Топ-10 розчарувань Прімери

В Іспанії завершився черговий сезон Прімери. У ньому вистачало різних цікавих подій. Були як зі знаком плюс, так і навпаки. У цьому тексті поговоримо про тих, хто виступав нижче своїх звичайних виступів в турнірі. 

Вільярреал 

Нещодавній півфіналіст Ліги чемпіонів та переможець Ліги Європи невдало виступив у нинішньому сезоні. Цілих 13 поразок, в тому числі від багатьох конкурентів за єврокубкові місця, велика кількість нічиїх, а також зміна тренера. 

До середини другого кола "жовта субмарина" зберігала шанси принаймні на вихід у кваліфікацію Ліги конференцій, але декілька невдалих матчів потім і в підсумку лише восьма сходинка. З позитивів прогрес Александера Серлота, а також другий прихід у клуб Марселіно, який не так давно і вивів Вільярреал на той рівень, де він знаходиться зараз. 

Можна знайти аргумент на користь невдач в трансферах ключових гравців минулих років — Ніколаса Джексона, Самуеля Чуквуезе, було відчуття втрати якості попереду, а також Пау Торреса, що був стовпом захисту, 65 пропущених голів — це забагато. 

Це може стати фундаментом для майбутніх успіхів, але це стосується вже наступних сезонів, а в нинішній кампанії команда відверто виступили нижче очікувань. 

Бетіс 

Команді Мануеля Пеллегріні регулярно чогось не вистачає для потрапляння у Лігу чемпіонів. Саме це було метою "зелено-білих" у попередні роки, але доводилося брати участь лише у Лізі Європи.

Втім, навіть це вважалося хорошим результатом. Після поновлення топових виступів від Іско, кількох трансферів для підсилення атакувальної лінії, півзахисту, як-то Пабло Форнальса, Чімі Авільї чи Абде Еззальзулі були вищі очікування від клубу. 

В першу чергу Бетіс не дуже вдало грав у другому колі, відстав від Атлетіка, який проводить потужний сезон, та інших конкурентів. Тепер доведеться грати у Лізі конференцій, наче і будуть єврокубки, але для команди, що регулярно грала турніром рангом вище минулі кампанії це навряд чи є успішним результатом. 

Осасуна 

Минулого року колектив з Памплони вийшов до єврокубків, хоча і мав більш простий стиль, але ефективно використовував свої моменти, добре грав в захисті і був неприємним для любого суперника. Можливо, це був дуже несподіваний результат, але заслужений. 

Цього сезону Осасуна виступила майже на рівні своїх показників з тієї кампанії, втім цього разу враховуючи солідну конкуренцію результатом стало лише 11 місце. 

Наче і не назвеш це серйозною невдачею, тому що за ресурсами вона поступається іншим претендентам на вихід до Ліги Європи чи Ліги конференцій. Можливо, перед нею найчастіше стоять інші завдання. Втім, враховуючи попередній результат можна назвати настільки низьку позицію трішки неочікуваною. 

Реал Сосьєдад 

Четверте місце минулого року високо підняло планку для команди Іманола Альгуасіля, що вкупі з успішними виступами у Лізі чемпіонів дозволяли знову вважати її кандидатом на топ-четвірку. Втім, велика кількість пошкоджень та нічиїх не дозволили повторити це досягнення. 

В певний момент тренер не міг використовувати багатьох основних футболістів на різних позиціях, через що або підтягував молодь, або намагався адаптуватися до ситуації з тими гравцями, що були в ростері. Нерідко Сосьєдада просто не вистачало фізично на всі 90 хвилин, що для настільки інтенсивної команди є критичним. 

В підсумку, лише шосте місце. Враховуючи весь контекст цього сезону можна зрозуміти причини даної невдачі. Треба сказати і про круті виступи Атлетіка і Жирони, які внесли свої корективи у диспозицію сил в боротьбі за єврокубки, але факт залишається фактом. За деякими статистичними показниками Реал Сосьєдад мав пропустити більше голів, можливо, посісти ще нижче місце, тому необхідно провести роботу над помилками вже у наступній кампанії. 

Сельта 

Від "кельтів" чекали більшого. Головним чином через фігуру Рафаеля Бенітеса. Досвідчений тренер вирішив знову спробувати себе в Іспанії, але цього разу зазнав невдачі. Якість складу Сельти дозволяла боротися за єврокубки, але на практиці клуб виграв лише раз у чемпіонаті до грудня. 

Попереду став менше забивати Яго Аспас, гольові здобутки якого минулі роки витягували для Сельти навіть не дуже вдалі сезони. Десь погано виглядав і захист, галісійський колектив пропускав на рівні аутсайдерів чемпіонату. Це особливо дивувало враховуючи, що Бенітес вміє будувати дисципліновані команди. Втім, з меншим ресурсом повторити цей трюк не вийшло. 

Існував великий ризик вильоту, тому наставника звільнили, а команда дещо стабілізувала виступи. Здобула декілька важливих перемог і відірвалася від зони вильоту. Втім, враховуючи амбіціозні плани з досвідченим коучем результат мав бути зовсім іншим. 

Мальорка 

Після виходу до Прімери від острівного колективу чекали максимум боротьби за збереження прописки. Це було головною метою, але враховуючи хороші трансфери минулого літа сподівання на боротьбу за єврокубки були цілком реальними.

В основному Мальорка брала досвідчених ветеранів, які не були потрібні попереднім клубам, втім склад принаймні на папері виглядав пристойним для того, щоб змагатися хоча би за кваліфікацію Ліги конференцій. Минулого сезону вона була близька до цього в фінальному турі, хоча і пропустила вперед конкурентів. 

Проте не склалося. В інших турнірах все складалося навіть дуже добре, а ось в чемпіонаті колектив Хав'єра Агірре фактично боровся за те, щоб залишитися в елітному дивізіоні. Повезло, що суперники зіграли ще провальніше, тому що лише 7 перемог виглядають якось несолідно. Даний результат відбувся ще і через 16 нічиїх, що здобула команда. В багатьох з них вона відігрувалася в рахунку, що добре говорить про характер, але точно змушує задатися питанням, чому не можна було грати краще з самого початку. 

Атлетіко 

За якістю гри минулого року команда Дієго Сімеоне була однією з найсильніших команд світу. Антуан Грізманн знову нагадував самого себе пікового зразка, регулярно забивав Альваро Мората, в цілому почав вимальовуватися атакувальний вектор розвитку нового Атлетіко. Втім, яскравий футбол не додав клубу стабільності на дистанції. 

Тепер "матрацники" грають набагато видовищніше, ніж декілька років тому, але наразі в такого стилю є дві сторони. З одного боку, більше них забили лише лідери, з іншого — 43 пропущених голи у чемпіонаті. З іншого, не було регулярності на дистанції, Атлетіко міг виграти у Атлетіка, Жирони, а потім зіграти внічию з Альмерією чи програти Лас-Пальмасу. Як підсумок, лише четверте місце в таблиці. Враховуючи, що Жирона поступається за ресурсами, а Барселона провела нерівний сезон — цей результат можна назвати вкрай невдалим. 

Хаві 

Не можна назвати роботу тренера в цьому сезоні провальною. Він намагався підлаштуватися під ситуацію, інтегрувати у склад новачків, не всі з яких підходили під його принципи гри, а за деякими статистичними метриками Барселона взагалі мала знаходитися в чемпіонській гонці до фінальних турів. 

Втім, навіть попри об'єктивні фактори поведінка Хаві також інколи дивувала. Наставник звинувачував арбітрів, керівництво клубу, часто висловлював незадоволення на прес-конференціях, а в підсумку ще й прийняв рішення на емоціях залишити команду.

Це можна було зрозуміти, але потім тренер вирішив залишитися, хоча було зрозуміло, що ситуація кращою не стала. Як підсумок, висловлювання щодо фінансових проблем клубу, що таки призвело до звільнення. Швидше за все, це був лише формальний привід, тому що Жоан Лапорта був незадоволений наставником і захотів залишити його у Барселоні з великою вірогідністю через відсутність інших оптимальних варіантів. Тому даний союз був приречений на розставання тут і зараз. 

Повністю контролювати ситуацію Хаві так і не вдалося, "синьо-гранатові" невдало виступили у чемпіонаті, словом, заслужене місце у топі розчарувань. 

Ян Облак 

Невпевнена гра воротаря в тому числі призвела до невдалого сезону Атлетіко. Один з найкращих на своїй позиції у топових чемпіонатах протягом багатьох років, який своїми сейвами не раз рятував команду від пропущених голів, тепер навпаки робив це рідше. За кількістю запобіжних забитим м'ячам дій голкіпер не входить навіть в топ-10 у чемпіонаті цієї кампанії. 

За сейвами ситуація краще, але і тут він не знаходиться в числі лідерів. Колектив Дієго Сімеоне пропустив занадто багато, що не дозволило йому всерйоз брати участь у чемпіонській гонці. На фоні чуток про можливий перехід Яна до іншого клубу це виглядає ще сумніше для вболівальників команди з Мадрида. Не виключено, що це був фінальний сезон воротаря у клубі. 

Севілья 

Змін у проблемній ситуації в "нервіонців" більше не стає. Команда вже два сезони поспіль завершує чемпіонат у нижній половині таблиці, а криза в управлінні не вирішується. Спершу були продажі топових гравців, що знизило рівень клубу щонайменше у захисті, далі пішов спортивний директор Мончі, що відповідав за багато ключових процесів у колективі. 

Потім звільнили Хулена Лопетегі, але замість чітко обраного варіанту запрошували Хорхе Сампаолі, Дієго Алонсо, інших тренерів. З Хосе Луїсом Менділібаром відверто вгадали, але вигнали наставника через незадовольні результати.

Крім того, є проблеми зі складом, що є достатньо віковим, а в клубу немає грошей, щоб якісно його підсилити. Тому Севілья передбачувано опинилася далеко від зони єврокубків. Це суттєва проблема, враховуючи нинішнє положення, і судячи з усього влітку кардинальних змін не відбудеться. Робити це потрібно, щоб не опуститися до середини таблиці, а також зберегти позиції попередніх років. Втім, наразі в цьому є сумніви. 

Роман Котляр, Football.ua