Налагодження оборони, гнучка структура та буст гравців: як Хабі Алонсо змінив Баєр
Баєр Леверкузен став одним з головних приємних відкриттів цього сезону Бундесліги, та й загалом Європи. Після звільнення Херардо Сеоане, коли клуб знаходився у зоні вильоту, було враження, що фінішувати у верхній половині таблиці завдання вельми складне та навряд чи це станеться. Проте все змінилося з приходом Хабі Алонсо.
Іспанський коуч зумів налагодити гру команди. Мало хто очікував чогось подібного від недосвідченого наставника. Та це не випадковість. У цьому матеріалі розберемося за рахунок чого вдалося змінити команду в симпатичний проєкт. Почнемо з атаки.
Хабі Алонсо — втілення сучасного спеціаліста, його професіоналізм та трудова етика були помітні ще за часів кар'єри гравця
Не будемо концентруватися на його видатному періоді в якості гравця. Очевидно, що шлях Алонсо був крутим — від Реалу Сосьєдад до Мюнхена, через знаменитий камбек у Стамбулі до кубку чемпіонів з Реалом у столиці Португалії, коли було здобуто знамениту "десіму".
Вклад важко було недооцінити. Окрім того, Хабі працював із багатьма видатними тренерами, які однозначно сформували його візію на футбол — починаючи від Рафаеля Бенітеса та Жозе Моуріньо, завершуючи Карло Анчелотті та Хосепом Гвардіолою.
Повернувшись в рідний Реал Сосьєдад він сходу зробив команду В однією з найкращих у Сегунді та зайняв разом із нею п'яте місце. Країна басків — це справжній клондайк талановитих спеціалістів, відома марка у Європі та показник справжньої якості. Мікель Артета, Унаї Емері, Хулен Лопетегі, Іманол Альгуасіль є лише кількома успішними прикладами.
Кожен з них встиг завоювати авторитет на континенті. Ось як Хабі у Сан-Себастьяні описує спортивний директор клубу Роберто Олабе.
"Я пам’ятаю, як мене вразило, наскільки він був скромним. Він виграв усе як гравець і мав стільки досвіду в різних країнах і лігах, але був просто іншим тренером з нами. Хабі знав, що перебуває всередині процесу, і розумів, що хоча його голос важливий, ніхто не може знати всього.
Він хоче, щоб його команда володіла м’ячем, була збалансованою, контролювала простір і володіла м’ячем. Хоче робити акцент на зоні півзахисту, і йому потрібен осьовий гравець, який може допомогти йому в цьому".
"На щастя, протягом моєї кар’єри були чудові менеджери, починаючи з Джона Тошака в Реал Сосьєдаді, Рафи Бенітеса в Ліверпулі, Мануеля Пеллегріні, Карло Анчелотті, Пепа Гвардіоли і Жозе Моуріньо. У кожного з них я навчався і грав серед хороших і поганих моментів. Я намагався зрозуміти, чому вони приймають рішення, щоб я почав будувати власне бачення як тренера чи менеджера.
Але пізніше, взявши шматки знань від кожного тренера, вам потрібно вибудувати свою особистість, свій власний стиль. Йдеться не про копіювати та вставити, а про те, щоб бути автентичним і самим собою. Це найкращий спосіб, яким ви зможете передавати або давати ідеї гравцям. І безсумнівно, у мене були чудові менеджери, і я мав це за привілей".
Час покаже, чи вдасться реалізувати цей потенціал, але початок вийшов чудовим.
За Алонсо помітно виросла роль вінгбеків та Мусси Діабі — все через перехід на схему 3-4-3
За попереднього тренера Херардо Сеоане Баєр найчастіше використовував схему 4-2-3-1. Хабі Алонсо розпочав працю на Бай-Арені з переходу на 3-4-3. Дана формація дозволила максимізувати якості деяких гравців, перш за все Джеремі Фрімпонга та Мусси Діабі. Суто статистика.
Минулого сезону в голландця 2+8 в усіх турнірах, цієї кампанії 9+11. Тобто, окрім хороших скілів у якості асистента він ще й помітно прокачав свої здібності у завершальній фазі.
Француз яскраво проявив себе ще минулого сезону, коли набрав 31 результативну дію, проте, по-перше, відмічаємо загальний спад команди у першій половині та на завершення весни зараз, по-друге, він став найкращим бомбардиром клубу.
24 бали за гол+пас — це непогано. Допомогла й більш вільна роль в атаці.
Звісно, правий фланг команди став її найважливішою ланкою. Через неї будується більшість атак.
Найчастіше відбувається передача на одного з вінгбеків (переважно Фрімпонга), який здатен робити різницю 1 в 1 на фланзі та просувати м'яч вперед на швидкості.
Діабі вміє блискуче розпізнавати глибину за спинами суперників та вриватися туди. Нерідко Джеремі шукає наступним адресатом саме його. Ситуативно вони можуть змінюватися позиціями — голландець заходить у центр, а Мусса відкривається у ширині.
За рахунок грамотної орієнтації корпусу та природньої мобільності вихованець ПСЖ вміє добре реагувати на мінливість епізоду, швидко змінювати напрямок руху та блискуче відкриватися поміж лініями. Нижче приклад з матчу проти Атлетіко. Зверніть увагу на положення корпусу гравця по ходу гольового епізоду. Дуже потужний індивідуальний рівень.
Ривки в зони завершення вміють непогано використовувати не лише Мусса та Джеремі. Вся група атаки загалом вміє розпізнавати момент, коли потрібно зробити ривок у штрафний майданчик. Якщо глибина закрита, Баєр може переводити атаку на протилежний фланг, активно задіючи опорників, до тих пір, поки не з'явиться розрив у лінії. Це досягається в першу чергу за рахунок динамічних вінгерів та ролі нападників, які активно допомагають у недодачі.
Зони завершення зазвичай атакують три гравці — вінгери та нападник. Як правило, кожен з них готовий до різкої зміни вектору атаки, наприклад, нижче ілюстрація у вигляді голу Каллума Гадсона-Одої Атлетіко у Лізі чемпіонів. Не вимкнувся з епізоду, після успішного пресингу від партнерів увірвався до штрафного майданчика, отримав передачу. А далі хитнув захисника та забив.
Проблемою в атаці є те, що часто футболісти не насичують зони завершення, також інколи дублюють коридори один одного.
До речі, пошкодження Патріка Шика відкрило можливість для Леверкузена грати більш гнучко за рахунок Адама Гложека, який перейшов з празької Спарти минулого літа. Ні, його колега по збірній Чехії також є профайлом нападника не суто штрафного майданчика та гри для численних кросів, проте Адам може грати також в якості "десятки" або навіть на фланзі, що помітно додає варіативності тренерському штабу.
Він непогано вміє вриватися під простріл, добре діє на обмеженому клаптику поля в воротарській, коли його щільно тримають захисники опонента, може пробити з незручного положення. Звісно, це дозволяє підтримувати динаміку атак команди. Типовий момент хорошої дії чеського форварда з матчу проти Юніона Сент-Жіллуаз. Відкривається у недодачі, блискуче вбігає у потрібну зону та користаючись слабкою опікою оборонного блоку суперника забиває.
В обороні грамотна синергія між досвідом та молодістю
Едмонд Тапсоба, Оділон Коссуну та хтось інший у трійці, наприклад, Джонатан Та. До приходу Хабі Алонсо команда пропустила 16 голів у 8 матчах чемпіонату, в підсумку буде 49, проте якщо забрати п'ятірку від Айнтрахта у одному з дебютних матчів коуча, коли гра ще не була побудована належним чином, отримаємо показник у 1,1 пропущених голів в середньому за матч у Бундеслізі — це солідно.
Той же Тапсоба став одним з найкращих гравців чемпіонату за виграними єдиноборствами в обороні, Коссуну непогано діяв на другому поверсі, Та та П'єрро Інкап'є — в двадцятці за кількістю заблокованих ударів. Команда доволі компактно оборонялася.
Команда найчастіше обороняється або за рахунок опускання одного з вінгбеків, коли формується четвірка в захисті, чи в 5-2-3, де ситуативно відбувається компенсація простору в разі потреби кимось з опорників — найчастіше це Роберт Андріх, рідше — Надім Амірі.
Найчастіша проблема полягає в тому, що гравці втрачають орієнтири у свому штрафному майданчику або біля нього, залишаючи пустими протилежні напівфланг та фланг, що призводить до моментів суперника.
Втім, за рахунок гарного пресингу та контрпресингу нерідко вдається подолати цю загрозу. За показником PPDA клуб знаходиться лише на третьому місці з кінця, Реал Сосьєдад В взагалі був останньою командою Сегунди минулого сезону, тому очікувати інтенсивного пресингу поки що зарано, можливо, в майбутньому це зміниться. Акцент робиться саме на швидке повернення м'яча після втрати. В цьому плані все набагато краще.
Наступний сезон достатньо інтригує
В наступній кампанії побачимо вже повноцінний період роботи Хабі Алонсо в Леверкузені. Враховуючи підсилення лівого флангу у захисті, Алехандро Грімальдо, за яким спостерігали багато клубів Європи, можна зробити добрий апгрейд позиції в порівнянні до більш направленого на оборону Мітчелла Баккера, цей варіант здатен додати ще більше балансу в гру Баєра, що принаймні теоретично зробить його претендентом на Лігу чемпіонів, а, можливо, на перемогу у Лізі Європи. Зрозуміло одне — спостерігати за ним буде дуже цікаво.