Ірландія — Україна. Наші оцінки

Основний склад збірної України зі зрозумілих причин перебував у не найкращому фізичному стані, тож геть не дивним виглядало рішення тренерського штабу відмовитися від послуг переважної більшості виконавців, які були задіяні з перших хвилин матчів проти Шотландії та Уельсу. У стартовому протистоянні Ліги націй УЄФА проти Ірландії отримали шанс гравці найближчого резерву і, зрештою, скористалися ним кожен по своєму. Але в підсумку це дало результат — команда Олександра Петракова здобула потрібну перемогу (1:0).

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на Авіва Стедіум (за 10-бальною шкалою).

Україна

Андрій Лунін — 7,5. Із таким незіграним захистом сподіватися на те, що наш голкіпер залишиться без роботи в цій грі було марною справою. Не можливо було сказати, що суперники аж надто перевантажували Луніна, проте свої моменти для порятунку від пропущених м’ячів він усе ж таки мав. Особливо наприкінці зустрічі, коли зрештою й вирішувалася її доля. Чотири сейви, більшість із яких — на межі від голу.

Денис Попов — Валерій Бондар — Олександр Сирота — 7,0. Як єдина сполука, трійка наших центральних захисників, можливо, і не виглядала аж надто надійною ланкою оборони, проте окремо один від одного їхня гра не мала суттєвих недоліків. Якщо відкинути місцями дивні рішення з вибором позиції та певними похибками під час передачі поміж собою нападників суперників, то Попов, Бондар та Сирота виглядали надійно. А якщо врахувати той факт, що останній раз у такій комбінації вони могли грати лише в умовного Петракова на певному рівні молодіжок, то й узагалі гра з їхнього боку була непоганою.

Тарас Качараба — 6,5. Це вже був не дебютний матч для захисника в складі головної команди країни, проте й назвати його досвідченим виконавцем "синьо-жовтих" наразі ще не можна. Потужний конкурент у особі Стівенса протистояв Качарабі на правому фланзі, але не помітно було, щоб Тарас йому бодай у чомусь поступався. Скоріш навпаки — підключення нашого гравця до атаки наприкінці першого тайму взагалі втілилося в забитий м’яч, що тільки підкреслило ситуативну перевагу над суперником. На жаль, у той момент було зафіксовано офсайд у Добвика.

Микола Шапаренко — 7,0. Півзахисникові надали не надто багато ігрового часу в матчі проти Уельсу, тож він отримав можливість надолужити цей недолік уже в зустрічі в рамках Ліги націй. Виступ Шапаренка в підсумку можна вважати вдалим, але скоріше за все для його рівня першого кола він був лишень посереднім. Сміливий дриблінг, стабільний пас, гра у відборі, виконання стандартних положень — усе це ми звикли бачити й раніше, а в звітній грі цей набір дій можна було відзначити лише за сам факт його виконання.

Сергій Сидорчук — 6,5. На особливу гру на загострення від номінально півзахисника руйнівного плану під час зустрічі проти Ірландії ніхто не очікував, та й суперники не дозволяли розслаблятися швидкими переходами до контрнаступів. Важливим компонентом у цій грі також виявилася здатність нашої команди грати на підбираннях перед штрафним. І хоча на початку зустрічі провалювалася вся вісь захисту, уже під завісу основного часу Сидорчук та партнери виглядали все ж таки трохи більш упевненими в собі.

Віталій Миколенко — 7,0. Фігура нашого гравця лівого флангу була досить цікавою, адже Миколенко в підсумку виявився найбільш фізично витривалим виконавцем, що зумів зіграти більшу частину ігрового часу в усіх трьох останніх матчах. До речі, не такою вже й помітною була його втома на цьому тлі, хоча під завісу зустрічі Віталій усе ж таки почав десь підсідати. Але до того постійні загострення на адресу партнерів за атакою йшли саме збоку його флангу. І де тільки знайшлися сили після такого сезону?

Олександр Зубков — 6,0. Гравець правого флангу нашої атаки мав змогу відіграти всього один тайм, після чого тренерський штаб його замінив на Циганкова. Важко сказати, що саме не сподобалося в грі Зубкова Петракову насамперед, бо Олександр був помітним в атаці навіть у тих фрагментах зустрічі, коли "синьо-жовті" ледь тримали м’яч на чужій половині. Зрештою, різниця між ним та його зміною поперерві лише в тому, що Циганкову вдалося забити.

Артем Довбик — 5,5. Після зимової павзи центральний форвард десь утратив власні швидкісні характеристики, бачення поля та завершальний удар, тож тепер не може скористатися навіть можливістю зіграти з перших хвилин для того, аби продовжувати конкурувати з Яремчуком за місце в стартовому складі в більш відповідальних зустрічах.

Михайло Мудрик — 6,0. Фланговий нападник у цій грі отримав бажаний простір для фірмових ривків, проте на додачу отримав ще й Коллінза та Крісті в суперники, які також ніколи не будуть стояти осторонь від того, аби побігати за м’ячем. Зрештою, деякі швидкісні дуелі Мудрик залишав за собою, деякі програвав, але в підсумку все одно на завершальній стадії з’являлася проблема з реалізацією моментів, із якою Михайло поладнати справ у цій грі так і не зумів.

Віктор Циганков — 7,5. Кращого виходу на заміну під час міжнародного матчу й вигадати буде важко. На Циганкова поклалися під час побудови плані на другу половину гри, але він їх реалізував навіть швидше, аніж ми встигли призвичаїтися до його перебування на полі. Дотепним буде зауважити, що, окрім пострілу із завидною долею вдачі, Віктор майже нічого не створив в атаці потому, а за весь час, що залишався до фінального свистка, доторкнувся до м’яча лише втричі більше, аніж той самий Караваєв, який і зіграв значно менше. Сходе на людину одного моменту. Шкода, що в матчі проти Уельсу справи не пішли так само добре.

Олександр Караваєв — 6,0. Освіжити правий фланг нашого захисту на завершення гри — саме з такою метою виходив на поле Караваєв на заключні 20 хвилин основного часу. Його зрештою так ніхто з суперників і не зміг обійти один-в-один, проте й з м’ячем Олександр зустрічався за цей час бодай разів п’ять.

Олександр Піхальонок — 6,0. За той невеличкий проміжок часу, який був у нашого півзахисника, зробити бодай щось корисне на полі зможе далеко не кожен виконавець, тож від Піхальонка вимагалося лише не зіпсувати те, що й так бодай якось працювало. Із цим завданням він точно справився, та ще й пробував хоч якось побудувати наші виходи до атаки.

Данило Сікан, Данило Ігнатенко — форвард та півзахисник з’явилися на полі під завершення гри, у якій перший із пари вже фактично не мав можливості відзначитися в атаці, бо суперники форсували події на нашій половині, а другому просто надали можливість дебютувати.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.