Україна — Грузія. Наші оцінки
Виявляється, що завдання на цю Лігу націй УЄФА керівництво УАФ таки ставило перед тренерським штабом, і воно не було виконане. А отже й враження від роботи Андреа Мальдери та його помічників мають бути відповідними.
І навіть тоді, коли "синьо-жовті" зрештою здобули перемогу, бо інакше, як здавалось, вони не могли собі дозволити вчинити, усе одно сама структура гри нашої збірної вболівальникам навряд чи сподобалось. Усі ті проблеми, які оголили два міжнародних цикли цієї осені, так чи інакше знаходили своє відображення за ходом гри в Кошицях. Інша справа, що навпроти був суперник, який перебував у ще більш розібраному стані, і от саме таке бодання в болоті ми й виграли.
Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіоні Футбольна арена Кощиців (за 10-бальною шкалою).
Україна
Дмитро Різник — 7,0. Грузинська збірна вчергове в цьому циклі Ліги націй підтвердила реноме команди, яка не надто багато створює біля чужих воріт. Однак усе ж таки створює. І саме в таких моментах і потрібна була впевнена гра Різника, який дав ради не тільки ударам із середньої відстані, а й ключовому моменту матчу за участі Какабадзе.
Ілля Забарний — 7,0. Цього разу — значно більш упевнено та рухливо саме в обороні, на відміну від попередніх зустрічей із подібним досвідом гри праворуч у захисті. Забарний майже не залишив шансів суперникам у боротьбі, а їхній трикутник в обороні із Синчуком та Ярмолюком надійно перекривав чи не найбільш небезпечних гравців атаки Грузії. Що ж до дій попереду, то в такому стартовому складі від Іллі цього й не очікувалось.
Едуард Сарапій (7,0) — Микола Матвієнко (7,0) — 7,0. Задовільно відпрацював і наш центр оборони, за винятком того моменту Какабадзе в другому таймі. Ще й таким чином, що Сарапію навіть не давали позмагатись із суперниками в позиційній боротьбі, тоді як першість у цьому плані в центрі захисту відводилась сам Матвієнку. Натомість Едуард знайшов свій момент під час стандарту, і тоді лише Мамардашвілі запобіг тому, щоб ця гра втратила інтригу остаточно достроково.
Віталій Миколенко — 6,0. Обмежено в атаці та помірно спокійно в захисті. Миколенку інколи вдавалось здивувати в негативному сенсі огріхами в технічних діях, але принаймні проблеми пропускання суперників за спину цього разу не відзначали.
Геннадій Синчук — 6,5. Один із найбільш контраверсійних виступів цього вечора. Із одного боку, усі п’ять матчів до цього нам казали, що збірна немає гравця, який хоче та може обігравати суперників один-в-один. Так ось він і з’явився! А з іншого — усі бачили якість завершення гострих епізодів від Синчука. М’яко кажучи, не задовільно. У підсумку є над чим ще працювати, що в контексті молодого футболіста виглядає тривіальним твердженням, але й факт того, що Геннадій на полі точно не загубився, також очевидний. Принаймні бажання тут точно було хоч греблю гати.
Єгор Назарина (6,5) — Єгор Ярмолюк (6,5) — 6,5. Опорна зона цього разу зазнала змін, і через відсутність Очеретька майже повністю залишилась без функції просування м’яча вперед. Однак натомість можна стверджувати, що продавити суперникам нас у цій зоні так і не вийшло, хоча ті самі питання щодо оголених ділянок поля під час стандартів та в перехідних фазах, як і в попередніх матчах, нікуди не поділись.
Георгій Судаков — 5,5. Черговий невиразний матч, але не настільки невиразний, яким був попередній. Тут хоча б можна було відзначати спробу Судакова на першій ж хвилині вивести нас до контратаки, яка в підсумку завершилась голом.
Ігор Краснопір (5,0) — Данило Сікан (7,5) — 6,0. Автор переможного гола, який ще й був забитий із першої ж спроби пробити по чужим воротам, потішив реалізацією. Чого не скажеш про його партнера по нападу, на якого, судячи з усього, дуже вплинуло те зіткнення коліном із стійкою, адже звичну мобільність від Краснопіра ми побачили лише наприкінці матчу.
Олег Очеретько — 6,5. Поява центрального півзахисника запустила броунівський рух у нашому півзахисті та водночас змусила команду перейти на гру з одним нападником. Як наслідок, Ярмолюк навіть вимушено "переїхав" на незвичний для себе лівий фланг. Очеретько ж при цьому, як виявилось, більше знаходив собі роботи в обороні.
Олексій Кащук — 6,0. На відміну від більш юного колеги, Кащук значно менше брав на себе ініціативу з м’ячем та зосередився виключно за допомозі Забарному на фланзі оборони.
Роман Яремчук — 6,0. Інколи роль нападника може полягати ще й у тому, щоб просто набридати захисникам. І якщо конструктивних пропозицій від Яремчука в атаці не вдалось відзначати, то Лочошвілі він таки змусив зірватись, одного разу просто вдало підставивши спину.
Валерій Бондар — заключна заміна від Мальдери з метою остаточно закріпити переможний результат. До м’яча торкнутись центральний захисник так і не встиг.
Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.