Будує критичну інфраструктуру у Сенегалі, втікав з дому та змінював клуби зі скандалами: неймовірна історія Садіо Мане

Дивним показником розвитку Садіо Мане, як футболіста, є те, що він не вимагає від себе максимуму, як раніше. Будучи підлітком, він випадково був помічений грізною мадам Брех, директором академії Меца, ранком на пробіжці, коли всі ще спали. В Австрії він не міг дивитися футбол по телевізору з приятелем довго. Він придбав гирі та килимок до себе у кімнату, та часто пропадав у тренувальному залі, де постійно тягав залізо. На відпустку у Сенегал він їздив лише з власним тренером.

Але сучасний Мане вміє розумно працювати. У Меці він грав лише кожні пару тижнів. У Ліверпулі, коли матчі ставлять з інтервалом у три дні, він ретельно відновлювався, як і личить професіоналу, яким він став. "Коли ти молодий, саме тоді ти повинен використовувати це якнайкраще, працювати ще більше. Все, що зі мною сталося, – це результат наполегливої ​​праці".

П’єр Бубі, одноклубник Мане з Меца, пізніше згадував: "Він був добре вихованим хлопчиком, милим, але в нього зовсім не було вільного часу. Його сила характеру дуже яскраво виражена, і це, також, є його сильною стороною. Де б не був Садіо, він завжди самостверджується". Тренер молодіжної команди Мане в Меці Олів’є Перрен, який також пізніше тренував його дитячий клуб у Сенегалі, описав його, як володаря "внутрішньої сили, яка походить з нього самого, а також з його походження та шляху, який він пройшов".

"Для сенегальців успіх також пов’язаний з сім’єю. Ви повинні зробити все для них, і це виходить за межі того, як ми, європейці, ставимося до своїх батьків та родичів. Це джерело мотивації, якого у нас немає", — продовжив Перрен. Як сказав сам Мане: "Ви можете сказати: "Я не знаю, куди я йду", але ви не можете сказати: "Я не знаю, звідки я прийшов". Треба завжди думати про тих, хто тебе виховував і допомагав".

Село Бамбалі лежить на одному з величезних вигинів річки Казаманс на південному заході Сенегалу. Для Мане це дім. Його вулиці розклеєні плакатами, які називають його "гордістю нації". Мусса Ндіоне, шкільний учитель і тренер першого клубу Мане, Мансакунда де Бамбалі, скаржиться, що їхнє поле "нерівне, пересічене дітьми та коровами". Можливо, йому не доведеться довго терпіти це, оскільки Мане вже профінансував нову школу, лікарню та мечеть у Бамбалі. Єдина проблема полягає в тому, що занадто багато дітей спізнюються до школи, тому що вони намагаються стати наступним Садіо Мане, одягненим в одну з 300 футболок Ліверпуля, які він надіслав. Навіть проповідь самого футболіста не змогла зупинити це.

У мечеті є портрет батька Мане, Імама, який помер, коли Садіо було 11 років. Його виховували мати, дядько та бабуся. Його велика родина – близько 45 осіб – зараз живе в особняку, який він для них збудував.

Його тітка, Тіана Сіссе, обурена тим, що люди припускають, що сім’я намагалася перешкодити Мане грати у футбол. Але одного разу Садіо згадав, як повертався додому з другом, щоб уникнути критики за гру у футбол замість навчання в школі. Його дядько, Ібрагім Туре, пригадує, як кричав на Мане за відмову допомогти зі збором урожаю: "Він сказав: "Ви мене втомлюєте, дядьку. Я збираюся стати відомим футболістом і зроблю так, щоб ви більше не працювали на полях". Я сказав йому: Я не багатий. У мене немає грошей, щоб відправити тебе на навчання до футбольної академії". Я не вірив у його сон".

Коли йому було майже 16, Мане втік до Дакара, столиці Сенегалу, щоб знайти футбольну славу. У справжньому підлітковому стилі він сховав свою спортивну сумку у довгій траві біля свого будинку та розповів про це лише своєму найкращому другові. Невдовзі його побіг виявили та присікли, але він домігся дозволу на реальний старт своєї мрії в обмін на закінчення навчального року.

У 2009 році його бачили під час регіональних чемпіонатів у Мбурі, що за 80 км від Дакара, і запросили на випробування разом із сотнями інших підлітків у ​​поліцейській коледж столиці. Абду Діатта, досвідчений скаут в академії Дженерейшн Фут, наполягає, що його початковий скептицизм насправді був спричинений надзвичайною цілеспрямованістю Мане. Однак він погоджується, що коли він побачив хлопця в дії, то це був просто космос. Мане був прийнятий в академію, він мав намір грати у Європі, але все одно щоліта повертався додому, щоб працювати на рисових і арахісових полях.

"Я побачив у ньому якості гравця найвищого рівня — швидкість, дриблінг, здатність обходити захист", — сказав Жюль Буше, колишній гравець збірної Сенегалу, а потім тренер у Дженерейшн Фут. Він належним чином поставив Мане на фланг, і академія, заснована дев’ятьма роками тому колишнім професіоналом Меді Туре "з аркушем паперу, столом, двома м’ячами та деякими ідеями", зрозуміла, що у них є діамант.

Хлопці, які грають у Дженерейшн Фут, мріють грати за Мец. Клуби співпрацюють з 2003 року. Мане недовго дивився на зірок: наприкінці 2009 року він приєднався до групи дітей, які поїхали до Меца, міста неподалік від кордону Франції з Німеччиною та Люксембургом.

Головною проблемою Мане була травма, яку він приховував, боячись зіпсувати свою кар'єру. "Мені знадобилося два з половиною місяці, щоб помітити, тому що він нічого не сказав", — розповів Перрін. "У нього була пекельна травма паху. Ми прооперувалися, і після цього все пішло на краще".

Восени 2011 року півзахисник Меца Давід Флеріваль провів вільну суботу через дискваліфікацію, граючи за резерв. Після цього він підійшов до тренера Домініка Біжота і повідомив йому про зірку, яка повинна тренуватися з першою командою.

"Флеріваль казав нам, що до Меца прийшов справжній феномен, але ми навіть не підозрювали, що він такий крутий", — розповів колишній захисник Меца Гаетан Буссманн . "Я пам’ятаю, яким щасливим завжди виглядав Садіо – ніби він ніколи не відчував тиску. Зараз він грає так само, як і коли приїхав до Франції. Фізично він, звичайно, більш розвинений, і міг грати 90 хвилин на повній інтенсивності. Однак найбільша різниця полягає в тому, наскільки він вибуховий на полі, особливо в ситуаціях один в один".

"Пам’ятаю про один товариський матч проти Джури Суд у листопаді 2011 року – було так холодно й туманно, що на 20 метрів перед собою не було видно нічого. Гру майже скасували. Мане вийшов з лавки. Ми не могли добре бачити суперників; просто сказали: "Віддай м’яч Садіо". Ми хотіли, щоб він пройшов суперників і забив. Зрештою він цього не зробив, але спричинив хаос у захисті. У підсумку ми перемогли з рахунком 2-1", — згадує Буссманн.

Дебют Мане в першій команді в Лізі 2 став своєрідним переломним моментом. Він вийшов на Стад Сен-Сімфор’єн за 15 хвилин до кінця матчу Мец — Бастія 14 січня 2012 року. Після цього хлопець ставав все кращим і кращим, тоді як Мец йшов від поганого до гіршого. Вони провели ще 10 ігор без перемог, і Мане щойно встиг забити свій перший гол у травневій поразці з Генгамом з рахунком 5:2, перш ніж Мец вперше в історії вилетів у Чемпіонат Насьональ — третій дивізіон Франції.

"Ми побачили великий потенціал у Садіо", — сказав спортивний директор Зальцбурга Крістоф Фройнд, який відтоді привів Набі Кейта, Такумі Мінаміно та Ерлінга Холанда до великих справ. "Ми бачили його рух, його швидкість і те, що він дуже прагнув забити. Коли ми зустрілися з ним тоді, він дійсно чітко розумів, що хоче зробити наступний крок. Проте це було нелегко. Це була інша мова, інша культура. Коли ви підписуєте гравця, ви бачите видатні якості, але ви не можете бути на 100 відсотків впевнені, що вони розвиватимуться саме так, як ви хочете. Коли Садіо починав тут, його прогрес був дуже цікавим".

Тренер, який щойно очолив Зальцбург, Роджер Шмідт, мріяв навчити команду грати, як Боруссія Дортмунд Юргена Клоппа, і Мане довелося швидко адаптуватися.

"Садіо багато працював з тактикою, головним чином навчаючись гегенпресингу, щоб якомога швидше повернути м’яч після того, як ми втратили його", — сказав центральний захисник Зальцбурга Андре Рамальо. Шмідт пішов далі, зазначивши, що Мане зробив його переходи можливими завдяки готовому розумінню тактики.

"Він був такою чудовою людиною з неймовірним серцем", — продовжує Рамальо. "Бразильці та африканці майже завжди ладнають, тому ми з ним були друзями. Були деякі люди в клубі, які допомогли йому заграти, і з тих пір вони підтримували зв'язок".

Мустафа Меслоуб був директором Зальцбурга, але Мане називав його "третім батьком". Меслоуб перекладав для Мане. Дружина Меслоуба доглядала за Мане та прала йому одяг. "Я ніколи не забуду цей уривок свого життя", — сказав форвард.

"Перший рік Садіо в клубі також був першим для нового директора Ральфа Рангніка та тренера Роджера Шмідта", — додає Рамальо. "З точки зору результатів, це було не найкраще – ми програли кваліфікацію Ліги чемпіонів, фінішували другими в лізі і вилетіли з кубка в півфіналі. Однак наступного року все пішло, і всі досягли вищого рівня, включаючи Мане".

У сезоні-2013/14 Зальцбург пройшов груповий етап Ліги Європи, здобувши шість перемог з шести, але товариський матч проти мюнхенської Баварії Пепа Гвардіоли в січні 2014 року викликав найбільший ажіотаж – на Ред Булл Арені вперше після Євро-2008 було розпродано усі квитки.

"Те, що Мане зробив у цій грі, було видатним. Того дня мені було шкода захисників Баварії – його не зупинити", — каже Рамальо. Мане забив перший гол на 13 хвилині, забив другий пенальті та реалізував третій. Гвардіола отримав, як він назвав, "хороший урок" у свій 43-й день народження.

Невдовзі Зальцбург пішов на другу сенсацію в першому плей-офф Ліги Європи, знищивши Аякс із загальним рахунком 6:1, коли Кевін Кампль дивував, а Мане забивав в кожному матчі.

Зальцбург хотів, щоб Мане очолював їхню кампанію в Лізі чемпіонів-2014/15. Але Мане пропустив тренування та навіть матч-відповідь плей-офф Ліги чемпіонів, який Зальцбург програв у Мальме з рахунком 0:3 і вилетів (2:4 за сумою). Мане зробили винним у цьому та вирішили продати. Гравець відчайдушно прагнув приєднатися до Дортмунда, але на горизонті з'явився Саутгемптон.

"Багато гравців того часу використовували Саутгемптон, як сходинку – вони вже продали багато успішних гравців, особливо Ліверпулю. Було багато гравців, які робили все можливе для Саутгемптона, але насправді вони робили все можливе для себе", — розповів колишній головний редактор порталу Daily Echo Адам Літч.

Перший сезон в Англії складно назвати значущим у кар'єрі Мане. В 46 із 67 ігор Прем'єр-ліги за Саутгемптон він не виблискував, і в своєму першому сезоні він мав тенденцію не входити у гру. Але все було видно, коли він зустрівся з Астон Віллою на Сент-Мері 16 травня 2015 року. Він зробив найшвидший хет-трик Прем’єр-ліги: три голи за дві хвилини та 56 секунд. Мане назвав цей подвиг "тригером", пояснивши: "Я сказав собі, що більше не маю права на помилку. Я сказав собі, що пройшов ще один етап і що відтепер усе можливо".

Коли у вересні 2015 року Манчестер Юнайтед здобув перемогу над Сент-Мері з рахунком 3-2, він, тим не менш, затьмарив свого суперника Уейна Руні. У жовтні на Стемфорд Брідж він отримав похвалу від менеджера Cотона Рональда Кумана за те, що перевершив захисників Челсі, забивши гол, завдяки чому клуб переграв суперника із рахунком 3:1.

У січні 2016 року Мане присів на лавку запасних після поразки від Норвіча з рахунком 0:1, оскільки запізнився на збір команди. Літч каже, що причина була трохи невиннішою. "Можливо, Мане не завжди був прикладом, але пізніше я почув, що він просто заблукав у готелі, намагаючись знайти потрібний номер", — пояснює він. "Але Куману це не сподобалося, і він сказав йому йти геть. Він ніколи не хотів, щоб будь-який гравець думав, що він може дотримуватися інших правил, ніж інші". Незважаючи на це, ціна на Мане зростала – і Клопп не забув про нього.

Відтоді Мане зізнався, що він був близький до того, щоб перейти з Саутгемптона до Манчестер Юнайтед, але Ліверпуль отримав своє влітку 2016 року. Спочатку трансфер на суму 34 мільйони фунтів стерлінгів здавався ризикованим, і хоча Мане показав хороші результати з самого початку, перехід Філіппе Коутіньйо у Барселону в січні 2018 року змінив все. 

Клопп сказав, що провів приватні перемовини з Мане, щоб підвищити його впевненість після поганого результату в мерсисайдському дербі, і форвард розповів: "Клопп сказав, що йому довелося змінити склад. Він сказав, що довіряє мені, і що з часом я буду грати до виснаження. Незважаючи на це, я сказав йому, що хочу грати, тому що африканський Золотий м’яч мали віддати мені чи Мо Салаху".

Якщо швидкий хет-трик Мане став його тригером у Саутгемптоні, то відхід Коутіньйо мав такий же ефект у Ліверпулі. Змінивши фланг, щоб звільнити місце для Салаха, Мане тепер отримав власний простір для перепочинку. Ендрю Робертсон, який бороздив лівий фланг, спонукав до того, що Мане міг зміщуватись частіше у центр. Мане врешті-решт було названо найкращим гравцем року в Африці того року.

"Раніше він був лише тим Мане, який намагався створювати найкращі гольові передачі", — розповідає колишній партнер по збірній Сенегалу Шейху Куяте . "Тепер він знає, що його відповідальність — забивати. Він також став лідером. Я пам'ятаю сором'язливого і скромного Садіо. Тепер він багато говорить на полі. Зовні він чарівний, але на полі він воїн".

"Це змушує вас задуматися, чому такий гравець, як він, ще не виграв великого індивідуального трофею, як Ліонель Мессі чи Кріштіану Роналду", — продовжує Куяте. "Для мене Садіо випередив їх обох минулого року. Я не думаю, що це справедливо. Він виграв Лігу чемпіонів і став другим чемпіоном Кубка африканських націй у складі Сенегалу. Але також: просто подивіться, як він грає". 

Жерар Ульє стверджує, що він рекомендував Мане Ліверпулю, коли той ще був у Меці, але ви задаєтеся питанням про час такого трансферу. Юрген Клопп знає, що терпіння — це чеснота. Як показує розвиток Садіо Мане, найкращі речі потребують часу.

Коли всі думали, що Садіо Мане все ж залишиться у Ліверпулі та продовжить свій зірковий шлях в АПЛ, відбулося інакше. Влітку 2022 року він прийняв пропозицію від мюнхенської Баварії та підписав контракт на три роки.  "Дуже радий опинитись у Баварії. Я від самого початку відчув те, наскільки серйозно в моїх послугах зацікавлений клуб, тож я зовсім не мав сумнівів. Багато чого хочу досягнути із цим клубом, в тому числі у Європі. Коли я грав у складі Зальцбургу, то мені вже подобалась Баварія", — розповів Мане.

Новий чемпіонат, нові голи, нові досягнення, нова пригода.