Чехія — Україна. Наші оцінки

Ми сміялись і плакали… а, ні, то інший головний тренер нашої національної збірної так хотів, щоб ми робили. Тут ми просто плакали, як і має бути у вересні відповідно до погоди, але не через те, що літо закінчилось. За ходом гри проти Чехії були різні емоції. Спочатку ніхто не розумів, що взагалі відбувається з нашою командою на полі, потім ми пропустили й усе начебто стало на свої місця, але потім відігрались, щоб знову наробити помилок у захисті й розводити руками.

А потім був цей другий тайм, і якби два таких тайми подивитись за одну гру, то можна б було сказати, що ми на щось там претендували. Але коли такий виходить лише один на чотири, то не треба дивуватись "нулю" очок у таблиці. У цьому результаті були свої винуватці, але спокійно могли б з’явитись і супергерої, які б урятували для нас, можливо, увесь цикл. А виявилось так, що ми власними зусиллями врятували одного чеського тренера, тоді як у нашому "Датському королівстві", за Митцем, щось коїться не те.

За підсумками голосування за підтримки національного спонсора збірної України, бренда "Львівське", приз "Лев матчу" у грі проти Чехії отримав нападник нашої національної команди — Владислав Ванат. Так, нарешті цю відзнаку отримує не воротар "синьо-жовтих". І для цього є цілком конкретний привід — перший забитий м’яч за головну команду країни, із чим ми можемо Владислава виключно привітати. Робочий гол, "нападницький". Могло б бути й більше, і навіть на табло оператори на мить це зафіксували, але вийшов жорсткий курйоз. На жаль. А загалом — непогано зіграв, а проти таких рухомих веж у захисті суперників, так узагалі чудово.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіоні Еден Арені в Празі (за 10-бальною шкалою).

Україна

Анатолій Трубін — 5,5. Ох і нервував наш захист від самого початку гри, що зрештою передалось і воротареві, який гасав, як білка в колесі, але все ж таки пропустив двічі до перерви й ще раз у другому таймі. Але що мав робити Трубін у тих ситуаціях, аби запобігти цьому? Та нічого. Просто спостерігати, як його партнери вигадують усе нові й нові проблеми. Два сейви за матч — і на тому спасибі.

Олександр Тимчик — 5,5. Ця нервовість у захисті, вона ж нізвідки не береться. Цього разу все починалось саме на флангах, де спочатку Тимчик дав супернику виконати подачу, відпустивши епізод, а згодом те саме зробив і Миколенка, але епізод завершився голом. Ось і все. А коли вже треба було бігти й щось виправляти, то виявилось, що наситити зону попереду навіть на рівні Коноплі зразка минулої гри Олександру так і не вдалось. І дарма, ці чехи були дуже вразливими.

Ілля Забарний (5,5) — Микола Матвієнко (6,0) — 5,5. Виявляється, що помилятись може також і Забарний, який раніше цілком виправдовував прізвисько "стіна", але цього разу надійності в цій конструкції якось не відчувалось. Звідси й реакція від самого футболіста — хотів виправитись, тож біг із м’ячем аж до чужого штрафного. Але краще б позаду трішки спокійніше, ми б були вдячні значно більше. І також це той рідкісний випадок, коли щодо Матвієнка жодних претензій висунути не вдасться. Однак і компліментів від нас він не дочекається, на жаль.

Віталій Миколенко — 5,5. Завданням лівого захисника цього разу було концентрація на діях позаду, бо попереду Мудрик пер уперед немов танк, тож там залишалось тільки не допускати значних розривів. І виявилось, що Миколенко й із цим впоратись не зумів, а перший гол став можливим тільки тому, що для Віталія поле раптово "закінчилось" раніше, аніж для Цоуфала. Коли ж усі побігли вперед, то разом із ними побіг і лівий захисник, і навіть один удар мав по чужих воротах, але треба було вже значно більше.

Микола Шапаренко — 5,5. Яким яскравим був Шапаренко в матчах нового сезону до цього, і яким поганим, як і вся команда зрештою, він був у першому таймі. Вишенька на торті — це та просто безглузда помилка, яка призвела до першого гола. І ні, однією гольовою передачею вона не перекривається. Просто не день Миколи.

Тарас Степаненко — 6,0. Вибір опорного півзахисника від нашого тренерського штабу був одночасно й логічним, і неочікуваним, бо Бражко провів поганий матч проти Албанії, та чи настільки поганий, щоб не дати йому можливості поборотись проти потужних чехів? Ставка на досвід? Вона, за великим рахунком, зіграла, окрім верхових єдиноборств, єдине з яких виграв Тарас, і те завершилось фактично гольовою передачею під другий м'яч Шульца. У іншому — матч, як матч, для опорника, і якби не рахунок наприкінці зустрічі, то були б усі 90 з ґаком хвилин.

Олександр Зінченко — 6,0. Якщо Мікель Артета дивився за цією грою свого підопічного, то краще б не дивився. Бо перед наступним матчем Арсеналу тепер є купа питань, чи потягне роль у центрі поля Зінченко в умовах кадрових утрат. Дуже тонкою межею від провалу вдалось відбутись цього разу, бо інколи рішення гравця із узагалі-то "світлою" головою викликали відверте здивування. А був би трохи точнішим Ванат у другому таймі, і, можливо, ми б казали інакше.

Андрій Ярмоленко — 5,5. У тому, що досвідчений лідер нашої збірної може прийти захищати своїх партнерів на прес-конференцію, ми переконались за день перед грою. Але чи потрібен був їм захист Ярмоленка безпосередньо на полі? Андрій вийшов неначе для комунікації із знайомими "молотобійцями", аби ті взагалі не втрачали голову в своїх жорстких єдиноборствах, і хоча було кілька яскравих моментів у виконанні нападника, але впливу на гру вони не мали.

Владислав Ванат — 7,0.

Михайло Мудрик — 6,5. "Haters gonna hate", — як проспівала б Тейлор Свіфт, а від себе ми можемо додати тільки — "always". Цього разу Мудрик міг витягнути гру для України самотужки. Знову. Але сам не забив, а з його відмінної подачі Забарний влучив ударом головою в поперечину, а Піхальонок не забив із убивчої ситуації. Другий тайм — це шоу імені Михайла в контексті гри нашої команди, і коли він за кілька хвилин посадив на картки трьох чехів, то здавалось, що ось воно — підсікай свою вдачу, хлопче. Але ні. Тож — hate. Again.

Георгій Судаков, Віктор Циганков — 7,0. Ці заміни треба розглядати виключно в комплексі, бо, по-перше, вони мали відбутись одразу після перерви й нічого було тягнути ще 25 хвилин незрозуміло для чого, а, по-друге, такої "ін’єкції мізків" наша команда давно за ходом гри не отримувала. Когось здивувало, що саме Циганков та Судаков створили другий гол? А от якби вони цей фокус повторили в компенсований час, то цей дует ще б довго оспівували.

Руслан Маліновський, Роман Яремчук, Олександр Піхальонок —  а от про решту замін так натхненно сказати нічого не вийде. Маліновський знову з появи на полі намагався грати виключно вперед, але цього разу не з ударами, тож м’ячі летіли абикуди. Ще й ледь не травмувався, а на вихідних, узагалі-то, грати проти Довбика. Яремчук вийшов на поле поговорити, а в Піхальонка було за 12 хвилин аж шість дотиків, і два з них він міг цілком перетворити на гол. Але не перетворив. Не кожна ротація вистрілює.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.