим баскським клубом Де ла Фуенте відпрацював лише три місяці після чого його було звільнено за погані результати команди.
Саме в системі національних збірних Іспанії різного віку 63-річний фахівець розкрився на повну. Зі збірними U-19 та U-21 Де ла Фуенте вигравав юніорський та молодіжний чемпіонат Європи, після чого наприкінці 2022 року очолив головну команду своєї країни. Саме на цій посаді Луїс заявив про себе на весь футбольний світ, знайшовши свою зірочку на футбольному небосхилі.
В червні 2023 року збірна Іспанії під керівництвом Де ла Фуенте виграє Лігу Націй — перший на той час трофей "Фурії Рохи" за останні 11 років. А вже у липні 2024, іспанці стають найсильнішою національною командою "Старого Світу", вигравши всі матчі Євро-2024, що є абсолютно неперевершеним рекордом. Зазначимо, що іспанець став першим тренером в історії футболу, який вигравав чемпіонати Європи з командами U-19, U-21 та дорослою збірною.
Тим балансом між так званою "тікі-такою" та швидкою, акцентованою грою "на м'ячі", який відтворив керманич іспанської збірної, можна тільки захоплюватися та насолоджуватися. Теж саме стосується і атмосфери всередині колективу. З першого і до останнього матчу врізалася в очі єдність команди, її бойовий дух, прагнення битися за себе та за свого партнера на футбольному полі. Там де Іспанії треба було грати в позиційний футбол, вони це робили бездоганно, а в тих відрізках гри під час, яких ситуація вимагала спрощення ігрового концепту — іспанці без зайвих питань та проблем робили це і в підсумку більш ніж заслужено завоювали кубок Анрі Делано.
Не зайвим буде згадати і деяких окремих футболістів цієї збірної. Так, Ламін Ямал головне відкриття цього чемпіонату Європи, а мабуть головна зірка команди Родрі — найкращий гравець турніру. Але не відзначити величезний внесок в успіх Іспанії таких гравців, як Дані Ольмо та Фабіана Руїса буде максимально неправильно з нашого боку.
Півзахисник німецького РБ Лейпциг розпочинав Євро-2024, як беззаперечний гравець запасу і тільки після травми Педрі у матчі 1/4 фіналу з Німеччиною, стало зрозуміло, що Ольмо відтепер гравець стартової одинадцятки. За весь турнір він лише тричі виходив на поле з перших хвилин, загалом провівши шість матчів. При цьому на його рахунку три забиті м'ячі та дві результативні передачі, і тут дійсно можуть виникнути питання до людей, які віддали нагороду найкращого гравця континентальної першості Родрі, тому що Дані точно не поступався своєму співвітчизнику у впливі на гру команди, особливо коли мова йде про вирішальні матчі.
Теж саме стосується і Фабіана Руїса. Центрхав французького ПСЖ провів неоднозначний сезон на клубному рівні та й загалом протягом всієї кар'єри не відзначався якоюсь приголомшливою грою. Фабіан безсумнівно гравець високої якості, інакше він би не грав у Наполі та ПСЖ, але той позамежний рівень, який він стабільно демонстрував на футбольних полях Німеччини з червня по липень 2024 року мало, хто від нього очікував. Два голи та дві результативні передачі у шести матчах Євро-2024. 90% точних передач, 24 паси в ключові зони, 49 передач в зону атаки та 24 повернень володіння м'яча — свідчать нам про космічний рівень гри центрального півзахисника збірної Іспанії.
Якщо подивитися "правді в очі", хто з нас, простих вболівальників міг реально очікувати такої шикарної гри від Ольмо і Руїса та й загалом збірної Іспанії, кістяк якої складали здебільшого гравці баскських Атлетіка та Реал Сосьєдад (Атлетік посів п'яте місце у Ла Лізі, а Сосьєдад відповідно шосте за підсумками сезону-2023/24)? З цих клубів в остаточній заявці Іспанії було вісім футболістів.
Тим не менш серед всіх учасників чемпіонату Європи-2024 найзмістовніший та найвидовищніший футбол показала саме Іспанія.
Розчарування Євро-2024
1. Збірна Англії
Парадоксально, але розчаруванням чемпіонату Європи в Німеччині стала гра фіналіста турніру збірної Англії. У "Трьох левів" підібралося блискуче покоління футболістів. Якщо подивитися на склади всіх учасників турніру, підбору гравців англійців немає рівних, крім мабуть збірної Франції. Проте Гарет Саутгейт, маючи в своєму розпорядженні купу креативних, творчих виконавців, вирішив зробити акцент на прагматичному та обережному футболі.
На груповому етапі, було враження, що Англія демонструє не більше половини від своїх реальних спроможностей. Намучившись у поєдинках із Сербією, Данією та Словенією, "Три леви" посіли перше місце в квартеті С з п'ятьма очками та лише двома забитими голами. Більшість футбольних вболівальників та експертів розраховували побачити у плей-офф більш змістовну та домінуючу команду, натомість вони ледь не вилетіли вже в 1/8 фіналу від Словаччини, врятувавшись від ганьби на останніх секундах основного часу завдяки фантастичному пострілу "ножицями" Джуда Беллінгема.
Щоб всім був зрозумілий рівень гри збірної Англії, треба нагадати, що гольовий удар Беллінгема був першим у площину воріт Мартіна Дубравки у тій зустрічі. Стався він на 90+5 хвилині. В овертаймі, опираючись на психологічну перевагу над суперником, англійці зуміли здобути перемогу над шокованим колективом Ческо Кальцони, але до рівня гри залишилося дуже багато запитань. З яскравою Швейцарією команда Саутгейта знову не вразила, пропустивши першою, але, як і зі Словаччиною за рахунок на цей раз індивідуальної майстерності Букайо Сака встановила паритет, протримавшись до серії пенальті, в якій єдиний "сейв" Джордана Пікфорда вивів Англію у 1/2 фіналу.
Півфінальний матч з Нідерландами, особливо перший тайм у виконані "родоначальників футболу" був досить непоганим, враховуючи той футбол, який демонстрували підопічні Саутгейта раніше. Щоправда, у фіналі дива не сталося і перемогу здобула дійсно сильніша команда. Команда, яка грала у футбол, а не страждала на футбольному полі.
Так, можна виділити характер команди Саутгейта. Англія на Євро-2024 пропускала першою у всіх трьох матчах плей-офф, при цьому неодмінно відігравалася та проходила до наступної стадії змагань. Але в сучасному футболі на одному характері та індивідуальній майстерності вигравати трофеї та демонструвати якісний рівень побудови гри вкрай важко.
Цікаво, де б була збірна Англії в разі потрапляння до протилежної "сітки" плей-офф чемпіонату Європи-2024?
2. Гаррі Кейн та його "прокляття"
Капітан збірної Англії знову залишився без трофею, хоча в черговий раз був до нього дуже близьким. Скоро Кейну виповниться 31. Фактично більша частина кар'єри позаду, за цей час в його житті було достатньо фіналів, але, йому так і не судилося виграти бодай один титул. Влітку 2023 року, Гаррі перейшов до гегемона німецького футболу — Баварії, з якою, здавалося б, він точно почне штампувати золоті медалі та кубки, але саме сезон-2023/24 вийшов найгіршим для мюнхенського клубу за багато років — жодного трофею та ганебне третє місце у Бундеслізі.
Очікувалося, що зі збірною на Євро-2024 може бути набагато краще, ніж у клубі. Перед стартом чемпіонату Європи багато футбольних спеціалістів називали Англію чи не головним фаворитом турніру. Молоді гравці на кшталт Джуда Беллінгема, Філа Фодена та Букайо Сака перетворилися на справжніх зірок та лідерів провідних європейських клубів. Сам Кейн провів черговий потужний сезон на індивідуальному рівні. Тож англійці підходили до континентальної першості з дуже солідним підбором виконавців та серйозною мотивацією виграти врешті решт перший великий титул з часів перемоги на домашньому чемпіонаті світу-1966.
Але і зі збірною Кейна спіткала невдача. Другий чемпіонат Європи поспіль Англія зупиняється за крок від довгоочікуваної перемоги на Мейджері. Англійські вболівальники навіть вже почали говорити про прокляття Гаррі Кейна: нібито саме він приносить команді невдачу, і варто тільки відчепити зіркового нападника зі складу, як збірна нарешті візьме титул... Звісно все це лірика, в якої немає здорового глузду, але факт залишається фактом — збірна Англії разом з Кейном знову програла фінал.
Індивідуальний виступ Кейна на цьому Євро теж не можна назвати зразковим. Так, він став найкращим бомбардиром турніру, але з купою інших футболістів. Так, Гаррі забивав голи, які в підсумку приносили перемоги його команді, при цьому все одно після кожного матчу англійської збірної залишалося відчуття, що капітан "Трьох левів" може зробити набагато більше. І в цьому контексті, не буде зайвим в черговий раз покритикувати... Гарета Саутгейта.
Збірну Англії можна порівняти із дорогим спорткаром, який має здатність швидко розганятися, але водій (в нашому випадку — Гарет Саутгейт) рідко використовує її за призначенням, вважаючи за краще їхати на зниженій передачі та возити картоплю зі свого городу.
Ви звернули увагу, яким чином використовував Саутгейт свою найнебезпечнішу зброю — Гаррі Кейна — в карному майданчику суперників англійців? Практично ніяк. Коли Англія грала з м'ячем у фінальній третині, здебільшого у зоні завершення були умовно всі, окрім самого центрфорварда команди. І це не ситуативний епізод, а закономірність. Кейн неодноразово при Саутгейті грав так би мовити відтягнутого нападника і в певних матчах це приносило результат, як наприклад у матчі кваліфікації зі збірною України (1:1), коли Гаррі відтягнувшись в глибину, віддав розкішну гольову передачу на Кайла Вокера. Але це взагалі не працювало на Євро-2024.
Звичайно, можна розповідати про те, що своїми рухами 31-річний англієць створював вільні зони, "коридори" і простір між лініями та за спинами захисників суперників. Однак, якщо з цього і був якийсь вплив на гру збірної Англії, то явно недостатній, щоб на це окремо звертати увагу. Одна справа коли твоя команда обмежена в гравцях, які здатні з глибина доставити м'яч в фінальну третину — зону завершення, зв'язати між собою середню лінію з атакувальною ланкою і тобі просто приходиться чимось жертвувати, і зовсім інша справа коли в твоєму розпорядженні є такі виконавці, як Фоден, Сака, Райс, той же Мейну, футболісти з чудовим баченням поля та вмінням однією передачею відрізати відразу групу гравців суперника, але ти все одно використовуєш справжнього "кілера" штрафного майданчику, там, де його "вбивча зброя" перетворюється на водяний пістолетик.
За сім матчів на Євро-2024 Гаррі Кейн забив три голи і всі в межах 11 метрів від воріт протиборчої сторони, проте за весь турнір в нього лише п'ять ривків в зону атаки та один (!) прохід в карний майданчик суперників. Красномовна статистика.
3. Гра збірної Франції та Мбаппе
Приблизно в тому ж ключі, що і збірна Англії виступила національна команда Франції. Обережний Дідьє Дешам надавав перевагу тому ж самому прагматизму та мінімізації ризику, що й Гарет Саутгейт. До півфіналу Євро-2024 в активі "Ле Бле" не було жодного забитого голу з гри — два автоголи та один пенальті реалізований Мбаппе. Враховуючи потужний підбір гравців французької збірної постає питання: "Навіщо настільки зменшувати атакувальний потенціал команди?".
Зрозуміло, що цього питання не було б у випадку перемоги колективу Дешама на чемпіонаті Європи у Німеччині. Але ж цієї звитяги не сталося, тож і результат можна впевнено називати провальним. Тим паче результат з настільки боягузливою грою. Така побудова гри від 55-річного фахівця — це страх перед пропущеним голом? Чи це невміння налаштувати атакувальну гру своєї команди? Ми не знаємо. В чому весь футбольний світ впевнений, так це в рівні та можливостях гравців збірної Франції грати в набагато домінуючий та яскравий футбол і вигравати титули в такому стилі. Збірна Іспанії тому виразний приклад.
Підсумовуючи шлях збірної Франції на турнірі, півфінал для неї — радше комплімент, ніж заслужений результат.
Також, набагато більшого чекали і від лідера "Триколірних" Кіліана Мбаппе, який здавалося після довгоочікуваного переходу у мадридський Реал підходить до континентальної першості в позитивному психологічному стані. Але для Кіліан все пішло шкереберть з самого початку турніру. Він зламав ніс у першому матчі з Австрією (1:0), наступну гру з Нідерландами (0:0) вимушений був пропустити і до кінця Євро грав в захисній масці, яка з його слів дуже заважала йому демонструвати свій надзвичайний рівень.
У підсумку Кіліан зумів провести лише один гол із пенальті у ворота Польщі (1:1) та віддати дві результативні передачі. Погодьтеся, не такого індивідуального результату очікуєш від гравця, який на крайніх двох чемпіонатах світу забив за збірну Франції 12 голів (до рекорду Міро Клозе залишилося лише чотири забиті м'ячі — ред.). Сам Мбаппе не став шукати виправдань і назвав турнір провальним для себе.
До речі, у Кіліана Мбаппе на чемпіонатах Європи в яких він приймав участь загалом лише один забитий м'яч. Що відбувається з новачком Реала під час Євро, знає мабуть лише одна людина...
4. Матч Україна — Румунія
Напередодні старту збірної України на Євро-2024, національна команда Румунії всіма розглядалася, як явний аутсайдер групи E. І не тільки всередині нашої країни. Легенда донецького Шахтаря румун Разван Рац напередодні чемпіонату Європи сказав наступні слова: "Ми повинні бути реалістами. Треба розуміти, що у нас важка група. Теоретично Словаччина та Україна кращі команди, ніж наша. Бельгія та Україна повинні вийти з групи, але шанси у нас є, тому що всі команди починають з нуля". Якщо подивитися на склад румунів, то дійсно все для них виглядало сумно. Здебільшого гравці з чемпіонатів Близького Сходу, італійської Серії Б та місцевого чемпіонату. Виокремити можна лише центрального захисника Раду Дрегушина з лондонського Тоттенгема, але він і близько не є основним гравцем в команді Анге Постекоглу. Проте це лише "на папері", а у футбол грають на траві.
Здавалося, головним нашим конкурентом на груповому етапі буде збірна Словаччини, яка має у своєму розпорядженні топових гравців на кшталт опорника Наполі Станіслава Лоботки та захисника ПСЖ Мілана Шкріньяра. До того ж в команді є декілька дуже впливових гравців з досвідом гри на найвищому рівні — Куцка, Ганцко, Дуда, Пекарік, Дубравка. Але сталося не так, як гадалося.
Стартовий матч на Чемпіонаті Європи в Німеччині повинен був стати для "Синьо-жовтих" відправною точкою до виходу у наступну стадію турніру — 1/8 фіналу. В підсумку для нас все обернулося катастрофою, як для Наполеона I битва під Ватерлоо, після якої він сказав історичні слова: "Зупинитися можна під час підйому, але не під час падіння". Падіння збірної України на Євро-2024 почалося саме в матчі з Румунією, зрештою зупинити яке вже ніхто не міг.
Треба зауважити, що перші "дзвіночки" цього колапсу виникли ще у березні під час зустрічей з Боснією і Герцеговиною (2:1) та Ісландією (2:1) в матчах за право участі у фінальній частині Євро-2024. Вирвані перемоги "на жилах" при досить посередній грі натякали на можливий провал України на футбольних полях Німеччини, але всі ми вирішили ці матчі швидко забути або робити вигляд, що їх і не було.
Програла збірна України Румунії? Ні. Українські футболісти в першу чергу поступилися самі собі, і це відчувалося по ходу звітної зустрічі. Результат у матчах з національними командами Словаччини та Бельгії тому додаткове підтвердження. З румунами українська команда виходила самовпевненою, дивлячись на свого суперника з висоти лондонських Челсі та Арсеналу, мадридського Реалу та "цінників" у 60 мільйонів євро. Однак у сучасному футболі виграють не окремі прізвища, а команда. Організована, дисциплінована, знаюча свої слабкі та сильні сторони КОМАНДА. 17-го червня у Мюнхені був лише один такий колектив. На жаль це були не ми.
Саме поразка у першому турі чемпіонату Європи-2024 від Румунії (0:3) в підсумку залишила нас за бортом плей-офф континентальної першості. Програш дуже болючий, і з урахуванням зовсім інших результатів в подальших матчах проти Словаччини (2:1) та Бельгії (0:0), і якщо враховувати настільки безвольну гру у виконанні наших футболістів. Перед кожним матчем гравці збірної України люблять казати, що вони грають за свою країну та захисників нашої Нації. Якби Сили Оборони України так само, як і наша національна команда у матчі з румунами "билися" за Батьківщину, в нас би зараз над Києвом майоріла кацапська ганчірка.
Матч, який хочеться якомога швидше забути, але пам'ятатимеш його ще дуже довго.