Незручний суперник, із яким можна здобувати результат: знайомимось зі збірною Італії
У відборі на чемпіонат Європи збірна України буде грати матч у Мілані проти команди Італії. Враховуючи нинішню форму діючих чемпіонів континентального форуму є всі шанси зіграти на рівних та поборотися за очки. В цьому матеріалі познайомимось поближче із нашим наступним суперником. У якому стилі виступає, чи історично вдало граємо із ним та інше.
Історія
У 1910 році було створено національну збірну Італії по футболу. Перший офіційний матч подарував "скуадрі адзуррі" перемогу над Францією із рахунком 6:2. Спершу команда переважно невдало виступала на Олімпійських іграх, проте після створення чемпіонату світу почали з'являтися перші здобутки. На мундіаль в Уругвай вона не поїхала через великі затрати на переїзд до південноамериканської країни, зате чотири роки потому стала господаркою наступного турніру. І одразу завоювала золоті медалі, вигравши фінал проти міцної Чехословакії.
На першості у 1938 році вдалося вдруге здобути кубок світу, а потім наступного трофею довелося чекати аж до Євро-1968. Післявоєнний період дещо загальмував розвиток італійського футболу, проте тріумф на континентальному форумі та срібні медалі на ЧС-1970 знову повернули аппенінців до статусу однієї з найкращих збірних.
У фіналі першого турніру вдалося здобути перемогу лише після того, як відбулося перегравання матчу із Югославією, а в другому, у фіналі, сталася поразка від Бразилії із величним Пеле.
Переможний чемпіонат світу у 1982 році, де впевнено переграли ФРН, довгий час залишався крайнім трофеєм Італії на довгі десятиліття вперед. Траплялися різні періоди та результати – від образливого промаху у серії пенальті Роберто Баджо проти Бразилії у фіналі ЧС-1994 до золотого голу авторства Давіда Трезеге у фіналі Євро-2000.
В 90-их та нульових Серія А була достатньо потужною та якісною за рівнем, зробила помітний прогрес вперед, проте Кальчополі призвело до кризи на Апеннінах. Скандал із суддівством торкнувся багатьох клубів, втім цікавим чином не вплинув на збірну, котра виграла мундіаль у Німеччині 2006 року, перегравши Францію по пенальті. Потім "скуадра адзурра" примудрилася не вийти з групи на турнірі в ПАР, але загалом фінальний матч на Євро-2012 у Києві та чвертьфінал наступного чемпіонату Європи були непоганим результатом. Та все ж таки було місце і для провалів.
На світовому форумі 2014 року в Бразилії не вийшли з групи, а на два попередніх взагалі не кваліфікувалися. Тому перемога на континентальному турнірі під керівництвом Роберто Манчіні сприймалася, як сенсація. Стиль колективу не можна було назвати впевненим в усіх матчах, проте навряд чи хтось може сказати, що виграла Італія незаслужено і зіграла не надто вдало. Саме у даному статусі вона підходить до протистояння із української збірною і готується спробувати повторити своє досягнення.
Стадіон
Джузеппе Меацца чи Сан-Сіро, залежно вболівальником Інтера чи Мілана ви є або кому з них симпатизуєте, побудований у 1926 році, який проходив декілька реконструкцій, це домашня арена для міланських клубів, а також приймала не один топовий матч.
Окрім Дербі делла Мадоніна, одного з найзнаменитіших футбольних поєдинків, на ньому відбувалися зустрічі двох чемпіонатів світу, одного чемпіонату Європи та чотири фінали кубку чемпіонів.
Вміщує 75 817 чоловік, належить муніципалітету Мілана.
Декілька років тому були розмови про те, що "нерадзуррі" та "россонері" хочуть побудувати новий стадіон на місці нинішнього, проте пандемія коронавірусу та фінансові проблеми дещо призупинили даний процес.
Українські команди не раз виступали на цій арені, можна згадати хоча б поєдинок Шахтаря та Аталанти у Лізі чемпіонів сезону-2019/20, проте національна збірна приїде сюди вперше.
Головний тренер
Лучано Спалетті очолив збірну Італії цього літа після відставки Роберто Манчіні. Минулої кампанії він виграв скудетто разом із Наполі.
Півзахисник не зміг побудувати вартої уваги кар'єри гравця, проте як тренер є достатньо успішним принаймні в межах своєї країни. Добре зарекомендував себе у маленьких колективах, особливо у Емполі, де провів кілька сезонів ще в якості футболіста, та вивів його у Серію В. У Ромі він здобував Кубок та Суперкубок, причому приходив туди двічі. Повернув Інтер у Лігу чемпіонів після доволі довгої перерви.
Вигравав індивідуальні нагороди за свою роботу в якості наставника.
Проте висловлює симпатію до російського футболу та зеніту, тому щодо його моральних якостей виникають певні питання.
Капітан
Деякі портали писали інформацію, що Лучано Спалетті хоче зробити капітаном колишнього підопічного в Неаполі Джованні Ді Лоренцо, який виконує аналогічну роль в складі "партенопеї", втім у матчі з Північною Македонією ним був Чіро Іммобіле. Досвідчений форвард непогано зарекомендував себе в Торіно, коли став найкращим бомбардиром одного з сезонів у Серії А, проте невдало спробував себе у Боруссії Дортмунд і Севільї. Перехід до Лаціо став успішним рішенням для футболіста. У Римі він став справжнім лідером клубу та стабільно тримає планку більше десятка голів кожної кампанії.
Попередні зустрічі із Україною
Наша збірна грала проти цього суперника 8 разів. У відборі на Євро-1996 "блакитно-жовті" двічі поступилися з загальним рахунком 1:5, далі зіграли 0:0 у товариському поєдинку влітку 2006 року, а на самому мундіалі кілька тижнів потому поступилися у чвертьфіналі 0:3, у відборі на континентальний турнір 2008 року також все було достатньо невдало – сумарні 1:4. На даний момент до нинішньої зустрічі опоненти перетиналися у 2018 році в рамках товариського матчу, зігравши 1:1. Тобто, разом з командою Німеччини Італія залишається єдиною топовою збірною Європи, з якою не вдалося здобути хоча б одну перемогу.
Модель гри
Враховуючи, що італійська збірна провела лише один матч під керівництвом нового тренерського штабу, аналізувати щось більш глобально поки що не варто, так само, як і дивитися поєдинки "скуадри адзурри" до призначення Лучано Спалетті. Проте можна було помітити кілька цікавих тенденцій у грі проти Північної Македонії.
По-перше, структура білд-апу та подальший розвиток атаки. Латералі переважно піднімалися вище, а в разі потреби у розіграші центральним захисникам допомагав хтось із гравців центру поля. В фазі володіння м'ячем використовувалася структура 4-3-3. Єдиного опорного півзахисника грав Браян Крістанте, а інсайди намагалися рухатися по всьому полю та в разі потреби атакувати зони завершення. Джованні Ді Лоренцо грав хибного фулбека та регулярно зміщувався в центр, тоді його простір компенсував Ніколо Барелла або вінгер Маттео Політано. В Італії непогана працювала взаємна підстраховка.
В обороні застосовувалася схема 4-1-4-1 або 4-4-2. У перехідній фазі від атаки до оборони був достатньо агресивний пресинг, особливо коли м'яч опинявся на флангах. Також діючі чемпіони Європи намагалися активно діяти в контрпресингу. Це не новина для вболівальників, котрі слідкували за чемпіонським Наполі Лучано Спалетті минулого сезону, бо ця команда була однією з найкращих за показником інтенсивності у топових лігах континенту.
Захисники готові до кроку вперед в захисті, проте можуть втрачати орієнтири та дозволяти супернику занадто легко проходити поміж лініями та створювати небезпечні моменти. Варто брати це до уваги.
Окрім того, аппенінці далеко не самий впевнений колектив по грі під тиском, тому якщо намагатися робити це персонально чи використовувати грамотний зональний пресинг, вони можуть втрачати м'яч. 28 втрат було в нашого опонента у матчі, що наполовину менше за балканців.
Тому можна і потрібно нав'язувати конкуренту боротьбу та намагатися грати сміливо. Хороші шанси на вдалий результат в нас точно будуть.