Україна поступилась Чехії в гарячому протистоянні

Вересневий міжнародний цикл для збірної України видався таким, про який усіх виявлять бажання забути якомога швидше, окрім уболівальників наших суперників — от для них ці кілька днів точно видались казковими. А ми ж, у свою чергу, поступились Албанії (1:2) минулими вихідними в Празі, після чого в тому самому місці, але вже на Еден Арені, мали завітати в гості до Чехії. Така географія подорожей, що поробиш.

І начебто всі знали, проти якого суперника ми будемо грати, бо стиль команди Івана Гашека був зрозумілий ще під час нещодавнього чемпіонату Європи-2024 в Німеччині, який за сукупністю факторів видався для чехів навіть гіршим за наш досвід. Але знову щось пішло не так у команди Сергія Реброва.

Перший тайм цієї зустрічі — це апофеоз безглуздої гри в обороні від "синьо-жовтих", які наче й намагались віддати м’яч суперникам, але й залишали позаду такі прогалини, що ніби самі пробували агресивно виходити до атаки. Загалом, ніхто нічого так і не зрозумів, окрім чехів, які відкрили рахунок посеред тайму зусиллями наших же футболістів. Миколенко дав подати Цоуфалу з правого флангу, а Шапаренко залишив м’яч на ближній під удар Соучеку, який поцілив у Шульца перед воротами, а той забезпечив рикошет.

У гарячці й із розумінням наслідків цього епізоду, Україна кинулась уперед атакувати, що також нікого не здивувало. При цьому довелось не надто довго й чекати на те, аби як не Забарний із подачі Мудрика відзначився ударом головою в поперечину, так Ванат замкнув навіс Шапаренка з лівого флангу. Виявляється, ми також можемо грати на другому поверсі.

Але чехи це роблять банально краще, що стало зрозуміло перед самою перервою, коли в паніці Забарний та Степаненко не змогли вибити за межі штрафного навіс із правого флангу, чим скористався той-таки Шульц. На той момент увесь цей сумбур здався настільки безглуздям, що навіть за час перерви не всі змогли відійти від подібного враження.

Однак Ребров щось таки зробив за ці лічені хвилини настільки цікаве, що змусило наших гравців повірити в себе. Ніхто нічого не скаже Україні за цей другий тайм поганого, бо "синьо-жовті" провели його на піднесенні, а суперники під завісу гри бігали з язиками за плечима. Проте також і з уже трьома голами на власну користь, що здавалось просто чимось нелогічним.

Усі ці класні дії Мудрика, який самотужки посадив трьох чехів на попередження своїми ривками, відмінні виходи на заміну Судакова та Циганкова, які забезпечили нам другий м’яч, та ще багато чого, розбились на 79 хвилині об простий факт — VAR побачив гру рукою в Матвієнка під час подачі з лівого флангу, або захотів побачити, а Соучек реалізував пенальті.

І якими б мертвими на той момент не були чехи, але добити їх хоча б до нічийного результату на табло ми так і не зуміли. Отже команда Гашека з трьома очками в наступному турі зустрінеться вдома з Албанією, а Україна прийматиме Грузію з нулем.

Чехія — Україна 3:2
Голи: Шульц, 21, 45+2, Соучек, 80 (пен.) — Ванат, 37, Судаков, 84

Чехія: Коварж — Вітік, Крейчі, Зелени — Цоуфал, Соучек, Черв (Крал, 89), Провод (Лінгр, 65) — Черни (Гложек, 65), Шульц (Кушей, 80) — Хори (Шик, 80).

Україна: Трубін — Тимчик, Забарний, Матвієнко, Миколенко — Шапаренко (Судаков, 69), Степаненко (Яремчук, 79), Зінченко (Піхальонок, 84) — Ярмоленко (Циганков, 68), Ванат (Маліновський, 80), Мудрик.

Попередження: Крейчі, Вітік, Черни, Соучек, Зелени — Судаков, Яремчук