Збірна України не витримала тиску з боку Шотландії

Збірна України взяла чималу за тривалістю павзу одразу після червневої порції протистоянь у кваліфікації до чемпіонату світу-2022 та Ліги націй УЄФА задля того, аби знову повернутись до нашого поля зору під час вересневої міжнародної кампанії. На жаль, ми говоримо про залишкові матчі напівтовариського турніру лише в якості перспектив потрапити до дивізіону A, тоді як шлях до Катару для футболістів Олександра Петракова обірвався за крок до омріяної мети.

Свого часу ми не дозволили Шотландії влаштувати принципове британське протистояння проти Уельсу за одну з останніх путівок на мундіаль, здолавши "тартанову армію" в Глазго на Гемпден Парк із рахунком 3:1. Пропозиція повторити подібну звитягу була й у контексті протистояння звітного дня, коли "синьо-жовті" знову опинились на тій самій арені, проте цього разу вже вирішуючи питання перенесеного матчу першого туру Ліги націй, маючи при цьому можливість зробити решту власної кампанії не настільки напруженою.

Багато було помітно відмінностей у поведінці команд, у порівнянні з попередньою їхньою зустріччю, уже під час першого тайму. Шотландці не давали перевести подих високим пресингом та занадто сміливою лінією захисту під час нашого розіграшу в центрі поля, тож Україна, маючи невеличку перевагу за контролем м’яча, була вимушена триматись біля власних воріт. На цьому тлі періодичне виникнення помилок у захисті було лишень справою часу, і тут уже Трубіну доводилось підстраховувати власних партнерів.

До перерви "тартанова армія" створила кілька перспективних нагод, проте натомість на рівному місці втратила захисника Натана Паттерсона. Збоку команди Петракова при цьому ми не бачили істотних спроб довести діло до пострілів по воротах, і зрештою українці завершили матч ганебним нулем навпроти показника влучань у площину.

Гру після перерви Петраков вирішив освіжити за рахунок більш рухомого Сидорчука в опорній зоні, який вийшов на зміну Степаненку. Проте з’ясувалось, що для переходу до фази нападу було б непогано спочатку збити відчутно більш потужний тиск із власних воріт збоку суперників. Шотландія влаштувала парад із гольових моментів у нашому штрафному під завершення повного ігрового часу, і зрештою забила навіть у чомусь менш прогнозованим чином, аніж могла до цього.

Україна програвала більшість боротьби в повітрі, але ця проблема доб’є її трохи згодом, а тим часом Макгінн на одному лишень дотику м’яча на лівому фланзі штрафного позиційно відіграв Бондара в момент отримання передачі партнера, а вже потім вгатив м’яч у дальній кут воріт Трубіна. Кларк після цього одразу кинув у бій нападника Ліндона Дайкса, а на додачу йому виставив ще й майстра стандартів Фрейзера.

Ця пара виконавців у підсумку оформила дзеркальні подачі з кутових на лівому фланзі, які остаточно позбавили команду Петракова будь-якої мотивації пручатись неминучій поразці й надалі. Поразка, проте перемогу наша країна в цей вечір здобула в іншому.

У наступному поєдинку Ліги націй УЄФА збірна України відправиться в гості до Вірменії, тоді як на Шотландію очікуватиме домашнє протистояння проти Ірландії.

Шотландія — Україна 3:0
Голи: Макгінн, 71, Дайкс, 80, 87

Шотландія: Гордон — Паттерсон (Гікі, 26), Мактоміней, Генрі, Маккена, Тірні (Тейлор, 85) — С. Армстронг (Фрейзер, 76), Макгінн, Макгрегор, Крісті (Маклін, 85) — Адамс (Дайкс, 77).

Україна: Трубін — Караваєв, Бондар, Матвієнко, Михайліченко — Степаненко (Сидорчук, 46) — Ярмоленко (Циганков, 68), Піхальонок (Зубков, 83), Маліновський, Мудрик (Ігнатенко, 83) — Довбик (Яремчук, 67).

Попередження: Степаненко, Бондар, Яремчук, Маліновський