Останній сезон Конте, перше пришестя Погба та інші цікавинки: який він, останній Юве у Лізі Європи?

25 жовтня 2022 року Ювентус на лісабонському Да Лужі програв Бенфіці з рахунком 3:4 і "оформив" свій виліт із Ліги чемпіонів.

Втім, гра останнього туру не втратила для туринців актуальність — у поєдинку з ПСЖ 2 листопада вони мали "закріпити" участь у Лізі Європи. І підопічні Массіміліано Аллегрі програли, проте бідолашний Маккабі з Хайфи пропустив від Бенфіки 6, а забив лише 1. Додаткові показники тут зіграли не настільки дивну роль, як у виборі першого місця квартету, проте саме вони дозволили італійському гранду не лишитися без євровесни.

У сезоні-2013/14 "б'янконері" також посіли третє місце у груповому етапі ЛЧ. Крім майбутнього переможця турніра Реалу, туринців випередив турецький Галатасарай. Італійці фінішували вище лише за Копенгаген.

Вирішальним став матч останнього туру, в якому стамбульці по снігу і неймовірно жахливому полю переграли Юве. Символічно, що переможний гол на свій рахунок записав легендарний у минулому хавбек Інтера Веслі Снайдер. До слова, зі скидки головою у виконанні Дідьє Дрогба.

І величезне щастя команди з П'ємонта, що у паралельному матчі абсолютно невмотивований Реал здобув перемогу над Копенгагеном. Інакше би сталася величезна біда...

Що ж це була за команда?

Ювентус, який знову "захопив" Італію. Команда, котра почала брати Скудетто за Скудетто: 2 з 9 вже були у кишені, а друге — на підході.

Антоніо Конте проводив третій і останній сезони на чолі команди перед відходом до Скуадри Адзурри. Основним голкіпером без жодних сумнівів був Джанлуїджі Буффон, якого безстрашно цементували і не дозволяли багато працювати знамениті BBC — Барцальї, Бонуччі та К'єлліні. 

Це була дуже італійська команда. Максимально. Що казати, якщо у центрі поля того Юве творив дива Андреа Пірло — прекрасне доповнення до воротаря і тріо оборонців. А ще Клаудіо Маркізіо, різні невдахи на кшталт Себастьяна Джовінко, та Фабіо Квальярелла, який вже досягнув "позначки" у 30 років.

З легіонерів теж був прекрасний "набір". Молодий француз Поль Погба після запасу МЮ нарешті знайшов себе у європейському топ-клубі, свої чи не найкращі роки (просто у кожного свій максимум для цього визначення) переживали швейцарець Штефан Ліхтштайнер, а чилієць Артуро Відаль вперше "опробував" себе у команді з надвисокими амбіцями. "Зелений змій" ще не звів його талант аж зовсім на нуль.

Асамоа, Льоренте... Карлос Тевес!!! Наглий Карлос Тевес, який першим осмілився взяти "десятку" Алессандо Дель П'єро. Так, цей аргентинський хлопчина ніколи не вирізнявся скромністю.

Шлях

Жеребкування відправило Ювентус знову до Туреччини вже в 1/16 фіналу. Замість візиту до Стамбула тепер туринцям належало з'їздити до Трабзона і зіграти проти місцевого Трабзонспора.

Все пройшло легко і спокійно — в обох матчах відзначався аргентинський італієць Пабло Освальдо, який провів у Ювентусі виключно першу половину 2014 року. У першому, туринському матчі, на останніх хвилинах також забив Погба, а у Трабзоні рахунок відкрив Артуро Відаль. Ніякої інтриги!

Вона, інтрига, була далі, адже в 1/8 шанувальники футболу отримали італійське дербі. Фіорентина Вінченцо Монтелли, яка у минулому раунді пройшла данський Есб'єрг, проводила один із найкращих сезонів у новітній історії, в якому фінішувала на четвертому місці у Серії А. А що символічно, перший матч відбувся слідом за очною грою команд у чемпіонаті — туринці здобули домашню звитягу завдяки голу Квадво Асамоа.

Ювентус почав домашній поєдинок Ліги Європи жваво і за допомогою Артуро Відаля знову забив першим. Далі гра йшлася за безсмертною класикою "одні не хочуть, інші не можуть", і змінив це лише м'яч "фіолетового" німця Маріо Гомеса на 79 хвилині. Завдяки ньому підопічні Конте прокинулися і побігли в атаку, та було вже запізно. А виїзний гол тоді значив дуже багато...

Після 1:1 "на користь Фіорентини" Ювентусу треба було обов'язково забивати у місті Леонардо да Вінчі і Мікеланджело, і він це зробив. На допомогу прийшов геній в особі Андреа Пірло. Аргентинець Гонсало Родрігес за допомогою жовтої картки зупинив іспанця Фернандо Льоренте, і це подарувало Юве шанс забити зі штрафного удару. Ви ж знаєте, як сеньйор Андреа вмів їх виконувати...

А, і ще. Та жовта стала для Родрігеса другою, а тому рятувати поєдинок флорентійцям треба було вдесятьох. Не вийшло — Ювентус в 1/4.

Там на туринців чекав Олімпік Ліон. І тут знову все вирішувалося "на тоненького". У Франції, ще на старому стадіоні Жерлан, в останню десятихвилинку перемогу для туринців вирвав Леонардо Бонуччі, який успішно зіграв на добиванні після стандарту. 

У грі-відповіді все почалося з точного удару генія Пірло, проте неприємна випадковість у купі з помилкою Буффона дозволила Ліону (а саме Джиммі Бріану) дуже швидко зрівняти рахунок. Цей рахунок влаштував Юве, проте грати на утримання було справою ризикованою — один гол виводив до півфіналу французів.

Втім, у середині другого тайму на допомогу "зебрам" прийшов несподіваний дует Клаудіо Маркізіо і Самюеля Умтіті. Перший — пробив здалеку, другий — неохайно під цей постріл підставився. М'яч записали як автогол, проте всі вітали дона Клаудіо.

Далі у Юве була Бенфіка. Як і у цьому сезоні, тільки дещо пізніше — аж в 1/2 фіналу ЛЄ.

Та сама Бенфіка, яка понад усе воліла одержати перемогу над нещасним "прокляттям Бели Гутмана", через яке не може перемогти у фіналах єврокубків з далекого 1962 року. Не перемогла і того разу (Севілья, сер), а от італійський бар'єр успішно здолала.

Що ж сталося? А те, що про існування Есек'єля Гарая забули фактично всі при подачі кутового, а Буффон знову не дотягнувся до м'яча. І нехай навіть Тевес організував блискучий виїзний гол, бразилець Ліма "засадив" не менш ефектно. Просто інакше. 2:1, які залишали туринцям прекрасні шанси.

У матчі відповіді були лиш нерви, хвилювання, постійні атаки Юве, незарахований гол Освальдо та червоні картки. Усім підряд, виключно з експресивним Антоніо Конте. Як наслідок, у фінал вийшла команда Жорже Жезуша.

Ось, до речі, підбірка всіх голів туринців тієї євровесни, розпочатої у лютому. 

І знаєте, що головне? Фінал тієї Ліги Європи проходив у Турині на Ювентус Стедіум... Доля наче подарувала "зебрам" шанс виграти євротрофей на новесенькому рідному стадіоні, але ж вона його потім і відтяпала. 

Висновок

Після того сезону у Юве змінився тренер. Звісно, зовсім не через єврокубкові невдачі. Власне, його ніхто не звільняв — там все було аж надто важко для того, аби шукати причини. Це Конте, і цим все сказано. 

Напередодні розіграшу-2014/15 туринців очолив інший алленаторе. Ім'я його — Массіміліано Аллегрі. І під його керівництвом команда у першому ж сезоні пробилася до фіналу Ліги чемпіонів — про перемоги у Серії А годі й говорити. 

Світ циклічний? Надто банальна фраза, аби застосувати її до такого складного явища, яким є Ювентус...