Ворскла. Перезавантаження

Наразі в українському футбольному чемпіонаті пауза, тож маємо можливість порозмірковувати над однією із головних несподіванок стартового відрізку УПЛ, а саме провальним стартом полтавської Ворскли.

Оптимістичні прогнози

Не секрет, що перед початком цього сезону, багато футбольних фахівців і простих вболівальників пророкували клубу з Полтави боротьбу за найвищі місця. Ворсклян називали одним з найголовніших претендентів на бронзові медалі. Як правило, аргументували це тим, що Ворскла зберегла в своєму складі всіх українських лідерів колективу (Різник, Степанюк, Скляр, Челядін, Пердута, Чеснаков та ін.).

Оптимізму полтавським вболівальникам додавав також той факт, що клуб не лише не стиснув свій бюджет з початком бойових дій в Україні, а й навпаки, виявився єдиним в УПЛ, що суттєво збільшив його. Ну і звичайно нікого не зміг залишити байдужим прихід у Ворсклу відомого і доволі успішного фахівця з досвідом роботи в німецькій Бундеслізі — Віктора Скрипника. Хоча доцільність рокіровки "бременських сердець" до цього часу багатьма сприймається доволі суперечливо, особливо на фоні невдалих результатів полтавської команди.

Стартові матчі та їх результати

Перша гра Скрипника на чолі Ворскли лише закріпила оптимістичні прогнози — команда у Швеції переграла місцевий АІК, якому до гри всі віддавали перевагу, орієнтуючись на їх більш високий рівень ігрового тонусу (шведська першість вже стартувала, в той час, як Ворскла не грала офіційні матчі на протязі 7-ми місяців) та наявність у складі відомих гравців з досвідом гри в топ-чемпіонатах, нехай їх кращі часи були вже позаду.

До всього цього, полтавці показали яскравий, атакувальний футбол, а переможний м'яч Артема Челядіна потрапив у всі європеські хайлайти, як один з найкрасивіших. Повторну гру з АІКом також не можна назвати провалом — команда мінімально поступилася в основний час, а вибула з турніру лише завдяки голу-фантому, спірно зарахованному сербським арбітром.

А от далі для клубу з "духовної" столиці України почався суцільний жах... Команда повністю провалила перший тайм стартової зустрічі чемпіонату проти луганської Зорі. Як наслідок — 3 пропущені м'ячі вже до 53 хвилини гри. Хоч у другому таймі ворскляни виглядали краще, створили велику кількість моментів, але нічого вже змінити не змогли — поразка 1-3.

У грі проти Вересу колектив Скриника вже на протязі обох таймів виглядав цікавіше суперника, перемагав 1-0 до 81-хв. Далі трапилось щось не зрозуміле і полтавці не лише втратили перемогу, а й примудрилися програти, пропустивши м'яч на 96-хв! Щось подібне трапилось і в наступній зустрічі з Металістом-1925, хоча сам сценарій того поєдинку був зовсім іншим. Тобто Ворскла "спромоглася" програти дві гри підряд, пропускаючи буквально на останніх секундах!

Що це — незігранність чи банальна відсутність концентрації, не зміг пояснити навіть сам Віктор Скрипник. У 4-му турі, у грі проти Олександрії, ворскляни вже не пропускали в свої ворота, але й самі не змогли забити жовто-чорній команді, потрапивши в перекладину та стійку воріт Білика на протязі данного поєдинку. Підсумок після 4-х зіграних турів — 1 набраний бал та останнє місце в турнірній таблиці.

Причини стартових невдач. Кадрова ситуація в команді. Трансферна компанія

Але давайте проаналізуємо, чи насправді все так погано у зелено-білих? Якщо розглядати ситуацію у розрізі передстартових прогнозів та отриманих результатів, то однозначно, так. Якщо ж проаналізувати гру команди, то скоріше ні.

Ворскла демонструє доволі динамічний, атакувальний футбол з характерною для Скрипника грою в "ромб", що і відображає показник XG — полтавський колектив є лідером УПЛ після 4-х зіграних турів за кількістю створених гольових моментів. Парадоксально, так? Особливо з точки зору місця, яке посідає команда в турнірній таблиці. В даній ситуації, мабуть, доцільно говорити про невезіння. Дві програні на останніх секундах гри, потрапляння у стійки/перекладини, не забитий пенальті — все це лише підтверджує фактор невезіння біло-зелених. Футболісти — забобонні люди, тому для вболівальників ворсклян важливо щоб команда не опинилась у психологічній ямі. А це також прямий обов'язок головного тренера.

Звичайно не можна обійти той факт, що Скрипник будує команду фактично з нуля. Хоча заради справедливості слід визнати, що цей процес відбувається в багатьох українських клубах. До прикладу, у Максимова лідерами колективу були Олів'є Тіль, Давід Пуцлін, Ібрагім Кане, Наджиб Якубу, Лукас Рангел та Йонас Тамм. Підсилював гру команди, виходячи на заміну перспективний іспано-англієць Амількар Коджові. Ці гравці пішли з початком війни. В команді були порушені награні зв' язки абсолютно у всіх фазах гри — від нападу до захисту. І хоча полтавці дуже якісно попрацювали над посиленням складу (загалом більше них у це трансфере вікно витратились лише Шахтар та Динамо) і підписали загалом 11 нових гравців, все ж потрібен час щоб їх інтегрувати в команду.

Більша частина придбань — іноземці, а їм, як відомо, потрібно більше часу, щоб заграти в не знайомій для них країні. Окремо слід виокремити підписання досвідченого Дениса Олійника, креативного Владлена Юрченка та нашого "іспанця" Василя Кравця, за якого, по чуткам, Ворскла конкурувала з Шахтарем. Доволі перспективно виглядає прихід лідерів албанської Тирани Таулянта Сефері, Ардіта Толі та Енура Тотре. Зі старту вписалися в модель гри команди бразильці Марлісон (відомий нам за виступами за Металіст-1925) та правий латераль Феліпе. Іншим новим гравцям (Габріель Назаріо, Андрій Кравчук, Юрій Козиренко) ще потрібен час на адаптацію.

З українськими "старожилами" Ворскли також було не все так однозначно. Провідний нападник Руслан Степанюк лише нещодавно відновився від тяжкого перелому ноги. Те саме можна сказати і про лідера півзахисту Олександра Скляра, який долучився до повноцінних тренувань з основою лише декілька тижнів тому. Інші українські гравці (Чеснаков, Яворський, Челядін, Кравчук Д) не відігравали такої значної ролі, тому їх присутність чи відсутність суттєво не впливала на гру команди. В повному порядку перед новим сезоном перебували хіба що воротар Дмитро Різник та правий захисник Ігор Пердута.

Висновки. Необхідність перезавантаження

Кажуть, Скрипнику дали можливість самому підбирати нових гравців, тому він буде відповідати в першу чергу у разі, якщо результати команди не покращаться. Слід пригадати, що останні свої сезони в Зорі Скрипник також починав невдало, розганяючи двигун свого механізму на повну потужність десь приблизно з жовтня. Контракт із ним підписаний на 3 роки і, здається, керівництво Ворскли готове чекати, висловлюючи повну підтримку своєму головному тренеру.

Незважаючи на погані результати, гра у команди все ж таки є, що дає надію вболівальникам Ворскли на покращення ситуації. Полтавському колективу важливо скористатись міжнародною перервою між турами і спробувати перезавантажити команду, зняти психологічний тягар. Адже проблема, судячи з усього, криється не в кадровому чи фінансовому питанні, не у відсутності поставленої гри (хоча в цьому напрямку потрібно ще багато працювати), а якраз у психології.

Підсумовуючи все вищезгадане, чомусь здається, що такий кваліфікований і досвідчений фахівець, як Віктор Скрипник, здолає усі негаразди, а ми побачимо команду, здатну боротися за найвищі місця в українському чемпіонаті. Принаймні дуже хочеться, щоб в ці тяжкі часи українці тішились високим рівнем конкуренції в УПЛ та цікавим футболом наших команд. А це, в свою чергу, надихає на перемоги на всіх інших напрямках!

Читач Football.ua Олександр Кудінов