Як українська бригада впоралася із матчем Марсель — Брайтон
Марсель — Брайтон — чи не найтоповіший матч, на якому працювали наші арбітри за багато останніх років. Може, навіть за кілька десятиліть. Хто дивився гру — не дасть збрехати: за ураганним темпом, рівнем майстерності, фантастичною атмосферою заповненого Велодрому це був поєдинок дуже високого рівня. Не будемо говорити “рівня Ліги чемпіонів”, хоча обидві команди за рік цілком можуть там опинитися.
Насправді, коли команди виходять грати, а не ламати один одного, сперечатися, симулювати, то арбітрам однозначно набагато легше. Я би відніс цю гру якраз до таких. До певного моменту завданням бригади Миколи Балакіна було просто не зіпсувати. До 82 хвилини включно і фолів було небагато, і жовта картка лише одна.
Та навіть коли все було нескладно, “підсвіжити” ситуацію вирішили польські колеги на ВАР. А саме — покликали Балакіна передивитися руку марсельця Валентена Ронж'є. Можливо, поляк Пьотр Ласік мав це зробити згідно протоколу роботи ВАР, не знаємо таких тонкощів. Але в моменті Балакін розібрався чітко: так, рукою Ронж’є зіграв, але сталося це через поштовх від гравця Брайтона Жан-Поля ван Геке. Це не пенальті. Погодьтеся, нечасто головний арбітр, вже підійшовши до монітору, залишається при своїй першочерговій думці. Відзначаємо впевненість у собі Балакіна.
Безпомилково спрацювали і асистенти. З ВАР їм, звичайно, легше щодо офсайдів — просто дозволяєш грати далі до завершення атаки. Але після неї все одно треба приймати рішення і для власної кар’єри потрібно, щоб воно було правильне. Тут відзначимо дії лайнсмена Дмитра Запороженка: в хитких ситуаціях з неофсайдом Денні Велбека (кінець 1 тайму) та офсайдом Ісмаїли Сарра (84 хвилина) він чітко розібрався сам. До речі, Сарр категорично не міг повірити у своє положення поза грою.
Ми відзначали, що до 82 хвилини команди концентрувалися на грі. Далі ситуація розжарилася. Трохи грубощів, сварок між опонентами. Так що в останні 15 хвилин Балакіну довелося розмахувати жовтою карткою — шість попереджень на цьому відрізку. Все по ділу. Ну і окремо про пенальті у ворота Марселя. Балакін зайняв правильну позицію, чудово бачив фол Жонатана Клосса проти Таріка Лемпті і зафіксував фол буквально в ту саму секунду.
Для цієї бригади це був вже шостий міжнародний матч цього сезону. Важливий не лише статус цього поєдинку, а й те, що спостерігачем арбітражу на ньому був Роберто Розетті — голова суддівського комітету УЄФА. Не знаю тамтешню специфіку роботи, але зовні здається, що шеф мав би особисто переглядати найбільш перспективних працівників. Якщо це так, то в нього мало б скластися гарне враження про роботу української бригади.
Максим Гіленко, спеціально для Football.ua