Україна — Ірландія. Наші оцінки

Після завершення останнього матчу збірної України під час червневої міжнародної павзи, наявне стійке враження, що "синьо-жовті" інтенсивно перебували в полі нашого зору аж ніяк не два тижні, які минули з початку календарного місяця. Графік був дуже виснажливим, тож геть не дивно, що під час "польської" частити протистояння ми побачили достатньо повільний стиль гри — хлопці, які у переважній більшості так повноцінно й не вийшли з зимніх канікул, просто втомилися. Але й у таких кондиціях вони примудрилися зачепитись бодай за якийсь результат.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на Муніципальному стадіоні ЛКС ім. Владислава Круля (за 10-бальною шкалою).

Україна

Дмитро Різник — 6,0. Голкіпер дебютував у офіційному поєдинку національної збірної, із чим його вже можна привітати. На превеликий жаль, у цей визначальний день у власній кар’єрі Різник пропустив у свої ворота гол, провини за який на нього покладати навіть немає ніякого бажання. Окрім цієї невдачі, перед Дмитром рідко виникали дійсно серйозні виклики, але пару сейвів він усе ж таки зробив, а також непогано грав на перехопленнях.

Олександр Караваєв  — 5,5. Правого захисника збірної України після вдалої гри проти Вірменії (3:0) багато хто справедливо хвалив за осяг успішних дій у атаці. Однак проти Ірландії Караваєв отримав ще один виклик, проте цього разу успіху не мав. Багато передач у його виконанні не знайшли адресатів.

Ілля Забарний – Микола Матвієнко — 5,5. Із парою наших центральних захисників у цій грі було водночас усе звично, але й із іншого боку не надто спокійно. Геть не дивно, що Забарний та Матвієнко на двох здобули відчутно вищий показник часу, проведено з м’ячем у ногах, проте використати свої здібності в перших передачах жоден із них не зумів. І, звичайно, багато питань виникло після пропущеного голу, бо проґавити ривок суперника з глибини поля було геть дивною дією з нашого боку.

Віталій Миколенко — 6,0. Стосовно лівого флангу захисту можна перелічити усі ті ж самі фактори, що й відносно протилежного боку поля, однак Миколенко все ж трохи більше опинявся безпосередньо всередині чужого штрафного, пропонуючи якісно інакші варіанти для загострення.

Руслан Маліновський — 6,0. Доля ключового півзахисника збірної України в цій грі була надзвичайно сумною, бо через випадкове зіткнення із суперником він був вимушений залишити поле достроково. Шкода, бо саме гарматні постріли Маліновського, напевно, і було тим єдиним цікавим моментом, який міг би нас розважити під час цієї надзвичайно невиразної гри.

Сергій Сидорчук — 5,0. Ще за стартовий відрізок гри півзахисник напомилявся настілки багато, що ми зрештою могли й не обмежитися лише одним пропущеним м’ячем. Лише за подальшим ходом зустрічі Сидорчук зумів вирівняти власну гру, але зрештою навряд чи зможе, як і будь хто з наших гравців, записати цей матч собі до активу.

Олександр Зінченко — 5,5. Півзахисник був одним із найбільш виважених компонентів у загальній композиції хаосу з нашого боку футбольного поля. Навіть за складних умов Олександр намагався вигадати цікаві продовження атаки, але зрештою партнери постійно трохи недогравали в епізодах, тому зиску з того фактично й не було.

Андрій Ярмоленко — 6,0. Грала в непритаманний їй футбол уся збірна України, але найбільш досвідчений гравець цього стартового складу намагався тримати високу марку до останнього. Зрозуміло, що витривалості Ярмоленка за такого графіку не вистачає й на звичну для нього годину ігрового часу, що особливо було помітно під час останнього з наших гольових епізодів у цьому матчі. Але навіть у своєрідному стилі, як у ситуації з нашим голом, Андрій усе одно намагається приносити користь команді.

Артем Довбик — 6,0. Нападник, на якого вирішив зробити ставку тренерський штаб, зміг забити м’яч, на що від нього, за великим рахунком, ми очікуємо під час кожної його появи на футбольному полі. Але все одно відповідальність за той момент із пропущеним Україною голом буде частково перебувати на рахунку Артема. Ще один показовий момент — за 73 хвилини гри він торкнувся м’яча на один раз менше, аніж захисник Попов, що після того догравав поєдинок. Ось таким був футбол цього вечора.

Микола Шапаренко — 5,5. Ото нехай вони з Довбиком тепер розберуться, хто ж саме припустився більшої помилки під час пропущеного м’яча. Але в нападника хоча б була можливість компенсувати власну частку провини за рахунок забитого голу, а Шапаренку натомість довелося знову виконати великий обсяг роботи за відсутності Маліновського, але пригадуватимуть йому все одно саме той невдалий пас.

Михайло Мудрик — 5,5. Нападнику довелося адаптуватися до цього поєдинку безпосередньо з раптового виходу на заміну ще в першому таймі. Певна річ, що завдання Мудрика та Маліновського, якого він замінив, не є співставними, але й цього разу Михайло наче й не зміг віднайти своє місце на футбольному полі. Сміливий дриблінг, швидкість — усе це було, але ці речі не мають сенсу, коли більшість виходів до швидких атак завершуються незрозумілими рішеннями.

Денис Попов та Данило Сікан — захисник та нападник, вочевидь, з’явилися на полі із зовсім різними завданнями на гру. Дотепно, що при цьому Попов за однаковий проміжок часу зумів майже втричі більше разів потримати м’яч у своїх ногах, аніж Сікан. Це було зумовлено поведінкою суперників у тому відтинку зустрічі. Зрештою, ніхто з цієї пари виконавців так і не зміг чимось запам’ятатися.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.