Дубль Гойлунна приніс Наполі перемогу над Ювентусом
Протистояння півдня та півночі. Де, як не в Італії, відчувається цей географічний поділ поміж командами в межах "елітного" дивізіону. У рамках чотирнадцятого туру центральним протистоянням повноправно вважався матч у Неаполі на стадіоні Дієго Армандо Марадона поміж місцевим Наполі та туринським Ювентусом. Настільки історично гарячий двобій, що фанатам гостьових команд у принципі не дозволено організовано відвідувати подібні зустрічі.
А тут ще й тренерський контекст саме до цієї зустрічі неабиякий додався. Уперше з 80-х років минулого століття в Італії зустрічались поміж собою тренери, які здобували чемпіонські титули саме на чолі клубів суперників. І як Антоніо Конте з його обіцянками вічної любові до "зебр", так і Лучано Спаллетті з його татуюванням у тематиці "Партенопеї", було, про що поговорити з усіма присутніми на грі.
Утім, матч вийшов доволі рівномірним у плані емоційний баталій. Бували й більш гарячі в історії цієї пари. Добре, що цього разу вирішили зосередитись саме на ігровій складовій та подарували чимало приводів для обговорень. Наполі, зокрема, розкішно почав поєдинок і доволі швидко закрив суперників на чужій половині надзвичайно агресивним пресингом. І зрештою забив швидкий м’яч на сьомій хвилині, як доказ, що план на гру спрацював.
Нерес продовжив передачу на хід від Ді Лоренцо до правого флангу штрафного прострілом на ближню для Гойлунна, а той перевів м’яч у сітку в підкаті. Ще чимало часу після цього туринцям знадобилось просто для того, щоб перетнути центральну лінію та почати щось пропонувати суперникам у відповідь. Атаки Юве при цьому були максимально тривіальними та нічого цікавого суперникам у першому таймі так і створили в плані клопотів у захисті.
А от Наполі своїми стандартами, переважно, у вигляді кутових ледь не поставив під сумнів узагалі потребу другого тайму в цій зустрічі. Аж надто гарними моментами для додаткових голів були епізоди з ударами головою від Ді Лоренцо та Мактомінея, коли корнери з лівого флангу завершувались подачами на ближню, проте у випадку першого Ді Грегоріо врятував команду Спаллетті, а удар другого прийняла на себе стійка незадовго до перерви.
Вочевидь, такий футбол Юве взагалі ніяк не міг влаштовувати, тому команда гостей доклалась до того, щоб виправити становище після перерви. І їй це вдалось завдяки вертикальній атаці з виходом Їлдиза до правого флангу штрафного під передачу Маккенні, який завершився ударом у дальній кут низом. Цікаво, що турка до перерви використовували на вістрі атаки, але цей план зазнав невдачі, тож довелось усе ж таки кликати Девіда на допомогу. А той узагалі розчинився.
Утім, усі ці трансформації туринців поперерві в підсумку все одно не принесли користі в загальному контексті результату, бо Маккенні в цій грі вирішив асистувати не тільки одноклубнику, а й супернику також. Недбала гра головою на 78 хвилині під час подачі Нереса з правого флангу на дальню стійку від американця призвела до того, що Гойлунн із кількох метрів просто вколотив м’яч у сітку з другого поверху. І щоб відіграти цей гол, Юве треба було використовувати момент Жегрови наприкінці матчу, проте удар із центру штрафного в лівий кут прочитав Ваня Мілінкович-Савич, а більше гості нічого не створили.
У наступному турі Наполі гостюватиме у фріульського Удінезе, тоді як туринський Ювентус поїде до Болоньї.
Наполі — Ювентус 2:1
Голи: Гойлунн, 7, 78 — Їлдиз, 59
Наполі: Мілінкович-Савич — Беукема, Ррахмані, Буонджорно — Ді Лоренцо, Ельмас, Мактоміней, Олівера (Спінаццола, 70) — Нерес (Політано, 79), Гойлунн, Ланг (Вергара, 86).
Попередження: Буонджорно, Беукема — Калулу