Драматична розв'язка за чемпіонство, пониження в класі двох очевидних кандидатів: підсумки сезону в Бундеслізі

Чемпіонат Німеччини нещодавно завершився та подарував, на жаль, незмінного чемпіона. Проте окрім того вистачало цікавих подій. 

Боруссія програла чемпіонську гонку

Революція у Дортмунді приносить свої плоди. Команда помітно зміцнила склад минулого літа і це одразу дало результат. Починалося все достатньо непогано. Розпочали з серії перемог, проте багато з них були мінімальними, шукали балансу між атакою та обороною. 

Спершу грали занадто раціонально, в другому колі повернулися до більш звичного футболу. Клуб почав багато забивати та демонстрував зрілі результати. Лише одна поразка після початку року, рахуючи два матчі першої частини сезону, 18 матчів без поразок та найкраща різниця забитих / пропущених включно з показниками по залікових балах. Вдалося максимізувати якості багатьох гравців клубу, особливо після приходу в команду літом й подальшої вдалої реабілітації Себастьена Алле, наприклад, Доніелла Малена чи Каріма Адеємі.

Все складалося якомога краще, Баварія втрачала очки, а Боруссія стабільно їх набирала, у тому числі здолавши Аугсбург за тур до фінішу. Потрібно було лише обіграти Майнц вдома, що було абсолютно адекватною задачею, враховуючи фактор домашніх стін та немотивованість суперника. Хоча багато людей казало, що потрібно підійти до виконання плану з тверезою думкою та зберегти концентрацію, у тому числі я. Мешканці міста й преса почали готуватися до свята завчасно і це могло зіграти погану службу з клубом. 

Клуб летів 0:2, Едін Терзіч виконав заміни, котрі внесли перелом в зустріч, вдалося відігралася, проте забракло часу здобути перемогу. Футболісти були виснажені морально, тренеру ледве вдавалося підібрати потрібні слова. Вболівальники підтримали команду та висловили подяку за непоганий сезон. Втім головний трофей знову випав з рук буквально на відстані кількох сантиметрів.

Не дивлячись на численні заяви про те, що Боруссія програла трофей одним матчем, ця теза не зовсім й коректна. Його було програно в першому колі, коли втратили занадто багато очок поки не знайшли необхідний баланс, локальна невдача з міцним суперником на домашній клубній арені не є чимось вирішальним. 

Тепер потрібно психологічно не впасти й продовжити обраний шлях прогресу команди. Себастьян Кель та інші представники клубу роблять хорошу роботу та демонструють впевненість у баченні власного проекту. З літніх трансферів не заграв хіба один Антоні Модест, та й той приходив в якості кризової опції, тому занадто серйозно ставитися до його невдачі не дуже варто, особливо в контексті того самого матчу з Баварією. 

Ніклас Зюле та Ніко Шлоттербек виправдали аванси та додали обороні впевненості як і Юліан Раєрсон, Саліх Озджан став цікавою опцією у якості опорника, Карім Адеємі поступово адаптувався до топового чемпіонату та продовжив демонструвати солідний рівень, за який його свого часу підписували з Зальцбурга, Себастьен Алле повернувся після важкого періоду та дозволив команді стати більш варіативною, допомагає звільняти простір та блискуче грає у підіграші. Питання є лише до якості Александра Маєра в воротах, проте й він кілька разів рятував Боруссію, як, наприклад, проти Лейпцига.

Це дуже непоганий показник. Якщо цього літа продовжиться подібний селекційний успіх, ми знову побачимо чемпіонську гонку в повному вигляді. Головне втримати багатьох ключових гравців та підтримати глибину складу, котра багато в чому допомогла не допустити фізичних спадів по ходу цього сезону. 

Едін Терзіч дійсно проявив себе класним головним тренером, довівши, що солідний успіх дворічної давнини у вигляді блискучого фінішного спурту та завоювання Кубку Німеччини були точно не випадкові. Він мабуть не є геніальним тактиком, який вміє робити клуб більш гнучким абсолютно в любій ситуації, проте має свої принципи побудови гри та баченні стилістики, вміє бути різним коучем, підлаштовуватися під обставини, розкривати гравців, заряджати їх енергією та мотивацією вигравати, він любить цей клуб та ще не розкрив повністю свій тренерський потенціал. 

Можна і потрібно дати йому час, наступного сезону буде нагода довести спортивну злість та зробити вирішальний крок до титулу. 

Баварія провела невдалу кампанію, проте все одно отримала подарований титул від конкурента

Мюнхен зіграв дуже невдало цього чемпіонату та втратив занадто багато очок. Втім, завдяки доброті суперника зумів виграти чергову срібну салатницю вже котрий рік поспіль. Дуже шкода, що сталося саме так, особливо враховуючи відношення керівництва клубу в бік тренера Юліана Нагельсманна. З ним розійшлися доволі негарно, коли спеціаліст йшов з ними достатньо добре в усіх можливих турнірах. Нащо було звільняти його в подібному моменті, не зрозуміло. Пояснювати міжнародну паузу способом зміни тренера максимально безглуздо. Якщо дійсно хотіли досягнути результату потрібно було залишати все як воно є. Отже призначення Томаса Тухеля з самого початку виглядало доволі дивно та не зовсім й далекоглядно.

Новий коуч нічого нового в клуб не приніс. Результати погіршилися, команда ризикувала втратити всі можливі турніри, словом, було дуже близько провалу. 

Хасана Саліхаміджича та Олівера Кана, двох головних функціонерів баварців, котрі були причиною невдалих показників та трансферної політики в саму першу чергу, було звільнено одразу після завершення матчу з Кельном. Вони не впоралися із завданням завоювати всі очікувані трофеї та відшукати заміну Роберту Левандовські. З трансферів заграв хіба Маттейс де Лігт, Садіо Мане та компанія серйозно провалилися. 

Томас Тухель вміє створювати системні команди, отже наступного сезону в теорії ми можемо побачити кращу версію мюнхенського клубу. Цікаво, що з цього вийде.

Уніон в Лізі чемпіонів

Деякий час по ходу сезону багато вболівальників вважали клуб з Берліну одним з головних фаворитів на здобуття вагомого трофею. Це виглядало дивно через факт скромності колективу у плані фінансів, якості складу, тактичної складової та стабільності в кампанії. Так і сталося ближче до другого кола. Головна ціль все ж таки була здобута. 

Уніон вперше в своїй історії зіграє у Лізі чемпіонів. Команда з Ан дер Альтен Фьорстерай планомірно рухається вгору з моменту підвищення в класі. З середини таблиці до єврокубків спершу у Лігу конференцій, потім у Лігу Європи, тепер й новий виклик. Це непогано. Тренерський штаб робить блискучу роботу та виводить клуб на піковий момент в його чудовій історії. 

Команда виступила дуже непогано та більшість дистанції йшла в топовій четвірці. Блискуче грала вдома в рамах національного чемпіонату (бронзові медалі за цим показником у цілій лізі), відбирала очки в грандів. 

Та й заслужено пройшла до турніру, здолавши Фрайбург, прямого конкурента за цю вакантну позицію, та стабільніше зігравши у вирішальному етапі, перегравши Вердер.

Вольфсбург та Гладбах знову повз єврокубки

Обидва клуби минулим літом змінили тренерів. Ніко Ковач зумів вивести "вовків" на рівень боротьби за Лігу Європи, проте невдалий фініш сезону не дозволив потрапити бодай в Лігу конференцій. В вирішальному матчі програли немотивованій Герті, що дозволило Айнтрахту обійти клуб та відправити його нижче у таблиці. Це провал, враховуючи те, що більшу частину дистанції йшли поряд з шостим місцем. 

Гладбах виступив схожим чином, проте різниця полягає в тому факті, що він достатньо швидко відстав у боротьбі за Європу. Даніель Фарке трішки налагодив колектив після Адді Гюттера, втім з таким підбором гравців "жеребців" займати настільки низькі місця є провалом. Наче виступали непогано на дистанції сезону, потрібен все ж таки час або зміни в керівництві, щоб повернути клуб до боротьби за високі місця у національному чемпіонаті. 

Солідний Баєр на чолі із статусним Хабі Алонсо

Баєр невдало розпочав нинішній сезон й ризикував завершити його всередині таблиці. Команда розпочала вельми невдало, звільнила Херардо Сеоане та довгий час знаходилася у зоні вильоту. 

Здавалося, що кампанію вже втрачено і зробити щось буде важко, проте запрошення Хабі Алонсо виправдало себе та дозволило закласти фундамент на майбутнє. Якби не спад та втрати очок на фініші сезону, леверкузенці могли б навіть грати за Лігу чемпіонів, проте в підсумку лише шосте місце, яке не буде єврокубковим в разі перемоги Айнтрахта у фіналі Кубка. Проте враховуючи контекст ситуації, в якій перспективний тренер приймав команду, солідний результат. Та й якщо говорити в загальному. 

Хабі змінив настрій й деякі командні принципи її гри, поставив яскравий атакувальний футбол, що спрацювало, дозволивши клубу зробити доволі якісний стрибок. Окрім того, Баєр демонструє активність на майбутньому ринку трансферів та підписує непоганих футболістів. 

Вже анонсовано прихід Алехандро Грімальдо, повинні бути також інші гравці. Подивимося, що буде за підсумковим результатом.

З претендентами на нижчий дивізіон без сюрпризів

Герта й Шальке відправилися у другу Бундеслігу та завоювали звання невдах сезону Німеччини. Це було доволі очікувано. 

Берлінці ще минулого сезону ледве врятувалися у перехідних матчах, а зараз зайняли саме низьке місце у чемпіонаті. Здавалося, на вирішальному періоді сезону вийшло дещо підправити результати, проте остаточно вирішальні зустрічі було програно. 

Шальке тільки но повернувся з другого німецького дивізіону, вилетівши знову. Склад клубу належним чином підсилити не вдалося і даний факт став вирішальним. Команда почала трішки йти вгору та знайшла належний баланс у обороні, проте в вирішальний момент не зуміла виграти необхідні матчі. В фінальному турі Лейпциг зумів переграти столичних та відправити до попереднього сезону. Обійти Штутгарт не вийшло, та до всього іншого перегнати Аугсбург б також не вийшло через невдалу різницю забитих пропущених.