Дев'ять гравців, які завоювали футбольну "святу трійцю"

Футбол — це насамперед командний вид спорту, і немає нічого кращого, ніж виграти головні призи на клубному та міжнародному рівні.

Майже всі футболісти прагнуть виграти найбільш значущі трофеї – Лігу чемпіонів (Кубок європейських чемпіонів) та чемпіонат світу. Якщо додати сюди ще й таку індивідуальну нагороду, як Золотий м'яч, то лише дев'ятеро людей можуть похвалитися тим, що вони виграли "святу трійцю". Але хто вони?

Football.ua за матеріалами Squawka розповідає, кому вдалося виграти Лігу чемпіонів, чемпіонат світу та Золотий м'яч.

Боббі Чарльтон

Кубок європейських чемпіонів: 1968
Чемпіонат світу: 1966
Золотий м'яч: 1966

Можливо, це найвеличніший англійський футболіст, хоча в цьому аспекті, звісно, існує жорстка конкуренція. Ніхто не буде сперечатися, що Боббі Чарльтон досяг фактично усього за свою видатну 24-річну кар'єру, більшу частину часу виступаючи за Манчестер Юнайтед, де він виграв три чемпіонські титули. Через десятиліття після прориву під керівництвом Метта Басбі та збереження життя у злощасній мюнхенській авіакатастрофі атакуючий півзахисник пережив період свого найбільшого успіху наприкінці 60-х.

Чарльтон зіграв ключову роль у тому, щоб привести Англію до перемоги на чемпіонаті світу у 1966 році, забивши три голи, у тому числі два у півфінальному матчі проти Португалії. Окрім трофея Жюля Ріме, загальні результати Чарльтона також принесли йому Золотий м'яч.

Крім того, двома роками пізніше "червоні дияволи" здобули перемогу над Бенфікою у фіналі Кубка європейських чемпіонів, частково завдяки дублю Чарльтона, що зробило їх першими англійськими переможцями турніру.

Франц Беккенбауер

Кубок європейських чемпіонів: 1974, 1975 та 1976
Чемпіонат світу: 1974
Золотий м'яч: 1972 та 1976

За п'ять років у Баварії Беккенбауер виграв практично все, що тільки можна було. Після перемоги в Бундеслізі він здійняв над головою три Кубки європейських чемпіонів, а ще більшого успіху досяг, одягнувши легендарну білу майку збірної ФРН.

Після первого чемпіонату Європи із Західною Німеччиною в 1972 році, в якому він також виграв Золотий м'яч того ж року, був успіх на чемпіонаті світу на батьківщині через два роки.

Перш ніж вирушити до США, він отримав другий Золотий м'яч завдяки своєму третьому Кубку європейських чемпіонів. Повісивши бутси на цвях, Беккенбауер став другою після Маріо Загалло людиною, яка виграла чемпіонат світу і як гравець, і як головний тренер. До них двох з того часу приєднався лише Дідьє Дешам.

Герд Мюллер

Кубок європейських чемпіонів: 1974, 1975 та 1976
Чемпіонат світу: 1974
Золотий м'яч: 1970

Безпрецедентний успіх Баварії у 1970-х породив безліч імен та легенд, найважливішим з яких був Герд Мюллер, який жив заради забивання голів. Der Bomber, як його стали називати, забив 565 голів у 607 матчах за Баварію, але він був так само важливим виконавцем для своєї збірної. І він справді був вражаючим у фіналі чемпіонату світу 1970 року.

На тому мундіалі, в якому Західна Німеччина вийшла до півфіналу, вибивши на шляху чинних чемпіонів Англію, Мюллер забив 10 голів у шести матчах, що принесло йому Золотий м'яч того року.

Потім був новий міжнародний успіх, коли він допоміг команді Хельмута Шона вигравати два турніри (Євро-1972 і чемпіонат світу 1974), перш ніж завершити кар'єру, забивши 68 голів у 62 матчах. Цей рекорд Мюллера жив до того моменту, поки Мирослав Клозе не забрав його собі.

Паоло Россі

Кубок європейських чемпіонів: 1985
Чемпіонат світу: 1982
Золотий м'яч: 1982

Бразильські вболівальники відчули на собі велике розчарування після того, як Італія здолала їхню збірну у фіналі чемпіонату світу 1982 року. Гра закінчилася з рахунком 3:2 на користь "адзуррі", а нападник Ювентуса Паоло Россі, який раніше відбув дворічну дискваліфікацію за участь у сумнозвісному скандалі з “Тотонеро”, зробив хет-трик.

Він забив ще тричі, зокрема перший гол у їхній фінальній перемозі над Західною Німеччиною з рахунком 3:1. Ця гра найбільше запам'яталася палким святкуванням гола Марко Тарделлі. Ці шість м'ячів у підсумку принесли йому Золоту бутсу турніру, а пізніше того ж року допомогли здобути Золотий м'яч.

Невдовзі був успіх на клубному рівні, коли Ювентус виграв свій перший Кубок європейських чемпіонів за важких обставин, перемігши чотириразового тріумфатора турніру в особі Ліверпуля на Ейзелі.

Зінедін Зідан

Ліга чемпіонів: 2002
Чемпіонат світу: 1998
Золотий м'яч: 1998

Через шістнадцять років після героїзму Россі інший великий гравець у кольорах Ювентуса привів свою країну до успіху на чемпіонаті світу.

Зінедін Зідан — не італієць, але півзахисник вважає, що період кар'єри у Серії А сформував його переможний менталітет. І цей менталітет переможця ми побачили на власні очі, коли "Les Bleus" здобули перемогу на домашньому мундіалі, а Зізу двічі забив у фіналі проти Бразилії, яка відчайдушно прагнула здобути другий титул поспіль.

Хоча Зідан не зміг того року виграти рідкісний дубль Ліги чемпіонів і Кубка світу, завдяки товаришу по збірній Крістіану Карембе з Реала, він все ж таки був названий найкращим у Європі в 1998 році.

Рівалдо

Ліга чемпіонів: 2003
Чемпіонат світу: 2002
Золотий м'яч: 1999

Аж до 1995 року Золотий м'яч вручався виключно європейським гравцям, а потім нагороду почали вручати зі всього світу, якщо вони виступали за європейський клуб. Джордж Веа став першим переможцем, який народився за межами Європи, отримав престижний приз, і незабаром за ним пішли бразилець Роналдо (1997) та його співвітчизник Рівалдо (1999). Перемога останнього викликала великий подив, оскільки багато хто вважав, що переможцем стане Девід Бекхем, який допоміг Манчестер Юнайтед досягти історичного треблу та у підсумку посів друге місце у голосуванні.

Рівалдо, який зіграв ключову роль в успіху Бразилії на Кубку Америки, набрав на 65 очок більше, ніж Бекс, і досяг ще більшої міжнародної слави, коли команда "Селесао" помстилася за поразку у фіналі чемпіонату світу 1998 року, перемігши Німеччину чотири роки потому.

2000-і роки виявилися для бразильського нападника непростими, але йому все ж таки вдалося завоювати медаль переможця Ліги чемпіонів у складі Мілана, хоча його час у "россонері" вже тоді добігав кінця.

Роналдіньо

Ліга чемпіонів: 2006
Чемпіонат світу: 2002
Золотий м'яч: 2005

Коли бразильці спричинили фурор на чемпіонаті світу у Південній Кореї та Японії, незабаром стало ясно, що є ще одна буква “Р”, яка має вирішальне значення для успіху Бразилії. Роналдо та Рівалдо вже були відомі на весь світ, але поява Роналдіньо вразила всіх не менше. Його удар зі штрафного проти Англії у чвертьфіналі, під час якого він обіграв Девіда Сімена, досі залишається у пам'яті. Однак Роналдіньо доведеться трохи почекати, перш ніж він відсвяткує подібний успіх на клубному рівні.

Це сталося незабаром після завершення гучного переходу до Барселони з ПСЖ, де він став каталізатором того, як підопічні Франка Райкарда здобули перший Кубок європейських чемпіонів (Лігу чемпіонів) з 1992 року, коли вони обіграли лондонський Арсенал у фіналі 2006 року.

За рік до цього Чарівник завоював Золотий м'яч, вигравши жорстку конкуренцію з боку англійської пари Френка Лемпарда та Стівена Джеррарда.

Кака

Ліга чемпіонів: 2007
Чемпіонат світу: 2002
Золотий м'яч: 2007

Розгромна перемога Бразилії над Коста-Рикою з рахунком 5:2 у фінальній частині чемпіонату світу 2002 року сама по собі не має великого значення, але протягом 25 хвилин ми бачили, як на поле вийшов молодий Кака, хоча в ньому на той момент ніхто не побачив нічого сенсаційного.

Всесвітнє визнання Кака сталося після того, як він змінив клуб дитинства Сан-Паулу на Мілан, де він перетворився на провідну "десятку" світового футболу. Його прибуття в Італію сталося дуже доречним, оскільки воно сталоя за часи керівництва Карло Анчелотті — тоді команда виграла Кубок європейських чемпіонів (Лігу чемпіонів) 2003 року, хоча Кака мав чекати, перш ніж прикласти руку до "вухатого кубка", що стало болючим досвідом після сумно відомої поразки "росонері" від Ліверпуля в Стамбулі. 

Проти тих же суперників Мілан зміг згодом помститися, а Кака продемонстрував ще один віртуозний виступ. Це переконало учасників голосування визнати його володарем Золотого м'яча в 2007 році, що стало останнім разом перед ерою домінування та суперництва Кріштіану Роналду та Ліонеля Мессі. Допомагаючи Хорватії вийти у свій перший фінал чемпіонату світу в 2018 році, Лука Модрич поклав край цій монополії, хоча з того часу вона була відновлена.

Ліонель Мессі

Ліга чемпіонів: 2006, 2009, 2011 та 2015
Чемпіонат світу: 2022
Золотий м'яч: 2009, 2010, 2011, 2012, 2015, 2019 та 2021

Найвеличніший в історії світового футболу? Деякі, безумовно, так думають, і коли ви подивитеся на величезну кількість Золотих м'ячів, які він виграв, з цим важко посперечатися. Ліонель Мессі — один із двох гравців у цьому ексклюзивному списку, який вигравав Золотий м'яч більше одного разу. У Мессі точно має бути кімната трофеїв розміром із невеликий будинок.

Але для багатьох Мессі не міг би вважатися найвеличнішим, якби не виграв чемпіонат світу. Після поразки у фіналі 2014 року Мессі, можливо, думав, що ближче до тріумфу на світовій першості він більше не наблизиться в своїй кар'єрі, оскільки 2018 року аргентинська збірна змогла дійти лише до чвертьфіналу.

Проте, звичайно ж, на останньому ЧС-2022 у Катарі Мессі відіграв важливу роль. Нападник ПСЖ забив сім голів у семи іграх, у тому числі два у фіналі, і віддав ще три гольові передачі. Завдяки цьому він нарешті додав до своєї трофейної кімнати трофей чемпіонату світу.