Андалусійський пацієнт
Андалусія – столиця кориди. Якщо аналізувати гру кращого клубу цього регіону Іспанії в поточній темпораді, то напрошуються аналогії з боєм биків. На Рамон Санчес Пісхуан Севілья, почувається немов досвідчений матадор, проти якого випускають бика, котрий відчуває себе приреченим та не має жодних шансів взяти на роги андалусійського тореро. На домашній арені навіть були здобуті такі престижні трофеї як: вершковий та гранатовий бик. В рідних стінах червоно-білі грають в атакуючий футбол та забивають чимало голів. На виїзді можна побачити перетворення, достойне Овідієвих "Метаморфоз". Потрапляючи за межі рідного Пісхуана Севілья перетворюється на новачка-тореро, який вперше вийшов на арену, дуже боїться бика і тільки думає, коли закінчиться цей жах. Та коли можна буде опинитися в безпеці від зазіхань розлюченого звіра. І видається, що більш доречним в руках севільянського тореадора був би білий прапор, а не червона мулета.
Досить показовою в цьому плані виглядає статистика. В домашніх матчах рохібланкос набрали 30 очок з 36 можливих. Севілья на Пісхуані завжди грає на перемогу та не йде на жодні компроміси – гаслом команди в цих іграх є: "Або 3 очки, або нічого". На виїзді все змінюється на 180 градусів. В 11 проведених матчах рохібланкос жодного разу не перемагали, набравши лише 4 очки. За межами рідної арени атака команди демонструє повну безпомічність, вона спромоглася лише 6 разів відзначитись у воротах суперників. Вдома Севілья забила на 20 м’ячів більше. В грецьких міфах розповідається про Антея, який був сином Геї (Землі) та набирався сили від своєї матері. І коли під час поєдинку Геракл кидав його на землю, той підіймався ще могутнішим. В цьому сезоні Прімери Севілья нагадує Антея, а рідний стадіон став для Нервіонців – Геєю.
Правда останнім часом туман над турнірними перспективами команды Унаї Емері, починає розсіюватися. В останніх 10 поєдинках в усіх турнірах Севілья здобула вісім перемог та двічі зіграла внічию. До того ж, ті поділи очок теж можна оцінювати однозначно позитивно. Нервіонцям вдалося вивезти очки зі стадіонів, які є справжнім пеклом для гостей. Вісенте Кальдерон та Балаїдос дуже важко залишити зі щитом, а тим паче якщо ти граєш в меншості. Видається, що ентренадор андалузцiв врешті розібрався з гравцями, яких він має під руками та почав найкращим чином використовувати їхні сильні сторони. І ось Севілья вже п'ята в чемпiонатi і хтозна, можливо, команді вдасться замахнутися на Лігу чемпіонів. Адже останнім часом Вільярреал не вражає своїми результатами.
На фоні початку сезону теперішня метаморфоза в грі рохібланкос нагадує перетворення, яке сталося з гарбузом у відомій казці. Проте в кризі, яка спіткала Севілью на старті чемпіонату, були свої причини. Важко демонструвати хороші результати, коли колектив покидає по суті ціла команда і їй на зміну приходить ще одна команда. До того ж нервіонців покинули головні зірки – Карлос Бакка та Алейш Відаль. І зрозуміло, що замінити їх було – далеко не простою справою. Так, через відсутність колумбійця, атака Севільї втратила чи не половину своєї потужності. Нові голеадори – Іммобіле та Льоренте – забили в Ла Лізі лише 5 голів на двох. До того ж севільська історія Чіро вийшла такою ж короткою, як і деякі з шлюбів зірок Голлівуду. Ще одним з факторів, які негативно позначились на нервіонцях були виступи в Лізі чемпіонів. І хоча Унаї Емері заявляв про те, що пріоритетом є Ла Ліга, оскільки він розуміє, що команді не під силу підняти "вухастого" – рохібланкос на повну викладалися в євротурнірі. Можливо Севільї і вдалося б кваліфікуватися в плей-офф ЛЧ, але їм дуже "зафартило" з жеребом. Навіть Реал чи Барселона не стрибали б на радощах, отримавши в суперники Манчестер Сіті, Ювентус та менхенгладбахську Боруссію. Севілья таки зуміла виграти ключовий для себе матч в ЛЧ; та й Городяни зробили подарунок – обігравши німців, що й дозволило іспанському клубу вирушити в мандрівку турніром, який нервіонці вважають своїм.
Ще одним ударом нижче пояса для Севільї стала втрата головних центрбеків команди. Наразі жодного матчу в сезоні не провів Ніколас Пареха, чимало ігор пропустив Даніел Каррісу. Запасний варіант у вигляді зв’язки Тімоте Колодзейчака та Аділя Рамі спочатку допускав чимало помилок у своєму штрафному, через що рохібланкос не дорахувалися чимало очок. З часом, "дублери" зігралися та почали згадувати про те, що вони все-таки футболісти, а не пожежники. А ось повернення Каррісу стало спражньою панацеєю для захисних порядків Севільї. З ним команда не програє та пропустила лише 2 голи в 7 матчах. Ще більше підстав для оптимізму фанам нервіонців додає той факт, що Пареха врешті зміг покинути остогидлий лазарет. Його повернення безперечно додасть козирів картам на руках Унаї Емері.
Також в міжсезоння поїхав за турецькими грошенятами Мбіа. Француз був системоутворюючим гравцем в опорній зоні. І його втрата могла стати фатальною для півзахисту Севільї. На заміну опорнику Мончі взяв Н’Зонзі. Його дебют в Ла Лізі вийшов гірше не придумаєш – вилучення в першому ж матчі! Пройшло пів року і … Н’Зонзі змусив забути про Мбіа. Тепер він випалює весь центр поля і є однією з ключових деталей механізму Емері. Після кращого матчу Севільї в цьому році, проти Сельти, Н’Зонзі розповів про труднощі адаптації в Іспанії та теперішній прогрес. "Я провів 6 років в Англії і спочатку в Іспанії, де все було зовсім іншим, мені було дуже складно. Проте зараз все для мене складається набагато краще". Спортивний директор Севільї теж не шкодує компліментів на адресу півзахисника: "Зараз він є одним з наших ключових футболістів, але з часом він може дати нашій команді значно більше, не лише в роботі на своїй половині поля, а й в конструюванні гри".
В тому ж матчі проти Кельтів прекрасно відіграв півзахист Севільї, який просто не помітив середню лінію Сельти. Особливо хотілося б відзначити ще одного новачка рохібланкос – Крон-Делі. Данець теж пройшов довгий шлях до того, щоб демонструвати той високий рівень гри, який був для нього характерним під час виступів за … Сельту. В нешодавньому матчі проти Кельтів в Ла Лiзi Крон-Делі забив гол, віддав асист і напрацював на звання MVP поєдинку.
Першою скрипкою в атаці севільського оркестру став Кевін Гамейро. Тепер він є безперечним гравцем основи, а не головним джокером команди, як це було в попередньому сезоні. На рахунку француза вже 17 забитих голів в 31-му матчі. До речі, на ньому теж позначається ефект Рамон Санчес Пісхуана. На виїзді Кевін лише двічі розписався у воротах суперників. Гамейро в поточній темпораді нагадує справжнього форварда-хижака, який не збирається зупинятися на досягнутому: "Я хочу забивати ще і ще та побити свій рекорд по забитих м’ячах в Іспанії, який встановлений на позначці у 21 гол". І дивлячись на теперішню форму француза , можна не сумніватися в тому, що це йому до снаги. Тепер, незважаючи на відліт на Апенніни колумбійського чарівника Бакки та мовчання Фернандо Льоренте, можна не сумніватися в тому, що за напад Севільї можна не турбуватися поки Гамейро носить червоно-білу футболку.
Прикрим для українських шанувальників футболу є той факт, що такий прогрес в грі клубу обходиться без участі Коноплянки. Останнім часом Коно випав зі стартової обойми Унаї Емері. Ходять чутки про конфлікт Євгена з партнерами по команді, а іспанські аналітики постійно критикують його гру. "Він просто проходить по флангу, обігрує одного, або кількох суперників, а далі прострілює чи пробиває по воротах. Ми чекаємо від нього набагато більшого". І дійсно, гра Коноплянки в цьому сезоні відзначається такою ж "стабільністю", як і курс валют на українському чорному ринку. Євген може зіграти фантастичний матч проти Реалу, а потім провалити гру з Депортіво. Зрозуміло, що українець повністю виправдовує "витрачені" на нього гроші, але Коно може показувати футбол набагато вищого рівня. І покращення гри Коноплянки може стати одним з факторів успіху Севільї в другій половині сезону. Можна бути впевненим в тому, що Євген з часом покаже себе в усій красі. Рохібланкос є однією з тих команд, в якій вміють чекати, і це очікування часто винагороджується. "Я задоволений його грою. Дуже важко впоратися з такими змінами: інший футбол, інше місто, інша мова, інше мислення. До цього всього важко звикнути. Але ми завжди судимо гравця по його діях на футбольному полі. Якість його гри не варто обговорювати. Його високий рівень бачать всі, хто дивиться футбол. Просто потрібно, щоб він показував хорошу гру на більш регулярній основі", – підтримує українця Мончі.
Спортивний директор Севільї теж не сидить склавши руки. Він зміг не допустити того, щоб Евера Банегу видуло міланським вітром в останнє відкрите трансферне вікно. Зрозуміло, що без аргентиця Севілья була б зовсім іншою командою. Також йому вдалося розширити ротацію своєї команди екс-гравцями рохібланкос – Фiгейрасом та Фасіо. Зрозуміло, що довга лава запасних знадобиться Севільї у вирішальних поєдинках Прімери та Ліги Європи. І хоча поки що з новачків толку не багато – так, Фасіо в першому своєму матчі "допоміг" тим, що умудрився вже на 25-й хвилині награти на вилучення, але це наразі ні про що не говорить. Пригадаймо хоча б "феєричний" дебют Н’Зонзі і його теперішню роль в команді.
Унаї Емері є одним з кращих тренерів світу. І видається, що якби він не пішов в футбольні наставники, то з нього міг би вийти хороший лікар-реаніматолог. Згадаймо кар’єри скількох гравців Емері зміг врятувати в Севільї. Незважаючи на всі труднощі початку сезону, рохібланкос вже знаходяться в єврокубковій зоні, незабаром оформлять вихід у фінал Кубка короля та плекають небезпідставні сподівання на те, щоб втретє поспіль тріумфувати в Лізі Європи. Чутки про "смерть" Севільї, в цьому сезоні, виявилися дещо перебільшеними. Можна не сумніватися в тому, що поки в столиці Андалусії працює Мончі, який вміє знаходити численні футбольні алмази, та Унаї Емері, котрий, як справжній ювелір робить з них чудові діаманти, на сцені Рамон Санчесом Пісхуан завжди будуть йти яскраві футбольні вистави, гідні "Севільського цирульника" Россіні.