Баварія без Левандовські, оновлена Боруссія та інші: інтриги сезону Бундесліги-2022/23
Новий сезон у європейському футболі ось-ось розпочнеться. За два місяці міжсезоння уболівальники встигли засумувати за топ-чемпіонатами, але час очікування майже завершено. У наступний вікенд стартують АПЛ та Бундесліга. У цьому матеріалі ми сфокусуємося саме на першості Німеччини. Напружена та захоплива чемпіонська гонка між Баварією та Дортмундом, важка боротьба за виживання та інші інтриги нового сезону.
Хто вилетить?
Давайте традиційно почнемо з кандидатів на виліт. Минулої кампанії Бундеслігу 1 залишили Армінія та Гройтер Фюрт, а берлінська Герта зуміла переграти Гамбург у стикових поєдинках (0:1, 2:0).
Білефельдці та Фюрт від початку сезону-2021/22 опинилися у нижній половині таблиці, а останній так взагалі довгий час йшов на вічний антирекорд Тасманії за кількістю поразок. Армінії не вдалося повторити трюк із збереженням прописки, як це було у кампанії-20/21, тож можна сказати, що елітний дивізіон навіть виграв від вильоту обох аутсайдерів.
Замість них в зворотньому напрямку підвищились у класі славні Шальке та Вердер. Після кризи останніх років були великі сумніви щодо моментального повернення "кнаппен" до еліти, але вони зуміли стабілізувати свою гру у найважливішому етапі сезону, так само як і Бремен.
Хто ж тоді фаворит до релегації у Бундеслігу 2?
По-перше, Герта. "Стара дама" могла не доводити справу до стикових матчів із Гамбургом, але маючи перевагу у рахунку дозволила немотивованому Дортмунду забити переможний м'яч на останніх хвилинах, що вкупі з вольовою перемогою Штутгарта поставило її на грань справжньої катастрофи.
Взагалі парадоксально, що зі складом рівня зони Ліги Європи команда в принципі бореться за виживання, але повний бардак на усіх клубних рівнях призводить до подібних результатів.
У битві з "динозаврами" вдалося вийти переможцями завдяки сталевій волі та налаштуванню, які в вирішальний момент зумів донести до гравців "залізний Фелікс" Магат. Проте культовий тренер вже залишив свою посаду.
Замість нього прийшов Сандро Шварц, котрий спішно розірвав контракт із московським Динамо. Раніше Шварц встиг потренувати Майнц, але жодного разу не піднявся вище 12 місця у таблиці, тож позитиву тут малувато. Але варто відмітити, що "карнавальники" майже не мали у ростері гравців калібру Тузара чи Йоветіча, тож побачимо. Окрім того, Герта майже не втратила нікого з лідерів. Та ще й позбавилася деякого баласту, трохи розвантаживши зарплатну відомість.
Можна трохи посумувати лише за центральним захисником Нікласом Штарком, п'ятим за кількістю ігрових хвилин у минулому сезоні, та Ісхаком Бельфоділем, що став вільним агентом, а у минулій кампанії став другим бомбардиром команди у Бундеслізі після Стевана Йоветіча.
Інші кандидати — Штутгарт та Аугсбург. Проте у випадку із "фуггерами" все скоріш за все обмежиться нижньою половиною таблиці, але на безпечній відстані від зони вильоту.
З лідерів Аугсбург втратив лише свого найкращого бомбардира Міхаеля Грегоріча (9 м'ячів), котрий пішов до Фрайбурга, і це дійсно є болючою втратою. Проте в зворотньому напрямку відправився боснієць Ермедін Деміровіч, котрий спробує замінити австрійського нападника. А так баварці навіть підсилилися, бо Арне Маєр з Герти, чи непогано проявивший себе у Гройтер Фюрті Максиміліан Бауер точно мають додати якості скромному колективу.
Питання лише у фігурі тренера. Енріко Маассен непогано проявив себе у молодіжці дортмундської Боруссії, котра дуже не хотіла відпускати талановитого спеціаліста, але досвіду на подібному рівні в нього взагалі немає. А ви ж знаєте наскільки це важливо. Особливо, коли твоя команда є одним з тіньових кандидатів на виліт.
Штутгарт взагалі є справжньою командою-загадкою. "Шваби" останні роки привчили нас до того, що їх варто сприймати, як команду-ліфт. Дивіться самі. У 2016 році вони вилетіли до другого дивізіону, потім повернулися і ледве не заскочили у Лігу Європи, рознісши Баварію на її полі у останньому турі сезону-2017/18 із рахунком 4:1! Далі програли Уніону у релегації за правилом виїзного голу, а повернувшись до еліти влітку 2020 року знову до останньго були у перегонах за єврокубкову зону, та саме тоді винесли Боруссію Дортмунд 5:1 на її ж полі.
У кінці травня історія знову могла піти по тому самому сценарію, але дуже емоційна вольова перемога над Кельном у останьому турі зі взяттям воріт Ватару Ендо у компенсований до другого тайму час перевернула усе з ніг на голову!
Тепер безумовно талановитому тренеру Пеллегріно Матараццо потрібно дещо стабілізувати гру своїх підопічних у сезоні-2022/23. Почали із перемоги над дрезденським Динамо у Кубку Німеччини (1:0).
Не відомо, чи втримається Вердер, та що покаже Бохум на другий сезон у еліті. Команда Томаса Рейса зуміла приємно здивувати у другій половині минулої кампанії — впевнено зберігла прописку у БЛ.1 та ще й прибила Баварію (4:2) із Дортмундом (4:3).
Влітку Бохум непогано попрацював на трансферному ринку, придбавши, наприклад, Філіппа Фьорстера зі Штутгарта і досвідченого на рівні Бундесліги Константіноса Стафілідіса з Гоффенгайма.
"Тафгай" Яцек Гуральскі та Кевін Штьогер теж додадуть якості складу, а ось про Івана Ордеця сказати щось доволі важко. Якби українець повів себе правильно та одразу залишив би московське Динамо після початку повномасштабної агресії з боку РФ, можливо, за його виступами у Рурі слідкувало би більше глядачів.
Питання викликає атакувальна лінія, де "синьо-білі" не дорахуються найкращього бомбардира Себастьяна Польтера (10 м'ячів), що перейшов у Шальке, та третього страйкера за кількістю голів (4) Мілоша Пантовіча.
Хто стане "темною конячкою"?
Варіантів тут не багато. Навряд чи хтось з вищезгаданих нами аутсайдерів зуміє зробити якісний прорив, Хіба що від Аугсбурга можна очікувати підвищення у таблиці. До того ж коло помітно звужується завдяки Фрайбургу та Уніону.
Погодьтеся, до високої позиції "залізних берлінців" ми вже звикли, бо після потрапляння до еліти цікава команда Урса Фішера йде поступово вгору — від одинадцятого до п'ятого місця за три сезони. Фрайбург ж після минулої кампанії теж буде сприйматися цілком інакше.
Хоча його перспективи потрібно розглядати дещо під іншим кутом. Але давайте залишимо це для окремого блоку.
Наш прогноз — варто більш детально слідкувати за Вольфсбургом та Шальке. "Вовки" посипалися після розставання із Олівером Гласнером літом минулого року. Спершу було незрозуміле абсолютно всім призначення Марка ван Боммеля головним тренером, потім промахнулися із Флоріаном Кофельдтом. Та ще й втратили безумовного лідера Вута Вегхорста, котрий взимку відбув до Бернлі.
Проте здається, що скоро ситуація має змінитися. Вольфсбург повернув Ніко Ковача до Бундесліги і це чудова новина для усіх. Так, хорват не потягнув рівень амбіцій Баварії Мюнхен, але на рівні середняків довів, що є міцним горішком. Плідно попрацював із Монако, згадайте й хоча б його Айнтрахт, який під його керівництвом перетворився з кандидата на виліт до володаря Кубка Німеччини (3:1 із Баварією) та стабільного претендента на єврокубки.
Команду залишили Ксав'єр Шлагер, Кевін Мбабу, Джон Брукс, Віліам та Доді Лукебакіо, але у зворотньому напрямку прийшли талановитий лівий вінгер чемпіонського Леха Познань Якуб Камінські, котрий складе компанію польському форваду Бартошу Бялеку, талановитий екс-гравець Армінії Патрік Віммер, повернулися Брекало, Понграчіч, Мармуш та Гілавогі.
Окрім цього, "вовки" вицепили в Болоньї цікавого гравця Маттіаса Сванберга, котрий може створити скандинавську зв'язку у атаці із Йонасом Віндом. Словом, ресурси в Ніко Ковача є.
Шальке ж ми назвали "темною конячкою", бо наразі невідомо як проявить себе оновлений колектив у Бундеслізі 1. "Кнаппен" пройшли "очищення" другим дивізіоном, розірвали угоду із Газпромом, тож це вже не та команда, що вилітала рік тому з БЛ.1.
Тим цікавіше буде за нею спостерігати. Керувати "кобальтовими" у еліті буде екс-тренер Армінії Франк Крамер і це скоріше вимушений вибір. В кінці минулої кампанії клубна легенда Майк Бюскенс зуміла здобути 7 перемог у 8 зустрічах та виграти БЛ.2, але втримати коуча керівництво не зуміло. Дуже шкода.
"04-ті" позбавилися деяких відомих гравців недалекого минулого, як-то Саліфа Сане чи Озана Кабака, але й підписали з десяток нових облич. Гучних трансферів із іменем окрім Шволова та Польтера поки що немає, але в нинішніх обставинах очікувати чогось іншого було б цілком незрозуміло.
Варто констатувати, що Шальке став найрезультативнішою командою Бундесліги 2, настрілявши суперникам 72 м'ячі та на один гол випередивши четвертий Дармштадт. Для порівняння у Вердера на сім результативних ударів менше. Пропускали "кобальтові" теж небагато. Третій показник у лізі після Фортуни (42) та Вердера (43).
Ну і ще одна інтрига — гольові показники Сімона Теродде. Німець є справжнім королем другого дивізіону (172 м'ячі та 43 асисти у 283 матчах), але в БЛ.1 у нього все дуже й дуже посередньо (10 м'ячів та 2 асисти у 58 матчах). Про що тут казати, якщо рекордний показник по голам Теродде за сезон — це п'ять результативних ударів у сезоні-2017/18 за Кельн?! 30+4 у 30 зустрічах у минулій кампанії (найкращий бомбардир!) додадуть натхнення форварду, але чи цього буде достатньо?
Чи втримає Фрайбург кураж минулого сезону?
Симпатичний Фрайбург дуже сподобався минулої кампанії. Банда Крістіана Штрайха до останнього боролася за місце у Лізі чемпіонів, а також неприємним чином дозволила Лейпцигу виграти серію пенальті у фіналі національного кубку.
Отже, у головному єврокубку шварцвальдців ми не побачимо, зате вони зіграють у Лізі Європи та спробують продовжити дивувати футбольний світ. Та чи вдасться це зробити?
Якщо команда навіть виграла від своєрідного обміну форвардами (Демірович — Грегоріч), то ось переїзд Ніко Шлоттербека на Вестфаленштадіон помітно згущує фарби над перспективами "грифів". Шлоттербек був справжнім лідером оборони та ключовим гравцем скромного колективу, тож подивимося, що буде із захистом після його вояжу у Дортмунд.
Додаємо до цього скепсису додатковий фронт у вигляді єврокубкової завантаженності й маємо загадкову картину. Побачимо, чи зуміє одна з найкращіх команд за використанням стандартних положень у Європі підтримати власну високо підняту планку.
Хто потрапить у єврокубки?
Баварія, Дортмунд, Лейпциг, Баєр. Думаємо, мало хто має сумніви щодо цих колективів стосовно місць у зоні не те що Ліги Європи, а навіть Ліги чемпіонів. А ось далі є кілька загадок. Наприклад, Боруссія Менхенгладбах.
"Жеребці" все ще "відходять" після скандального розставання із Марко Розе та прощання з Максом Еберлем, тож новий головний тренер команди Даніель Фарке одразу потрапляє у непросту ситуацію. Минулий сезон вийшов катастрофічним та вмістив в себе майже усі кола пекла, включно з 0:6 від Фрайбурга та Дортмунда.
Фарке свого часу непогано попрацював із Норвічем, тож заслужив на індульгенцію у сильному клубі Бундесліги, але навряд чи йому дадуть багато часу та ресурсів на побудову власного проекту. Якщо навіть з півфіналістом Ліги Європи Адді Гюттером тут не церемонилися, то що вже й казати про Даніеля.
Це дивно, але не дивлячись на увесь бардак останніх років команду не залишив майже ніхто з основних облич. Пішов Емболо, але все ще є Плеа, Гінтер повернувся у рідний Фрайбург, нічого, є ті ж Ельведі чи поки що травмований центрбек Фрідріх.
Повернення до Ліги чемпіонів поки що виглядає справжньою утопією, але боротьба за п'яте/шосте місця Гладбаху точно під силу.
Про Фрайбург та Уніон ми вже згадували на початку. Можна очікувати принаймні потрапляння до кваліфікації Ліги конференцій від Вольфсбурга.
В перспективи Гоффенгайма не віриться. Команду очолив Андре Брайтенрайтер, котрий провалився у Шальке та Ганновері, але несподівано привів Цюрих до перемоги у швейцарській Суперлізі минулого сезону.
"Селяни" не витримали напружений графік та втратили місце у зоні єврокубків на самому фініші сезону, а кілька днів перед тим ще й продали Лейпцигу Давіда Раума за 26 млн євро. Подивимось, у кого або на що будуть інвестовані ці грощі.
Останній у цьому блоці - Айнтрахт Франкфурт. Новоспечений переможець Ліги Європи готується до дебюту у чемпіонській лізі та активно посилює свій склад.
Влітку позбавлялись переважно від неосновних гравців, як-то Цубера, Кора, Ільзанкера чи Салазара, а купляли доволі цікавих, взяти хоча б досвідчених Аларіо чи Гетце. Та ще й зберегли Філіпа Костіча, спокусивши його виступами у ЛЧ!
Викупили й контракт Хауге в Мілана.
Проте є деякі сумніви щодо фінішу у шістці, бо Ліга чемпіонів забирає дуже багато сил та ресурсів в нетопових клубів. Приносити у жертву виступи у омріяному роками турнірі задля потрапляння у зону єврокубків у чемпіонаті було б безглуздо та безсенсовно. До того ж "орли" навряд чи пройдуть у ЛЧ далі першої стадії плей-оф, тож можна сконцентруватися на євробаталіях. А ось у другій половині сезону потрібно стабільно набирати дорогоцінні пункти.
Хто стане чемпіоном Німеччини?
У коментарях під подібними міркуваннями юзери частенько пишуть про те, що подібні питання не мають сенсу. Але останнім часом у топ-чемпіонатах помічаються зміни. Інтер та Мілан перервали гегемонію Ювентуса у Італії, Монако та Лілль здолали ПСЖ у Лізі 1, Атлетіко знову втрутився у розбірки Реала та Барселони, то чому б й Бундеслізі нарешті не коронувати нового чемпіона?
Про революцію та реформи у дортмундській Боруссії ми нещодавно робили окремий детальний матеріал, тож тут повторимо лише у вигляді двох тез.
- Дортмунд проводить чистки та реформи у клубній структурі — від фізиотерапевтів до тренерського штабу;
- Новий спортивний директор Себастьян Кель провів потужне трансферне вікно, крапково посиливши склад якісними та сильними гравцями;
Так, негаразди зі здоров'ям Себастьяна Алле помітно погіршують очікування від нового сезону, але Боруссія терміново шукає йому заміну, тож для початку потрібно дочекатися нового форварда. Модест, Кавані, Сімеоне чи Тюрам — від профайлу нової "дев'ятки" зараз залежить дуже багато чого.
Проте якщо відкинути незрозумілу ситуацію із форвардом, то склад Дортмунда позбувся багатьох непотрібних гравців та став більш збалансованим та якісним, тож можна кидати виклик Мюнхену на чолі із Едіном Терзічем.
А ось Баварія втратила Роберта Левандовськи, таки відпустивши страйкера до Барселони, що є дуже й дуже вагомим збитком. Поляк настільки міцно укорінився у екосистемі "ротен", що поки що незрозуміло, яким буде найближчий сезон без нього у складі.
Риторика Юліана Нагельсманна виглядає дивно, але зрозуміло. Екс-коуч Лейпцига та Гоффенгайма помітно нервує через втрату фундаментального форварда. Проте на заміну йому з Ліверпуля прийшов Садіо Мане, що додає оптимізму та натхнення вболівальникам Мюнхена. Сенегалець дозволить Нагельсманну побудувати більш гнучку модель та дати більше опцій у атакуючій ланці.
Маттейс де Лігт виглядав посередньо у матчі за суперкубок країни із Лейпцигом (5:3), але у Бундеслізі йому буде дещо простіше проявити свої сильні якості, ніж у чемпіонаті Італії. Проте сума трансферу наразі виглядає дуже завищеною, можна було заплатити млн на 20 менше, що виглядало б більше адекватною ціною.
Нуссаїр Мазрауї має нарешті вирішити проблему із правим флангом захисту, а ось по Матісу Телю та Раяну Гравенберху поки що ранувато робити якісь висновки.
Звісно, пріорітетом Баварії у сезоні будуть успішні виступи у Лізі чемпіонів, але в разі чергової невдачі у головному єврокубку з вильотом від умовного Вільярреалу на ранніх стадіях плей-оф, вкупі з поразкою у рідному чемпіонаті Юліану і Ко можуть не пробачити. Проте Мюнхен все ще головний фаворит сезону.