Як Челсі уникнув спортивних санкцій за чисельні порушення та чи буде так само з Манчестер Сіті?
Якщо уважно прислухатися, можна почути, як у кабінетах керівництва Челсі дзвенять келихи з вином на честь святкування.
Для лондонського клубу це справді чудовий результат, якщо врахувати масштаб порушень — фінансові махінації, сумнівні угоди, обман, називайте це як завгодно, — які розглядала Англійська футбольна асоціація (FA). Зрештою, все закінчилося лише штрафом у £10 млн ($13,4 млн).
Жодного зняття очок за таємні виплати часів Романа Абрамовича не буде. Саме ці схеми, як не парадоксально, свого часу допомогли Челсі опинитися в становищі, коли £10 млн на Стемфорд Брідж — це сума, яку можна віддати й не помітити. Адже якщо вже карати такого гіганта вартістю £2,5 млрд, то найкращий спосіб — оштрафувати його на суму, співмірну із зарплатою одного гравця основної команди за сезон. Або навіть меншу за компенсацію, яку, за чутками, отримав Ліам Росеньор після звільнення з посади головного тренера, пробувши на ній лише три місяці.
Мабуть, саме в цьому полягає найбільша іронія цієї історії, якщо порівняти покарання Челсі, наприклад, із санкціями проти Евертона за перевищення допустимих витрат і порушення правил АПЛ щодо прибутків та сталого розвитку (PSR).
Можливо, ви пам’ятаєте, що в сезоні-2023/24 з Евертона зняли 10 очок, а після апеляції покарання скоротили до шести. Пізніше того ж сезону клуб отримав окремий штраф у вигляді ще мінус двох очок. Ноттінгем Форест, своєю чергою, позбавили чотирьох балів. У підсумку обидві команди опинилися за крок від вильоту — а такий сценарій коштував би їм значно дорожче за £10 млн.
Тож давайте пригадаємо, що саме зробив Челсі, щоб отримати 74 дисциплінарні звинувачення, а вже ви самі вирішите, наскільки серйозними були ці порушення у порівнянні зі справами клубів, які, що цікаво, не вважаються частиною умовної "великої шістки" Прем’єр-ліги.
У рішенні FA прямо зазначено, що існували чіткі докази того, що Челсі свідомо обходив встановлену систему. На думку асоціації, це "свідчить про ганебне та зарозуміле нехтування правилами гри", а також завдало значної шкоди репутації футболу та самого Челсі.
Вивчення відповідних документів, серед іншого, нагадує нам, що трансфер Едена Азара з Лілля був лише одним із епізодів 13-річного періоду повторних порушень — з 2009-го до 2022 року. У ті роки Челсі за Абрамовича здійснював неофіційні виплати неофіційним агентам.
Для багатьох уболівальників Челсі Азар назавжди залишиться одним із найталановитіших футболістів, яких бачив Стемфорд Брідж. Вілліан, який також фігурує у списку дисциплінарних звинувачень, теж був далеко не останнім гравцем.
Можливо, ви пам’ятаєте гол Раміреса на Камп Ноу, який допоміг Челсі пройти Барселону та вийти у фінал Ліги чемпіонів-2012. Неманья Матич був ще одним із тих, хто регулярно допомагав лондонцям здобувати трофеї. Давід Луїс, Самюель Ето’О, Андре Шюррле — усі ці футболісти зробили свій внесок в успіх Челсі в роки, коли різноманітні посередники та ділки отримували гроші за свої послуги.
Загалом було виплачено £47 млн: 44 транзакції, пов’язані з 32 футболістами, 18 із яких були неповнолітніми.
Важливо уточнити: жоден із цих футболістів не зробив нічого поганого. Також варто пам’ятати, що саме сучасний Челсі виявив ці порушення під час комплексної перевірки клубу у 2022 році, коли BlueCo придбала його.
За це консорціум BlueCo безумовно заслуговує на певну похвалу, а відтак — і на пом’якшення покарання. Його керівники від самого початку вирішили, що в довгостроковій перспективі краще передати всі матеріали правоохоронним та футбольним органам і повністю співпрацювати зі слідством. І з цим важко сперечатися.
Водночас дивовижно бачити, наскільки вигідною для них зрештою виявилася така позиція. Як з’ясувалося, спочатку штраф становив £26 млн. Потім його зменшили на третину — до £17,25 млн — через те, що «Челсі» сам звернувся до відповідних органів, а не обрав альтернативний шлях: приховати порушення і тим самим потенційно значно погіршити ситуацію.
Після цього від суми відняли ще третину, і штраф скоротився до £11,4 млн. Причиною стало те, що клуб одразу визнав провину за всіма 74 пунктами звинувачень. Зрештою суму зменшили ще раз — до £10 млн — через штрафи, які, як виявилося, вже були накладені раніше.
Важко уявити суд у будь-якій країні, який погодився б майже на дві третини зменшити покарання таким чином. Але футбольний світ живе за іншими правилами. Фактично FA пробачила Челсі майже £15 млн.
Прем’єр-ліга вже оштрафувала лондонців на £10,75 млн, а три роки тому УЄФА — на £8,6 млн. Тож загальна сума виглядає переконливо. Проте для клубу з фінансовими можливостями Челсі це все одно копійки. Справді відчутним покаранням могло б стати лише зняття очок — саме те, з чим свого часу зіткнулися інші клуби за, на перший погляд, менш серйозні порушення.
Не варто забувати й про інше. Коли BlueCo виявила, що відбувалося в клубі раніше, вона утримала £150 млн із суми, сплаченої за придбання Челсі, як так званий holdback — частину коштів, виплата якої була відкладена до з’ясування всіх обставин. Тож із фінансової точки зору цю історію навіть можна назвати певною перемогою Тодда Боулі та Clearlake Capital.
А що щодо футболу загалом?
Тут усе значно складніше. Особливо якщо спробувати зрозуміти, як апеляційна комісія могла скасувати висновок незалежної регуляторної комісії про те, що Челсі часів Абрамовича прагнув отримати — і отримав — спортивну перевагу.
Бо якщо замислитися хоча б на секунду: навіщо ще це було робити, якщо не заради переваги?
Не забуваймо, що саме в період, якого стосується ця справа, Челсі виграв три чемпіонські титули Прем’єр-ліги та свою першу в історії Лігу чемпіонів.
"Ми співчуваємо власникам Челсі, які тепер змушені нести відповідальність за дії своїх зарозумілих попередників, котрі явно вважали себе вищими за закон (принаймні метафорично, якщо говорити про управління футбольним клубом) і вважали, що правила FA (а також Прем’єр-ліги та УЄФА) створені для того, щоб їх обходити, а не дотримуватися", — йдеться у рішенні FA.
І, судячи з усього, автори цього рішення ставилися до крапок із таким самим нехтуванням, як попередники Челсі — до футбольних правил.
"Втім, ці порушення були настільки кричущими, систематичними й тривали так довго, що загальне покарання, навіть із урахуванням пом’якшувальних обставин, які цілком справедливо назвали “дуже вагомими”, має відображати той факт, що протягом 13 років один із провідних клубів під егідою та юрисдикцією FA, якщо не всієї Європи, діяв таким чином, що серйозно ставив під загрозу чесність футболу та змагань, у яких брав участь".
Сильні слова. Справді сильні.
І все ж Челсі виграв апеляцію. Це означало скасування умовного покарання у вигляді зняття шести очок. Натомість клубу заборонили реєструвати нових футболістів протягом двох трансферних вікон. Але й це покарання виявилося умовним, а отже, не матиме жодного значення, якщо припустити, що Челсі не планує знову порушувати правила.
Загалом Челсі може констатувати: все могло закінчитися значно гірше. Власники клубу зазнали чимало критики через те, що їм не вдалося продовжити успіхи епохи Абрамовича. Однак у цьому випадку вони цілком можуть претендувати на моральну перевагу. А якщо говорити практично, штраф навряд чи завдасть їм бодай якоїсь серйозної фінансової шкоди.
Що стосується тих, хто стежить за дотриманням правил, то FA та Прем’єр-лізі, мабуть, варто зрозуміти, чому стільки людей лише скептично хитають головами та запитують себе: чи не маємо ми чергового випадку, коли більшим і впливовішим клубам дозволяють уникнути серйозних наслідків, тоді як команди нижче в ієрархії отримують значно жорсткіше покарання?
І певною мірою такий цинізм можна зрозуміти, особливо якщо врахувати, що просто зараз у системі перебуває ще одна дисциплінарна справа. Йдеться про Манчестер Сіті та щонайменше 115 звинувачень у можливих фінансових порушеннях у період з 2009 до 2018 року. Пам’ятаєте таку?
Зрештою, відтоді як Прем’єр-ліга оголосила про висунуті звинувачення, минуло вже майже три з половиною роки. Юридичний процес рухається повільно — буквально льодовиковими темпами. І вже майже абсурдно, що ми досі чекаємо на вердикт і навіть не знаємо, коли саме його буде винесено. Слухання під керівництвом незалежної комісії завершилося ще в грудні 2024 року. І на відміну від Челсі Сіті свою провину не визнає.
Єдине, що можна сказати напевно: Сіті — ще один клуб, для якого фінансовий штраф не стане великою проблемою. Для них це може бути не більшою неприємністю, ніж відмахнутися від настирливої мухи. Тож можна не сумніватися, що в Манчестер Сіті уважно стежать за розвитком ситуації з Челсі — і особливо за відсутністю будь-яких спортивних санкцій.
Це аж ніяк не означає, що Сіті обов’язково уникне серйозного покарання у вигляді штрафу, якщо звинувачення проти клубу будуть доведені. Однак ситуація змушує замислитися, чи не рухається справа саме в цьому напрямку. І коли б не настав той день, цікаво, чи почуємо ми тоді такий самий дзвін келихів у кабінетах керівництва Манчестер Сіті.