Північна Ірландія — Україна. Наші оцінки

Матч-відповідь у Белфасті був визначальним для національної збірної України, бо від його результату залежав банальний факт наявності принаймні мрій фінішувати на перших двох сходинках квартету. Але за підсумком дуелі ці мрії остаточно було знищено в доволі блідій грі команди Андреа Мальдери. І якщо брати в порівняння перший матч у Трнаві, то цього разу різниця полягала хіба що в меншій кількості голів у наші ворота.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіоні Віндзор Парк (за 10-бальною шкалою).

Україна

Анатолій Трубін — 7,0. Із п’яти ударів загалом у площину наших воріт голкіпер потягнув чотири, які відбувались виключно в межах штрафного майданчика. А там, де не міг потягнути, Трубіну довелось змиритись із пропущеним голом, який насправді за неписаними законами футболу міг би трапитись і набагато раніше.

Ілля Забарний — 6,0. Мальдера продовжує експериментувати з номінальними центральними захисниками на правому фланзі оборони, і загалом ця ідея наче й працює, бо з роллю виконавця першого пасу та додатковими "м’язами" в штрафному Забарний упорався цілком непогано, але й обмеження від такого підходу відчуваються дуже сильно. Можливо, наприкінці матчу, коли втрачати було банально нічого, більше гостроти не було б зайвим.

Едуард Сарапій (6,0) — Микола Матвієнко (6,0) — 6,0. Відмовитись від можливостей Сарапія в боротьбі було б недалекоглядним рішенням, але й без потенційного першого пасу Матвієнка білдап від Мальдери навряд чи має право на існування. Тому такий вибір у центрі нашої оборони загалом виглядав доцільним. І виправдав він себе також, незважаючи на дрібні позиційні огріхи в окремих епізодах.

Віталій Миколенко — 5,5. Асиметрія на флангах захисту мала стати ключем до створення нами гостроти, і коли пішла перша діагональ від Забарного на Миколенка, яка ледь не завершилась пенальті у ворота суперників у наслідок влучання м’яча в руку гравцю Північної Ірландії, то на мить здалось, що це буде працювати. Однак подібним чином ми атакували, можливо, два чи три рази за решту ігрового часу, а пропускав собі суперників за спину Віталій значно частіше. Одного разу це призвело до подвійного сейву Трубіна.

Олег Кащук — 6,0. Дебютом у національній команді у віці 26 років у нашому футболі нікого не здивувати, і треба визнати, що фланговий півзахисник точно не розчинився серед інших гравців. Обидва явних гольових наших моменти відбувались за безпосередньої участі Кащука, але якщо власними зусиллями він надто нервував під час вирішального удару, то простріл на Сікана наприкінці матчу був цілком непоганим. Але не цього разу.

Олег Очеретько (5,5) — Єгор Ярмолюк (5,5) — 5,5. У збірної України минулих скликань чи не головною фішкою був креативний центр поля, за рахунок якого ми подекуди витягали дуже важкі матчі. За Мальдери цього просто немає, бо яку б сполуку футболістів він не використовував, вони банально не грають у вертикальний футбол. А цього разу Ярмолюк та Очеретько ще й чимало боротьби програли, до того ж не втримавши опорну зону під час вирішального стандарту.

Георгій Судаков — 5,0. Жодного впливу на гру. І це було цілком очікуваним наслідком чергової появи Судакова на лівому фланзі, від чого навіть у Бенфіці вже почали відмовлятись, але не в збірній.

Данило Сікан (6,5) — Роман Яремчук (5,0) — 5,5. Мальдера вперто продовжує нав’язувати нам гру з двома нападниками — і це його право. Аби тільки працювало. Але ж не працює! Хіба що треба навчитись обирати більш доречні сполуки гравців. Яремчук у своєму поточному стані просто не витягує матчі високого рівня відповідальності, про що треба говорити відверто, тоді як Сікану за гру дали хіба що кілька гідних передач у вільні зони, і одну з них Данило ледь не перетворив на асист для Кащука, а іншу — на власний гол, проте втрутився воротар.

Геннадій Синчук — 6,5. Із цим молодим футболістом із Канадщини ще доведеться знайомитись широкому загалу українських уболівальників, але враження від дебютного виступу загалом були непоганими. У завершальних фазах атак Геннадій не був помічений за ті 25 хвилин на полі, але в розбудові на фланзі зарекомендував себе не погано. І до боротьби доклався чи не найбільше серед наших гравців у той період поєдинку.

Ігор Краснопір — 6,5. Власне кажучи, одне з багатьох питань до Мальдери щодо вибору стартового складу. На рахунку Краснопіра принаймні одна вдала передача до чужого штрафного, що вже на одну більше, аніж виконав Яремчук, і при цьому Ігор знову не виглядав зайвим, коли справа стосувалась боротьби за м’яч.

Єгор Назарина, Артем Довбик — стандарти та ще один форвард без належної ігрової практики на останні хвилини в розрахунку на диво від нашого тренерського штабу. Дива не відбулось.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.